Держави проти офшорів: як і чому змінюються бізнес-моделі великого капіталу
Спецпроєкт
Трансформації бізнесу

Держави проти офшорів: як і чому змінюються бізнес-моделі великого капіталу

Акселератори нерівності – податки, лояльні юрисдикції, хапальний рефлекс

Этот материал также доступен на русском
Держави проти офшорів: як і чому змінюються бізнес-моделі великого капіталу
Фото Shutterstock

Світ занурюється у нову боротьбу за гроші корпорацій, намацуючи складні компроміси між зниженням податків і побудовою режиму ефективної протидії ухиленню від оподаткування. А в Києві, схоже, всі вже зосередилися на виборах, ризикуючи втратити час, наростити відставання і потрапити в санітарну ізоляцію. Коктейль з передвиборних маніпуляцій і прагнення імпліцитно законсервувати систему перерозподілу всихаючого національного багатства веде країну по спіралі вниз.

Боротьба за гроші

У світі вже налічується 2043 доларові мільярдери. За підсумками 2017 року 42 найбагатші персони мали такий самий достаток, як 3,7 млрд найбідніших жителів планети.

І фінансова нерівність прискорено зростає. Доходи рядових робітників із 2006 по 2015 рік збільшувалися в середньому на 2% на рік, тоді як багатство мільярдерів – ушестеро швидше.

Одним з інструментів такої динаміки стали офшори. Розміри активів, розміщених у офшорних юрисдикціях і податкових гаванях, оцінюються в $21–32 трлн (це без яхт тощо). Цей ресурс поповнюється щорічно на $1–1,6 трлн. Для порівняння: сукупний ВВП планети Земля за паритетом купівельної спроможності оцінювався Світовим банком (СБ) у 2016 році в розмірі близько $121 трлн.

Незважаючи на ці цифри, істотно прискорити глобальні зміни у питанні протидії ухиленню від оподаткування та офшорній оптимізації змогло лише виявлення значних податкових втрат бюджету США. За 2009–2011 роки сума пасивного прибутку лише офшорних підрозділів Apple досягла $35,4 млрд, Google – $24,2 млрд.

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) оцінює щорічні «офшорні» втрати в бюджетах країн світу на рівні $100–240 млрд.

Опір змінам легко уявити. 50 найбільших американських компаній, зокрема, Pfizer, Goldman Sachs, GE, з 2009 по 2015 рік витратили $2,5 млрд на федеральне лобіювання: майже по $50 млн на кожного члена Конгресу. У результаті на кожен долар, вкладений у супровід податкових питань, вони отримали близько $1200 у вигляді податкових пільг.

Мотивація змін здорової людини

«Емпіричні дані свідчать про те, що поведінка, яка приносить дохід багатонаціональним корпораціям, несе значну й дедалі більшу стурбованість, яку слід вирішувати за допомогою податкової реформи», – підкреслювала адміністрація президента США Барака Обами під час податкової реформи.

«Багато що з цього легально – у цьому і полягає проблема. Вони використовують систему в своїх інтересах. Багато з цих лазівок існують за рахунок сімей, що належать до середнього класу. Це новий спосіб виведення грошей зі Сполучених Штатів – грошей, які можна було б використовувати для поліпшення доріг, шкіл і для реалізації інших державних програм», – уточнював сам Обама.

При цьому ще раніше США почали впроваджувати такий інструмент, як Foreign Account Tax Compliance Act (FATCA), що дозволяє стежити за грошима американців за кордоном: до нього вже приєдналося близько 60 країн.

Зміни у питанні деофшоризації відбулися не лише в США.

Новий світовий порядок

Виявлений масштаб податкової ерозії призвів до визнання лідерами країн G20 у 2012 році необхідності боротьби з ухиленням від оподаткування. На саміті G20 у 2015-му був схвалений план протидії Base erosion and profit shifting (BEPS), розроблений ОЕСР. Це стало відправною точкою для швидких і масштабних змін у десятках країн – найбільшої реформи міжнародного оподаткування за майже 100 років.

Вони формують нову «нормальність» з того, що раніше було «ненормальністю»: гроші більше не можуть повною мірою розраховувати на тишу, ера офшорів завершується.

Бойове застосування податків

Новий поворот у глобальній податковій історії зробив президент США Дональд Трамп. Найбільшу в історії Сполучених Штатів податкову реформу можна назвати, до певної міри, корпоративною контрреволюцією.

Під тиском бізнесу проведено радикальне зниження податку на прибуток юридичних осіб – з 35 до 21%, а також податку на кошти, які повертаються, від діяльності компаній за кордоном: для готівкових коштів – до 15,5%, а для безготівкових – до 8% (замість 35%).

Цей крок фактично відкладає на потім вирішення проблеми зростаючої фінансової нерівності, втім, аж ніяк не скасовує прийнятих рішень щодо підвищення податкової прозорості.

Прогрес у цьому напрямку очевидний, але до остаточного вирішення проблеми ще далеко. Наприклад, складнощі залишаються у Неваді та Дакоті. Проте, інерція того, що сталося, вже змусила найбільші економіки світу динамічно рухатися під впливом обох цих факторів.

У темпі вальсу

Готують зниження податків Франція і Німеччина. Дуже цікаві зміни податкових правил проводить Японія – зниження податкового тиску для подолання дефляції, а також зміни з урахуванням BEPS.

У Великобританії активно обговорюються податкові перспективи збалансування бюджету. Але боротьба за прозорість і податки вже вилилася у гучний закон «Ордери на стан неясного походження», який ще може змусити понервувати українських чиновників.

Словенія готує введення податку на операції з офшорами і низькоподатковими юрисдикціями – 20% за старими операціями, 22% – за новими, і при порушенні – 80%. Румунія вивчає можливість зниження ставки ПДВ ще на один процентний пункт  – до 18%.

Радикальна реформа проходить навіть у Росії. Поки в Україні лише точиться дискусія щодо необхідності введення звітності по контрольованим іноземним компаніям (КІК), російський бізнес уже задекларував 7200 КІКів  – там йде вже друга хвиля амністії капіталів.

На окраїні світового капіталізму

Існує думка, що рівень податкових ставок, серед іншого, вказує на ступінь довіри до уряду – чим вищою є ставка, тим більшою має бути впевненість платників податків у ефективному використанні коштів на загальне благо.

Якщо рівень ставок перестає збігатися із рівнем довіри до держави – падає дисципліна, виникають неплатежі, формується тіньова економіка. Погляд на Україну під цим кутом гранично інформативний. Ставки податків нижчі за європейські, але довіра до влади набагато нижча.

У результаті тіньова економіка б'є рекорди, а 80% надходжень податку на прибуток забезпечують лише 0,5% від загальної кількості платників податку.

Згідно з рейтингом Paying Taxes 2018 (щорічний спільний проект СБ і компанії PwC), загальне податкове навантаження в Україні становить 37,8%, в Європейському союзі (ЄС) – 40,5%, тоді як загальний світовий показник – 39,6%.

Ставки податків у низці країн Європи, %

Країна Ставка ПДВ Податок на доходи фізосіб Податок на прибуток підприємств
Польща 23 32 19
Австрія 20 55 25
Чехія 21 22 19
Естонія 20 20 20
Угорщина 27 15 19
Україна 20 18 18

Джерело: investromania.gov.ro

Не варто також забувати, що Україна пообіцяла своїм основним кредиторам не проводити зниження податкових ставок. І президент поки тримає слово в цьому питанні, перекладаючи відповідальність на зовнішніх опонентів: законопроекти щодо податку на виведений капітал і про зниження ПДВ з 20 до 16% відхилені.

Разом з тим поки відкладено і пропозицію щодо скорочення «внутрішнього офшору»  – спрощеної системи оподаткування, яка активно використовується великими компаніями для оптимізації податкових платежів. За даними авторів відповідного законопроекту, у 2017 році, щоб виплатити нетто зарплату в 10 000 грн (на руки) за працівника, ФОПу потрібно було перерахувати до бюджету та соцфондів 1267 грн (13%), а за найманого працівника – 4150 грн (41,5%).

Крім того, проглядаються й ще більш екзотичні варіанти. Наприклад, офіційно повернути в Україну СЕЗ – обнести колючим дротом і кувати перемогу для обраних. Ну, в принципі, якщо Неваді можна, то чому нам не можна?

Де добре – там і батьківщина

В Україні відстале корпоративне право, а суди перетворилися з інструменту справедливості на інструмент експропріації. І держава визнала це, коли внесла до нового закону про приватизацію англійське право. Доступність кредитів, рухливість транскордонних переказів, надійність банківської системи і захищеність заощаджень  – це все не про Україну. Звідси і офшори.

Поки не відновлена довіра до суду і права, говорити про податкові амністії передчасно – якщо критичних змін не відбудеться, ситуація повторюватиметься. Поки ж зберігається правило: легальний бізнес завжди буде менш рентабельним, ніж нелегальний, але в Україні він ще й так само ризикований через рейдерство і свавілля чиновників.

Офшорна конфіденційність служить притулком. Але всім – чесним бізнесменам, корумпованим чиновникам і наркоторговцям. І це необхідно міняти. Йдеться не про заборону офшорів, а про відкриття інформації про бенефіціарів офшорних рахунків з метою стягування податків і протидії відмиванню злочинних грошей. Незаконний фінансовий потік з України у 2004–2013 роках у середньому становив $11,7 млрд на рік.

За чверть століття офшори стали одним із базових елементів у фінансово-правовій структурі економіки країни. Тому у противників реформ достатньо досвіду, сил і засобів, щоб ефективно протистояти внутрішній фронді. Фактично, зовнішній тиск – єдиний фактор, здатний призвести хоча б до деяких змін.

Кому солодкий дим вітчизни?

Президентські експерти раніше називали 15 найбільших промислово-фінансових груп України: СКМ, ІСД, Group DF, «Донецьксталь», «Енергетичний стандарт», EastOne, «Миронівський хлібопродукт», «Приват», «Слав АГ», «Смарт-Холдинг», ТАС, «Укрлендфармінг», «Укрпромінвест», «Універсальна Інвестиційна Група» і «Фінанси і кредит».

Війна внесла свої корективи до цього переліку, що жодним чином не знімає відповідальність з цих об'єднань за сформований бізнес-клімат та законодавче поле. Хто більшою мірою володіє – у того велика частка відповідальності. За оцінкою Інституту соціально-економічної трансформації, у 2014 році 18 мільярдерів володіли $52 млрд, або майже 40% ВВП України.

І мова не йде просто про імунітет олігархів від контролю. Сам президент у своєму посланні визнає, що тренд, який склався, полягає не в епізодичному підкупі окремих держслужбовців, суддів, а в безпосередньому підпорядкуванні їхньої діяльності інтересам великого нелегітимно придбаного капіталу.

Згідно з дослідженнями World Economic Forum Executive Opinion Survey та Economist Intelligence Unit Country Risk Ratings, бізнес визнав судову систему нездатною перешкодити корупції при розподілі державних коштів в Україні.

Пристойно вдягнені злодії

При цьому близько 90% обсягу відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, контролюють так звані білі комірці: громадські діячі, фінансисти, юристи, адвокати, нотаріуси, аудитори, бухгалтери, ріелтори.

У результаті прийняте законодавство щодо трансферного ціноутворення легко долає навіть трирівнева схема, в якій офшор виникає останнім. Бізнес адаптується – на офшори припадає лише 4% від загальної кількості транзакцій з іншими юрисдикціями.

Все давно облаштовано та відмінно працює. Наприклад, в низькоподатковій юрисдикції створюється трейдер, який скуповує товар українського експортера за заниженою ціною, перепродує його за ринковими цінами і різницю відправляє в офшор. У той самий офшор через Кіпр направляються дивіденди українського експортера, а потім повертаються в Україну у вигляді кредитів, і знову залишають батьківщину у вигляді процентних платежів – суцільна економія на податок на прибуток.

Тому коли пропонується введення відтинаючих податків за операціями лише з офшорами, а не в цілому з низькоподатковими юрисдикціями – це лише передвиборчий популізм.

Приблизна оцінка втрат України, млрд грн на рік

Обсяги Втрати бюджету
Офшорні схеми 260–320 50–65
Порушення митних правил та контрабанда 80–230 25–70

Джерело: Інститут соціально-економічної трансформації

Змагання геростратів

Поки тема змін офшорно-податкової ситуації в Україні залишається без розвитку, хоча у парламенті та біля нього напрацьовано значну кількість законопроектів.

План BEPS містить 15 позицій, включаючи заходи з електронної торгівлі. Їхня повноцінна реалізація вимагає, серед іншого, істотних вкладень. Тому був передбачений полегшений варіант.

Україна приєдналася до плану BEPS у 2017 році, взявши зобов'язання із впровадження мінімального пакету змін з чотирьох кроків.

Зокрема, йдеться про відповідний перегляд податкових конвенцій з іншими країнами, а також про впровадження звітності великих груп компаній по всіх юрисдикціях своєї присутності.

Але коли справа дійшла до конкретних кроків – все застопорилося. У січні Україна відмовилася приєднатися до Багатосторонньої конвенції з імплементації заходів, пов'язаних із податковими угодами, для запобігання BEPS (MLI).

Як пояснили Mind у Мінфіні, уряд ще 27 грудня схвалив проект розпорядження президента про надання главі Мінфіну повноважень на підписання MLI: необхідний пакет документів був направлений до Адміністрації президента. Там його рух і застопорився.

«До дати підписання у Парижі міністр фінансів не отримав повноважень на підписання конвенції. Оскільки процедура передбачає можливість дистанційного підписання багатосторонньої конвенції, після надання повноважень міністру фінансів Олександру Данилюку Україна узгодить з Секретаріатом ОЕСР конкретну дату підписання», – роз'яснили в Мінфіні.

У міністерстві відзначили, що приєднання до MLI дозволить виконати половину заходів з «мінімального стандарту» плану BEPS.

Втім, MLI – це ще далеко не все. Наприклад, про просування вигідної для бюджету ідеї звітності у розрізі country-by-country також поки що не чутно. Хоча ця норма, за оцінкою радника міністра фінансів Олени Макєєвої, торкнеться менше 100 компаній в Україні.

Податкове динамо

Раніше про розбіжності з Мінфіном у підходах до реалізації плану з BEPS заявляв Нацбанк. Серед іншого, НБУ наполягав на розкритті резидентами України своєї участі в КІК та приєднанні до автоматичного обміну фінансовою інформацією на підставі Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, яку ратифікувала Україна.

Йдеться про Multilateral Convention on Mutual Administrative Assistance in Tax Matters (MCMAATM), яка передувала Конвенції про співпрацю між компетентними органами, або Multilateral Competent Authority Agreement (МСАА), що стала основою для сучасної моделі обміну даними (CRS), яка поки що не застосовується в Україні.

Разом з тим у Мінфіні вважають існуючі відмінності непринциповими: Нацбанк активно співпрацює в межах підготовки законопроекту щодо імплементації мінімального стандарту BEPS і деяких додаткових кроків плану дій BEPS (зокрема, 3, 4, 8–10).

«Нацбанк наполягає на одночасному впровадженні всіх цих дій. Їхня реалізація дозволить привести контроль за трансферним ціноутворенням у відповідність до вимог ОЕСР, а також створити сприятливі умови для ведення бізнесу в Україні шляхом встановлення міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі», – зазначили в міністерстві, але не уточнили, коли очікувати синхронізації позицій фінансової влади.

У НБУ на запит Mind поки не відповіли.

Черепашачим кроком

Так чи інакше, але наприкінці 2018 року ОЕСР оприлюднить список країн, які не реалізували мінімальний пакет з BEPS. А його виконання є одним з трьох критеріїв Євросоюзу щодо віднесення країн до чорного списку офшорів.

Тобто за найгіршого сценарія європейський платник податків зможе обґрунтовано запитувати – навіщо його гроші спрямовують у вигляді макрофінансової допомоги в корумпований офшор, де вони значною мірою будуть присвоєні місцевими олігархами?

У головному фінансовому відомстві країни поки зберігають спокій. «Більшість країн світу потрапили до списку через те, що не приєдналися до MLI і не задекларували своє бажання щодо цього. Уникнути подібної ситуації щодо нашої країни можна не тільки шляхом підписання Багатосторонньої конвенції у межах офіційної церемонії, а й дистанційно», – відзначили в Мінфіні.

Щодо перспективи автоматичного обміну інформацією за стандартом звітності CRS у міністерстві пояснили, що найближчим часом уряд внесе до парламенту законопроекти про ратифікацію угоди між урядами України та США щодо FATCA, а також про відповідні поправки до Податкового кодексу та інших законів.

Ці зміни дозволять здійснювати обмін інформацією не тільки в межах положень FATCA, але і в інших чинних міжнародних договорах, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей. Зокрема, стане можливим автоматичний обмін інформацією відповідно до стандарту звітності CRS.

Поки Україна може обмінюватися інформацією лише за одиничними запитами.

«Державна фіскальна служба зараз працює над адаптацією внутрішніх IТ-систем до вимог, які дозволять здійснювати обмін інформацією в автоматичному режимі»,  – запевнили в Мінфіні.

У міністерстві підкреслили, що CRS MCAA дає можливість застосувати єдиний стандарт автоматичного обміну інформацією про банківські рахунки та їхніх власників.

Втім, поки це лише непевні законодавчі плани на передвиборчий рік. Але ж існує ризик, що навіть при реалізації плану щодо BEPS він не спрацює. Мова не тільки про слабкість української держави, а й про постійну роботу тисяч юристів по всьому світу над пошуком обхідних шляхів: безвідкличні трасти, страхові інструменти, адміністративні фонди (STAK), довірені особи в інших юрисдикціях, зрештою,  еміграція бізнесменів до інших країн.

Контрольовані операції

2015 2016 2017
Проаналізовано звітів, тис. 1,9 2,9 -
Направлені запити платникам з трасфертного ціноутворення  41 94 60
Перевірки 3 29 23
Донарахування податку на прибуток по перевірках, млн грн 29,6 71,6 297,8
Зменшено негативний фінрезультат, млн грн 31,7 208,5 3715,2

Джерело: Річні звіти ДФС

Біда не приходить одна

Мало клопоту з BEPS, так знову повіяло неприємностями і з боку міжнародної боротьби із відмиванням грошей. Україна перебувала в чорному списку FATF з 2002 по 2004 рік і потім у 2010–2011 роках. Вихід з нього коштував великих грошей, клопоту та іміджевих втрат. Але сталість – ознака майстерності: є ймовірність знову потрапити у нереспектабельну компанію.

Комітет експертів Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL) на початку року оновив оцінку ситуації в Україні. Серед основних висновків: країні необхідно посилити відповідальність за злочини, потрібні розслідування і судові переслідування високопоставлених осіб – як минулого режиму, так і діючих чиновників високого рангу та їхніх партнерів.

«Величезний розмір тіньової економіки, що посилюється досить поширеним використанням готівки, робить країну особливо вразливою», – підкреслили в MONEYVAL. Крім того, Комітет зазначає, що режим конфіскації в Україні не застосовується владою послідовно в усіх випадках.

При цьому в MONEYVAL безпосередньо вказують: владі потрібно більшою мірою усвідомити наявні ризики відмивання грошей у сфері транскордонних операцій. При цьому для аналізу ризиків потрібна більш надійна статистика, а кадрове та IT-забезпечення фінансової розвідки у країні не відповідають наявним викликам.

Звіт України перед MONEYVAL з цих рекомендацій запланований на першому ж пленарному засіданні Комітету в 2019 році.

По низхідній спіралі

Дослідники з Гарвардського університету Рікардо Хаусман, Джейсон Хванг і Дені Родрік ще 12 років тому виявили значний зв'язок між подушним ВВП і структурою експорту. Суть відкриття – у тому, що якщо економіка домагається збільшення експорту технологічно складних товарів, то за рівнем подушного ВВП вона починає наближатися до економік, які експортують схожі товари.

Тобто коли країна, що розвивається, стає все більш схожою на розвинені економіки з точки зору структури експорту та накопичених у промисловості новацій, вона стає схожою на них і з точки зору ВВП і населення.

Відповідного прогресу неможливо домогтися, консервуючи сформовану систему. Офшорна торгівля лісом-кругляком, рудою, зерном і сталевими слябами може збільшувати добробут лише окремих індивідів, а не всієї країни.

Для складних виробництв потрібні здорові інвестиції, а для інвестицій потрібна ефективна система відновлення справедливості та притягнення до відповідальності. Практична участь України у BEPS, MLI, CRS, посилення боротьби з легалізацією корупційних доходів, формування дієвого антикорупційного профілю влади – це підвищує ризики для торгівлі державою. А значить, це дає шанс на поліпшення інвестклімату та, врешті решт, на таке бажане реальне підвищення рівня доходів населення.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті