$3 млрд збитків: битва між ПриватБанком та Коломойським із Боголюбовим тільки розпочинається

Через чотири дні, 24 листопада 2025 року, закінчується крайній термін, коли Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов повинні виконати рішення Високого суду Англії та виплатити ПриватБанку $3 млрд. Остаточну крапку у справі суд поставив 10 листопада. Всього баталії тривали вісім років.

Інтрига тут наступна. З одного боку, для примусового виконання рішення його в судовому порядку треба визнавати в тих юрисдикціях, де виявлені активи ексвласників банку. На це можуть піти роки. З іншого – з 24 листопада на суму боргу (у разі непогашення) нараховуватиметься пеня у 8%. Умовно, за 4 роки такої судової тяганини, борги Коломойського та Боголюбова зростуть на $1 млрд – до $4 млрд. 

Розуміючи деякі особливості ментальності колишніх власників ПриватБанку, можна спрогнозувати, що другий сценарій видається найімовірнішим. Адже «борги віддають тільки слабаки».

Mind про те, що доведеться робити ПриватБанку, щоб стягнути цю суму з Коломойського та Боголюбова.

Як узагалі з'явилася судова справа на $3 млрд

Кабінет Міністрів 18 грудня 2016 року ухвалив рішення про націоналізацію ПриватБанку. Офіційною причиною, яку озвучив Національний банк (НБУ), стали значні проблеми із достатністю капіталу та виконанням нормативів.

Тодішня голова НБУ Валерія Гонтарєва заявила, що дефіцит капіталу в банку на момент націоналізації становив 148 млрд грн. Вона повідомила, що близько 97% кредитного портфеля банку – це інсайдерські кредити, видані структурам, пов'язаним із колишніми ключовими акціонерами – Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим.

У грудні 2017 року ПриватБанк, який був уже під державним контролем, направив позов до Високого суду Англії (використовується також назва Високий суд Лондона) проти Коломойського, Боголюбова та пов'язаних із ними компаній.

У забезпечення позову британський суд видав наказ про всесвітній арешт активів Коломойського та Боголюбова (Worldwide Freezing Order, або WFO) на суму близько $2,6 млрд. Водночас розглядати справу по суті суд Англії спочатку відмовлявся, посилаючись на те, що позов ПриватБанку не стосується його юрисдикції. Проте у 2019 році банк в Апеляційному суді Лондона та Уельсу домігся того, щоб Високий суд Англії взяв цю справу в роботу.

У липні 2025 року суд Лондона визнав, що (далі – пряма цитата з офіційної заяви ПриватБанку) «ці дві особи незаконно привласнили майже $2 млрд коштів банку за допомогою дуже складної схеми перекредитування, що діяла на користь фізичних осіб – відповідачів» (тобто Коломойського та Боголюбова).

У відповідь на це рішення Коломойський і Боголюбов подали клопотання з проханням надати дозвіл на апеляцію та зупинити виконання винесеного рішення до розгляду апеляції. Проте обидва клопотання судом були відхилені.

У підсумку 10 листопада Високий суд Англії зобов'язав колишніх власників ПриватБанку виплатити понад $3 млрд як відшкодування збитків і судових витрат. Причому це рішення суду оскарженню не підлягає.

З чого складається сума, яку належить виплатити

Нагадаємо, що загальний обсяг заявлених ПриватБанком збитків, завданих колишніми власниками, становив $1,9 млрд. За рішенням суду Коломойський і Боголюбов мають виплатити:

• §  $1,76 млрд як компенсацію основної шкоди;
• §  $1,19 млрд відсотків, що були нараховані на початкову суму;
• §  $76,4 млн на покриття судових витрат банку.

Отже, загальна сума, яку колишні власники зобов'язані виплатити ПриватБанку, становить $3,03 млрд.

Які ще процеси йдуть проти колишніх власників банку

Позов на $3 млрд – найбільша, але не єдина справа проти Коломойського та Боголюбова, пов'язана з ПриватБанком.

У травні 2019 року банк звернувся з позовом до Канцлерського суду штату Делавер (США). ПриватБанк стверджував, що Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов через Кіпр виводили гроші вкладників і на них скуповували нерухомість та промислові підприємства в США. Згодом банк переглянув суму позовних вимог і збільшив її до $760 млн. Ця справа досі перебуває на стадії судового розгляду, остаточного рішення по суті не винесено.

У грудні 2019 року ПриватБанк подав до Окружного суду Тель-Авіва (Ізраїль) позов, відповідачами за яким виступали Коломойський, Боголюбов та Ізраїльський Дисконт Банк (Israel Discount Bank, IDB). Сума позову – $600 млн. За даними ПриватБанку, з 2007 до 2011 року ексвласники банку вивели з нього близько $600 млн за допомогою заплутаних трансакцій і переказали ці кошти на рахунки в IDB. 

Втім процес затягнувся, оскільки відповідачі намагаються оскаржити юрисдикцію ізраїльського суду та його право розглядати цю справу.

Також Коломойський є фігурантом кримінальної справи в Україні, яку ведуть Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). Про неї стало відомо у вересні 2023 року, коли детективи НАБУ вручили Коломойському підозру про заволодіння коштами ПриватБанку на 9,2 млрд грн (близько $250 млн на момент оголошення підозри) та їхнє незаконне виведення на рахунки підконтрольних ексакціонерам компаній.

До цієї схеми були залучені й колишні співробітники банку, які раніше обіймали керівні посади. У липні 2025 року САП та НАБУ завершили досудове розслідування у цій справі, і вона очікує передачі до суду.

Які є варіанти виконання судового рішення

Найпростіший, але найменш імовірний сценарій – це добровільна виплата компенсації ПриватБанку з боку Коломойського та Боголюбова. Нагадаємо: останній строк виконання цього рішення – 24 листопада.

Якщо ж відповідачі не зроблять жодних кроків із виплати $3 млрд до зазначеної дати, на цю суму почне нараховуватися пеня.

«У разі невиконання рішення в добровільному порядку в боржників збільшується і без того чималий розмір заборгованості. Після закінчення терміну на добровільне погашення заборгованості додатково нараховуватимуться відсотки на розмір боргу, який для кожного з колишніх власників ПриватБанку становить орієнтовно $1,5 млрд», – пояснює Юліан Хорунжий, старший партнер юридичної компанії Ario Law Firm.

Стандартний розмір пені – 8% річних. Це ставка, яка застосовується згідно з британським Законом про судові рішення 1838 року (JA 1838) та Постановою про борги за судовими рішеннями 1993 року (SI 1993/564).

Крім того, у позивача з'явиться право ініціювати процедуру стягнення боргу. ПриватБанк офіційно підтвердив, що він готовий добиватися примусового виконання рішення суду. Але це є складною та тривалою процедурою.

Для цього позивач (у цьому разі банк) має подати клопотання до українського суду та запит на примусове виконання іноземного судового рішення.

«Слід зазначити, що український суд не переглядає рішення іноземного суду. Український суд перевіряє лише наявність підстав для визнання судового рішення (Високого суду Лондона. – Mind), що суттєво зменшує строк розгляду такої справи», – уточнює Юліан Хорунжий.

Якщо український суд виносить ухвалу про примусове виконання рішення британського суду, ПриватБанк має право звернутися до виконавчої служби, яка розпочинає процедуру арешту та продажу майна колишніх власників банку в Україні для погашення заборгованості.

Проте цілком очікувано, що відповідачі можуть затягувати процес розгляду в українському суді. Наприклад, банк звертається до суду першої інстанції (господарського, адміністративного) та отримує його позитивне рішення. Але відповідачі подають апеляцію, і справа переходить до апеляційного суду. Його рішення також може бути оскаржене в Касаційному суді, який входить до складу Верховного Суду. І лише якщо ВС задовольнить позов банку про примусове стягнення,  то таке рішення має бути виконане обов'язково.

«Враховуючи можливість апеляційного оскарження ухвали українського суду, процедура отримання дозволу на виконання рішення іноземного суду може зайняти від 3 місяців до 1 року», – вважає Іван Залізняк, адвокат, старший юрист юридичної компанії Arzinger.

На думку Дмитра Слободянюка, керуючого партнера юридичної компанії Reliance, для того, щоб домогтися примусового стягнення активів Коломойського та Боголюбова в Україні, ПриватБанку може знадобитися близько двох років.

Чи зможуть активи Коломойського та Боголюбова покрити борг

Все ускладнюється ще й тим, що активи Коломойського та Боголюбова розкидані по різних країнах і визначити їхню реальну вартість украй складно.

Щодо України, то статки ексвласників ПриватБанку на кінець 2024 року оцінювалися в $1,33 млрд (розрахунки Forbes). І є велика ймовірність, що коштів від продажу активів, які ще залишилися в бізнесменів в Україні, не вистачить для виплати компенсації фінустанові.

Втім ПриватБанк може претендувати на активи Коломойського та Боголюбова в інших юрисдикціях. Але юристи вважають, що процедура стягнення таких активів буде ще більш трудомісткою, ніж в Україні.

Глобальний арешт активів, виданий британським судом, – це заборона, а не виконавчий механізм. «WFO забороняє відповідачам переводити, продавати чи приховувати свої активи в усьому світі. Але він не дає ПриватБанку права автоматично списати чи забрати їх», – зауважує Дмитро Слободянюк.

Хоча, як каже Юліан Хорунжий, WFO певною мірою полегшує процес стягнення, оскільки активи вже ідентифіковані, заморожені та не можуть бути відчужені.

«Цей процес є надзвичайно дорогим, трудомістким і може тривати багато років, оскільки держави різняться у своїх правилах визнання іноземних рішень», – констатує Дмитро Слободянюк.