У 2019 році зростання світової економіки в цілому і української зокрема сповільниться до 2,9%, золото та акції подорожчають, нафта подешевшає, ризики міжнародних конфліктів зростуть, а 40 країн на чолі з Україною зіткнуться з витоком трудових ресурсів. Mind пропонує ознайомитися з десятьма головними прогнозами економістів і політологів на рік, що почався.
Глобальна економіка переживала міні-бум у період з кінця 2016-го до початку 2018-го, коли підйом спостерігався в усіх найбільших країнах. Зараз ця фаза завершена, і в 2019-му відбуватиметься «м'яке уповільнення» зростання валових продуктів при підвищенні ризиків.
У нещодавній доповіді під назвою «Темніють небеса» Всесвітній банк повідомив, що над глобальною економікою згущуються хмари через зниження виробничої, торгової та інвестиційної активностей, а також через погіршення умов на фінансових ринках для країн, що розвиваються.
Сильні удари глобальному ВВП можуть завдати такі ймовірні події, як неконтрольований Brexit і американо-китайська торгова війна.
За прогнозом Світового банку, зростання світової економіки сповільниться з 3,1% у 2017 році та 3% у 2018 році до 2,9% у 2019-му. У США, країні №1 за розміром ВВП, зростання у 2019 році складе 2,5%, у Китаї – 6,2%, в Японії – 0,9%. В Україні (№58 за розміром ВВП), на думку Світового банку, темпи економічного зростання знизяться з 3,5% у 2018 році до 2,9% у 2019-му.
Подальші підриви світової торгівлі експерти вважають головною загрозою для глобальної економіки. Міжнародні організації сходяться на думці, що в найближчому майбутньому протекціонізм зростатиме. МВФ, СОТ і Єврокомісія погіршили свої прогнози щодо динаміки світової торгівлі. За даними Єврокомісії, у 2019 році її зростання скоротиться до 3,5% порівняно з 3,9% у 2018-му.
Смуту вносять Штати. У 2018 році США «з метою забезпечення національної безпеки» оголосили про підвищення тарифів на імпорт і розв'язали торгові війни з Канадою, Мексикою, Японією, Євросоюзом і особливо з Китаєм. У вересні 2018 року президент США Дональд Трамп пообіцяв обкласти тарифами імпорт китайських товарів вартістю $200 млрд. Лідер КНР Сі Цзіньпін у відповідь пригрозив підняти «мзду» на ввезення $60-мільярдного обсягу американських товарів.
Цей обмін погрозами спровокував неабиякий обвал на фондових біржах і викликав хвилювання інвесторів. У підсумку лідери двох найбільших економік уклали хитке перемир'я, проте є побоювання, що Штати все ж таки відгородяться бар'єрами від китайських товарів, і шокові хвилі відіб’ються на всій світовій економіці.
Через глобальні викиди парникових газів у всьому світі фіксуються рекордно високі температури і частіше відбуваються екстремальні погодні події. Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) стверджує, що рівень глобальної температури у 2017 році був на 1,1 °C вище за середній доіндустріальний рівень 1850–1900 років.
За даними страхової фірми Munich Re, економічні втрати від пов'язаних зі зміною клімату подій у 2017 році досягли рекордного рівня $320 млрд. У ВМО переконані, що 2019 рік поповнить список найспекотніших років, до якого вже входять 2017, 2016, 2015, 2014, 2013, 2010 і 2009 роки.
Тридцять років тому хіба що руйнівна війна або масштабний громадянський конфлікт у країні могли зменшити чисельність працездатного населення. На початку 1990-х витік за кордон робочих можна було спостерігати в ураженій громадянською війною Ліберії, в Югославії, що розпалася на частини, і ще в декількох державах, кількість яких можна було перерахувати на пальцях однієї руки.
Відтоді кожне десятиліття кількість економік, що втрачають трудові ресурси, зростає. У 1999 році їх було 16, у 2018-му – 39, а у 2019 році до числа проблемних країн приплюсуються Нідерланди, і, можливо, Бельгія.
Епіцентр кризи – Німеччина, до якої, як у вирву, стікаються трудові ресурси з навколишніх 23 країн.
За даними Світового банку, проблему витоку робочих наразі відчувають відносно благополучні країни, що знаходяться на захід від Німеччини, – Португалія та Іспанія. Однак набагато сильніше від дефіциту працездатних громадян постраждає Східна Європа. У 2019 році, згідно зі звітом аналітичної компанії PwC, скорочення на 1-1,3% трудових ресурсів відбудеться в Україні, Болгарії, Румунії, Литві, Угорщині, Латвії, Молдові, Хорватії, Росії та Білорусі.
Сполучене королівство, що генерує $2,8-трильйонний річний ВВП, у 2018 році посідало п'яте місце в списку найбільших економік світу, що веде МВФ. Перші чотири позиції стабільно утримують США ($21 трлн), Китай ($14 трлн), Японія ($5 трлн) і Німеччина ($4 трлн).
Однак у 2019 році найшвидше зростаюча економіка світу Індія ($3 трлн) і Франція ($2,85 трлн) обігнали Британію, відтіснивши її на сьоме місце. Якщо курс фунта зміцниться відносно до євро і не відбудеться важкий для британської економіки Brexit, Сполучене Королівство може помінятися місцями з Францією і піднятися на шосте місце. Але випередити Індію вона вже буде неспроможна.
Хоча котирування золота довго не можуть переступити психологічну позначку $1300/унц, у 2019 році це станеться, і ця подія запустить бичачий тренд на ринку дорогоцінних металів.
За прогнозом групи MKS PAMP, у 2019 році золото підскочить у ціні на 13%, до $1460/унц, срібло – на 12%, до $17,5/унц, а лідером зростання стане паладій, що подорожчає на 17%, до $1420/унц.
«У 2019 році нові гроші потечуть в золото. Монетарна влада США, схоже, перестане зміцнювати долар. Це разом з американо-китайськими торговими дебатами, геополітичним напруженням, політичними конфліктами і подальшим просіданням фондових ринків спричинить зростання попиту на дорогоцінні метали», – йдеться в недавньому звіті MKS PAMP.
Управління з енергетичної інформації (EIA) опублікувало прогноз, згідно з яким нафта марки Brent у 2019 році коштуватиме $60,5 за барель. Це на 15% дешевше, ніж у 2018-му, впродовж якого ціна «чорного золота» в середньому становила $71,2/барель. Причина в затоваренні ринків. За оцінкою EIA, виробництво нафти в США у 2019 році зросте на 1,14 млн барелів на день – до 12,07 млн. Збільшення видобутку також очікується в Канаді та Бразилії.
Минулий 2018 рік розчарував учасників ринку акцій. Індекси Dow Jones Industrial Average і S&P 500 зменшилися на 5,6 і 6,2% відповідно, і на ринок вихлюпнулася хвиля негативу – інвестори заговорили про те, що на публічні компанії все сильніше тиснуть гори боргів, що їх розвиток стримується технологічним застоєм, а їх здоров'я можуть підірвати соціально-політичні потрясіння і торгові війни.
На думку Білла Стоуна, глави інвестиційно-консалтингової компанії Avalon Advisors, акції на фондовому ринку в цілому недооцінені, бо інвестори налякані уповільненням глобального економічного зростання, ймовірним Brexit і рекордним за тривалістю «шатдауном» у США.
На його переконання, як тільки з'являться «пристойні новини про економіку», акції підуть в гору, і під кінець року індекс S&P 500 переступить рекордну позначку 3000 й підвищиться на 13% від сьогоднішнього рівня. Ще оптимістичніший прогноз озвучив інвестбанк J.P.Morgan, на думку якого, індекс S&P 500 у 2019 році перевищить позначку 3100.
Якщо в попередні роки експерти називали головною геополітичною проблемою виникнення чергової гарячої точки або дестабілізацію регіону, такого як Близький Схід, то зараз багато хто вказує на більш глибинну криза – руйнування головних міжнародних інститутів і глобального порядку в цілому.
«Трансатлантичне партнерство, зв'язка США – Китай, Євросоюз, НАТО, G20, G7, СОТ, Росія з її сусідами, регіональні політичні союзи на Близькому Сході. Всі вони деградують. Кожен з них слабшає. І в більшості випадків динаміка така погана, що гіршої не спостерігалося від часів Другої світової війни», – написав у звіті «Головні ризики 2019 року» президент американського мозкового центру Eurasian Group Ієн Бреммер.
За його словами, послаблення міжнародних альянсів і зв'язок призводить до децентралізації контролю над небезпечними технологіями, програмними засобами для здійснення кібератак, дронами, біологічним озброєнням. Також це заважає країнам координувати спільні політичні відповіді на такі виклики, як зміна клімату.
За прогнозом організації International Crisis Group, що спеціалізується на дослідженні міжнародних конфліктів, «вітер у 2019 році буде дути у вітрила авторитарних лідерів». У зв'язку з цим є великий ризик того, що Дональд Трамп, Владімір Путін, Сі Цзіньпін, Реджеп Ердоган, Мухаммед Аль Сауд або Хасан Рухані переоцінять свої можливості та здійснять акт агресії, який спровокує руйнівну війну.
«Міжнародний порядок ніколи не функціонував ідеально, але зараз, схоже, авторитарні правителі активізувалися і почали випробувати, які межі їх можливостей. Ви можете побачити це в діях Китаю в Південно-Китайському морі, в агресії Росії в Криму і на Донбасі, а також у співучасті США в тих жахах, що відбуваються в Ємені», – пише президент International Crisis Group Роберт Меллі.
Мало того що найсильніші країни ігнорують правила, вони ще й не хочуть збиратися в рамках глобальних інститутів, щоб спробувати спільно захистити міжнародний мир і безпеку. За твердженням Роберта Меллі, по всій планеті – від Сирії до Ємену і Південного Судану – вбачаються свідоцтва того, що Рада безпеки ООН проявляє слабохарактерність щодо тривалих конфліктів, які вона або не бажає, або не здатна вирішувати.