Публічний конфлікт прем'єра та міністра фінансів призвів до принципового ослаблення Мінфіну й тактичного посилення глави уряду. Відставка глави Мінфіну сталася напередодні виборчої кампанії і на підході до пікових виплат за боргами. Через це виникла низка додаткових ризиків у бюджетній сфері і сформувалася загроза втрати ефективного контакту з МВФ на ключовому етапі переговорів. Подальший несприятливий розвиток ситуації цілком ймовірний, і він принесе руйнівні наслідки на усіх рівнях.
Рестрикція викликала обструкцію. Олександр Данилюк очолив Міністерство фінансів у квітні 2016-го, ставши 14-м керівником цього відомства у сучасній історії України. Представник президента в Кабміні, керівник Координаційного центру з упровадження економічних реформ, один із творців Центру вільної економіки імені Кахи Бендукідзе: зачарованість цим реформатором вилилося у 239 голосів за його призначення.
Однак через два роки розчарування у ньому призвело до його примусової відставки, за яку проголосували 254 народних депутата, тоді як було необхідно лише 226 голосів.
Такі підсумки голосування, серед іншого, характеризують як загальний настрій парламенту на болючі реформи, так і спорадичну дбайливість міністра по відношенню до грошей платників податків: хорошого міністра фінансів і не повинні любити.
Реформи, які зажадали жертв. В цілому глава Мінфіну не сидів, склавши руки. Він ввів у обіг новий евфемізм для протиприродного рішення боргових проблем – «репрофайлінг», витратив 150 млрд грн народних грошей на націоналізацію ПриватБанку, де-факто збільшив пенсійний вік і роздратував педагогів та медиків, беручи участь у рестрикційних реформах.
Разом з тим потрібно визнати – його великим досягненням стало впровадження реєстру автоматичного відшкодування ПДВ, яке завдало відчутного удару по джерелах корупційного збагачення. Впровадження «єдиного вікна» на митниці також можна зарахувати у позитив, який сприяє поліпшенню позицій країни в рейтингу Doing Business.
Експеримент з «летючими» митними загонами провалився. Імплементація плану дій BESP під загрозою. Але головне – повноцінної реформи податкової сфери не відбулося, у тому числі не відбулася передача баз даних з Державної фіскальної служби (ДФС) у Мінфін. Ідея формування бюро фінансових розслідувань забуксувала, а нібито ліквідована податкова міліція продовжує існувати, порушуючи всі закони фізики.
Сherchez la femme. Втім, відставка відбулася не зовсім внаслідок буксуючих або провальних реформ.
Так, Данилюк заявив, що категорично не згоден із пропозиціями щодо виборчого субсидування регіонів перед виборами, оскільки це веде до політичної корупції, а також виступив проти чергового підвищення мінімальних зарплат у бюджетній сфері.
Але у минулому ці явища його особливо не обурювали. Це й дає підстави вважати, що запобіжники у стосунках з прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом згоріли саме через кадрове питання. Прем'єр відмовився затвердити Яну Бугримову на посаді шостого заступника голови Мінфіну – куратора податкової реформи. В результаті конфлікт з главою уряду став публічним.
Прем'єр позбавив Мінфін права погоджувати проекти рішень уряду і безпосередньо підпорядкувати собі ДФС.
Це дуже зручне рішення. Справа в тому, що ДФС у статусі в.о. керує Мирослав Продан. Він очолював Вінницьку податкову адміністрацію, коли мером Вінниці був Гройсман. А контролювати відшкодування ПДВ перед виборами – мрія будь-якого амбітного українського політика.
В результаті у відповідь на це міністр фінансів написав емоційний лист послам G-7, про що згодом пошкодував.
Пацієнт швидше мертвий. Тим часом справи йдуть все гірше – Мінфін весь суцільно у грозових хмарах.
Прогнозні платежі по боргах із держбюджету в 2018 і 2019 роках становлять 325,53 млрд грн і 317,47 млрд грн відповідно, у тому числі за зовнішніми зобов'язаннями: 97,65 млрд грн і 150,91 млрд грн.
А з наповненням бюджету намітилися проблеми. Доходи держбюджету-2018, за планом, зростають на 9,3% до фактичних надходжень за 2017 рік. Але за січень-квітень 2018-го вдалося зібрати 272,8 млрд грн, що лише на 5% перевищує аналогічний минулорічний показник. Складність ситуації стає очевидною з урахуванням того, що інфляція за цей період склала 13,1%.
Для порівняння – надходження за чотири місяці 2017 року перевищили аналогічний показник попереднього року на 51%. При цьому, якщо у минулому році надходження за січень-квітень склали 33,7% від річного плану, то цього року – лише 29,7%.
«У нас Кабмін перетворився на агентство хороших новин. Це не означає, що в країні все добре. Поспілкуйтеся з людьми – ситуація абсолютно інша, і це всім очевидно... Насправді ситуація в країні погіршується», – сказав Данилюк журналістам після прийняття рішення про його звільнення.
Згідно з його оцінкою, без МВФ є ризик секвестру бюджету на $4 млрд, скорочення валютних резервів та прискорення інфляції.
Цей день перемоги. А голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна, давній опонент Данилюка і висуванка президента Порошенко, вчора відверто насолоджувалася моментом його відставки.
Її маніфест на тему j'accuse, серед іншого, містив тези про гру Данилюка за світовий капітал і про його нездатність на монументальні реформи.
Ніну Южаніну називають одним із потенційних претендентів на пост керівника Мінфіну. І в зв'язку з цим навіть цікаво подивитися, як їй буде вдаватися таврувати заокеанських капіталістів, маючи поточний борг перед МВФ в $14 млрд і колишніх товаришів по парламенту за спиною, не схильних ні до реформ, ні до сентиментів.
Втім, Южаніна анонсувала свою готовність домовлятися. «У нашій країні багато чого потрібно міняти, і можна змінити. Але це потрібно робити, а не говорити. Десь домовлятися, десь міняти процедури, а десь – взагалі вилучати певні статті з бюджетним розписом», – поділилася вона своїм баченням підходів до роботи Мінфіну.
У нас просто так агентом не називають. У Європейській Бізнес Асоціації (ЄБА) задоволені співпрацею з Данилюком. «Ми можемо відзначити відкритий, якісно налагоджений діалог і спільну роботу з розв'язання проблем бізнесу», – сказала виконавчий директор ЄБА Анна Дерев'янко.
За її словами, в ЄБА вдячні Мінфіну, зокрема, за забезпечення автоматичного відшкодування ПДВ та постійне вдосконалення «електронного кабінету платника податків».
Серед очікувань від Мінфіну Дерев'янко назвала: збалансованість бюджетної та податкової і митної політики, підтримку співпраці з МВФ та іншими міжнародними партнерами, проведення інституційної реформи ДФС.
«Ми дуже сподіваємося на послідовність команди Мінфіну, на відкритість і продовження співпраці. Важливо, щоб зміни, які відбуваються, не вплинули на задекларований курс реформ і співробітництво із міжнародними інститутами», – підкреслила Дерев'янко.
Передвиборчі ризики. Фінансовий експерт Іван Угляниця констатував, що відчутного прогресу в податковій або бюджетній політиці за останні роки не відбулося, але ситуація може погіршитися. «Завжди може бути ще гірше, тим більш, коли грошей мало або й нема, а апетитів все більше по мірі наближення виборів», – сказав він.
«Україна увійшла в активну фазу передвиборчого циклу, що загрожує економічно необґрунтованим підвищенням соціальних стандартів. У цьому контексті завдання міністерства і його керівника – не дозволити розбалансувати бюджет і зберегти макростабільність», – роз'яснив виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
При цьому Вишлінський дав позитивну оцінку зусиллям Данилюка щодо впровадження автоматичного відшкодування ПДВ, налагодження діалогу з бізнесом, переговорів з міжнародними фінансовими організаціями та інвесторами. «Стійкий бюджет і обмеження фінансових претензій повинні залишитися і для наступного міністра пріоритетними, як це було для Данилюка», – підкреслив він.
Пристрасті по ПнВК. Шквал емоційної критики отримував Данилюк і з боку апологетів податку на виведений капітал – ПнВК. «Роботу Олександра Данилюка в цілому можна охарактеризувати як нездійснену надію на реформи», – сказав Mind економіст Данило Монін, що активно пропагував заміну податку на прибуток на ПнВК.
На думку експерта, питання ПнВК залишається відкритим, як і бюджетної резолюції на 2019-2021 роки: є ймовірність, що Мінфін до виборів виконуватиме лише технічну роботу.
«В умовах, коли резервів у цьому році мало, Мінфіну доведеться практично у 100% випадків говорити «ні» всім «забаганкам» депутатів», – вважає Монін.
Головне питання. Двічі екс-міністр фінансів, професор, народний депутат Віктор Пинзеник висловив думку, що основний сюрприз – небажання Данилюка йти у відставку після відкритого конфлікту з прем'єром.
При цьому він підтримав його у прагненні самостійно підбирати заступників, але констатував тенденцію інституційного руйнування Мінфіну.
«Те, що відбувається останніми роками, інакше як посиленням інституційного руйнування цього органу назвати не можу. Мінфін нібито відповідальний за розробку, проходження і виконання бюджету. Але мало хто знає, що Україна – одна з небагатьох країн світу (не смію казати – єдина), де Міністерство фінансів планує доходи, не знаючи бази їх нарахування. З дуже простої причини – тому що не має до неї доступу», – зазначив Пинзеник.
За його словами, виведення податкової служби з-під впливу Мінфіну майже завершує процес перетворення ключового міністерства на касу, а міністра фінансів – в головного касира країни.
А виконавці хто? Тим часом ряди «виконуючих обов'язки» у виконавчій владі поповнилися.
Обов'язки міністра фінансів з 8 червня виконуватиме перший заступник голови Мінфіну Оксана Маркарова, доля якої перетиналася як зі структурами екс-глави Мінфіну Наталії Яресько, так і з братами Клюєвими.
За даними джерел в уряді, подати у відставку слідом за Данилюком можуть його заступники Сергій Марченко та Юрій Буца, що ускладнить становище Маркарової. Але поки ця інформація не підтверджується.
Рara bellum. Ймовірні негативні плоди боротьби соратників по коаліції за вплив на держфінанси можуть бути ширше, ніж видається на перший погляд.
По-перше, Мінфін отримав замість міністра – виконуючого обов'язки міністра, що знижує його здатність проводити незалежну політику. При цьому вже всі розуміють, що швидко кадрові питання в Україні не вирішуються. Це загрожує пом'якшенням бюджетної політики, зниженням бюджетної дисципліни, зростанням витрат і збільшенням дисбалансу державних фінансів. Плата за це – прискорення інфляції і подальша ерозія довіри до гривні.
По-друге, Данилюк дійсно має хорошу репутацію в МВФ і ефективну комунікацію з Фондом.
Вихід Олександра Данилюка з переговорів з МВФ на тлі лобійованого прем'єром інституційного ослаблення Мінфіну може додатково затягнути переговори щодо відновлення фінансування. А часу для відповідних погоджень залишилося зовсім мало.
Якщо МВФ не надасть грошей – вартість позик для Києва істотно зросте, скорочення валютних резервів прискориться і девальваційний тиск на гривню збільшиться.
Але, окрім цього, зменшиться й зовнішній авторитет України як держави, здатної вести незалежну, адекватну та відповідальну зовнішню і внутрішню політику.