Провал плану Brexit. Що чекає Британію та Терезу Мей

Лише за 10 тижнів до запланованої дати виходу Британії з Євросоюзу законодавці Палати громад переважною більшістю голосів – 432 проти 202 – відхилили законопроект про умови Brexit, які глава британського уряду Тереза Мей протягом двох років ретельно погоджувала з Євросоюзом.

Можливі сценарії подальшого розвитку подій включають спробу (майже напевно приречену на провал) переукладення угоди з ЄС, відстрочку Brexit, відставку уряду консерваторів і призначення дострокових парламентських виборів, зміну прем'єр-міністра, повторний референдум з питання членства в ЄС, відмову від проведення Brexit і «некерований» розрив з ЄС без будь-якої угоди про умови.

Чому провалилася угода з Brexit

Відхилення 585-сторінкового документа з умовами щодо виходу Британії з Євросоюзу називають історичною поразкою прем'єр-міністра, бо різниця між тими, хто проголосував за, і тими, хто проголосував проти, склала 230 голосів. Це рекордний розрив за останні 95 років.

Проти угоди голосували як опозиціонери, так і союзники Терези Мей з Консервативної партії – таких виявилося 118 осіб. Прихильники Brexit розраховують, що провал голосування за запропонований Мей «м'який» план виходу з ЄС призведе до «жорсткого» розриву з Євросоюзом і зробить Британію незалежнішою. А противники Brexit сподіваються, що відхилення угоди призведе до нового референдуму, на якому британці проголосують за збереження членства в Євросоюзі.

Найобговорюваніші мінуси відхиленої угоди щодо Brexit – необхідність виплати Британією близько $50 млрд «відступних» Євросоюзу, а також відсутність рішення з проблеми 500-кілометрового ірландського кордону. Вихід з ЄС вимагатиме встановлення жорсткого контролю між Ірландією, що входить у ЄС, і британською Північною Ірландією. Це важко здійснюване завдання створить негативні торгово-економічні наслідки для регіону.

Що планує зробити Тереза Мей

Прем'єр-міністр Британії оголосила, що не піде у відставку, і до понеділка, 21 січня, надасть парламенту альтернативну «дорожню карту» виходу з ЄС. Мей повідомила, що негайно почне переговори «у конструктивному дусі» з представниками всіх парламентських партій для вироблення такого плану, який буде схвалений і Євросоюзом, і британською Палатою громад.

Однак для отримання можливості зробити нові кроки їй доведеться пережити голосування про недовіру уряду. Цього зажадав лідер Лейбористської партії Британії Джеремі Корбін, який заявив, що «парламентарі повинні винести свій вердикт щодо явної некомпетентності нинішнього уряду консерваторів». Голосування відбудеться сьогодні, 16 січня. Якщо Тереза Мей не отримає підтримку більшості парламентаріїв, то протягом 14 днів повинен бути сформований новий кабінет, і якщо цього не відбудеться, то будуть призначені нові вибори.

На думку політологів, вотум недовіри Тереза Мей переживе, проте «план Б», на який погодяться британські парламентарії і влада Євросоюзу, вона підготувати не встигне.

«Будь-яка угода, яка влаштує ЄС, не влаштує євроскептиків із Консервативної партії, – коментує ситуацію Тім Бейл, професор політичних наук Лондонського університету королеви Марії. – Шансів утихомирити своїх «брекзітерів» у Терези Мей немає. Вона може хіба що спробувати домовитися з лейбористами і надасть ще більш пом'якшений варіант плану виходу з ЄС, який зможе отримати схвалення Євросоюзу, але розсердить більшість «брекзітерів» з партії консерваторів».

Відкласти, скасувати або пустити на самоплив

За прогнозом інвестбанку Citi, у зв'язку з нищівним провалом голосування за планом виходу з ЄС жодні термінові правки документа угоду не врятують, і дату Brexit, швидше за все, доведеться перенести з 29 березня на пізніший термін. Також, на думку експертів, зросла вірогідність того, що влада Британії повністю відмовиться слідувати курсом на вихід з ЄС.

Згідно зі статтею 50 Лісабонського договору, що стала для Британії юридичною підставою для виходу з ЄС, щоб продовжити дворічний погоджувальний період, Лондону необхідно отримати схвалення всіх 27 країн – членів Євросоюзу. Вони, ймовірно, дадуть згоду в разі, якщо Британія вирішить провести ще одні вибори або референдум чи покаже чіткий новий план Brexit. Однак можуть відмовити, якщо уряд просто хоче потягнути час для суперечок з блоком або для того, щоб виторгувати нові поступки.

Технічно, після закінчення дворічного узгоджувального періоду опцією за замовчуванням стане вихід з ЄС без будь-якої угоди. Цей варіант аналітики називають «національним суїцидом». Він спонукає Євросоюз ввести економічні санкції проти Британії, що може створити хаос у економіці Сполученого Королівства.

Однак цей варіант аж ніяк не виключений. Близько 100 парламентаріїв-консерваторів на чолі з євроскептиком Борисом Джонсоном підтримують його. За твердженням міністра зовнішньої торгівлі Британії Ліама Фокса, країні буде легше пережити економічне потрясіння від «Brexit за замовчуванням», ніж підрив довіри між урядом і виборцями, які проголосували на референдумі за вихід з ЄС.

«Я не вважаю відсутність угоди національним суїцидом. Це не Дюнкерк. Це вихід з Європейського союзу. Я вважаю, що відсутність угоди завдасть шкоди нашій економіці – буду відвертий з приводу цього. Однак, я думаю, ми зможемо це пережити. А ось відмова від Brexit, на мою думку, стане політичним лихом, після якого ми можемо і не відновитися», – цитує Фокса британська газета Guardian.

Таймлайн ключових подій, пов'язаних з рішенням Британії вийти з Євросоюзу

23 січня 2013 року: прем'єр-міністр Британії Девід Кемерон пообіцяв винести на референдум питання членства Британії в ЄС у тому випадку, якщо Консервативна партія переможе на наступних загальних виборах. Він зробив це, щоб заручитися підтримкою євроскептиків у своїй партії.

7 травня 2015 року: британські виборці проголосували за уряд, в якому консерватори отримали більшість. Кемерон підтвердив у своїй переможній промові, що референдум з питання членства в ЄС буде організовано.

20 лютого 2016 року: Кемерон оголосив, що він погодив з лідерами ЄС угоду про надання Британії «спеціального статусу». Він підтвердив, що агітуватие за те, щоб Британія залишилася в блоці 28 країн. Дата референдуму була призначена на червень.

21 лютого 2016 року: Кемерон отримав серйозний удар, коли один з його найближчих союзників-консерваторів, мер Лондона Борис Джонсон підтримав вихід Британії з ЄС.

16 червня 2016 року: за тиждень до референдуму депутат британського парламенту від Лейбористської партії Джо Кокс, яка агітувала за збереження членства в Євросоюзі, була убита екстремістом, що вигукував націоналістичне гасло «Британія насамперед».

23 червня 2016 року: Британія проголосувала (52% за і 48% проти) за вихід з Євросоюзу.

24 червня 2016 року: Кемерон оголосив, що піде у відставку в зв'язку з результатами референдуму, бо Британії потрібний «новий уряд», аби вести країну в новому напрямку.

13 липня 2016 року: Партія консерваторів обрала Терезу Мей новим прем'єр-міністром.

2 жовтня 2016 року: Мей повідомила, що Британія почне офіційний процес виходу з ЄС до кінця березня 2017 року.

29 березня 2017 року: уряд Британії виконав статтю 50 Лісабонського договору, офіційно відкривши процес виходу з ЄС, призначений на 29 березня 2019 року.

8 червня 2017 року: загальні вибори, оголошені Терезою Мей, щоб збільшити присутність її партії в парламенті та полегшити переговори з Brexit, призвели до зворотних результатів. Консерватори втратили більшість і продовжили керувати урядом в ослабленому стані.

7 липня 2018 року: Мей та її уряд затвердили так званий план Чекерс – за назвою заміської резиденції Терези Мей, де проходило виїзне засідання кабінету міністрів. Це призвело до відставок міністра з питань Brexit Девіда Девіга і глави МЗС Британії Бориса Джонсона, які виступали за більш «жорсткий» розрив з ЄС.

25 листопад 2018 року: лідери ЄС схвалили угоду про вихід Британії після багатомісячних важких переговорів. Мей закликала британських парламентаріїв зробити те ж саме.

10 грудня 2018 року: Мей відклала заплановане голосування за планом виходу з ЄС за день до голосування в парламенті через очевидний провал. Вона сподівалася домогтися додаткових поступок з боку ЄС.

12 грудня 2018 року: законодавці-консерватори, які хотіли добитися «жорсткого» розриву з ЄС, ініціювали вотум недовіри Терезі Мей. Вона виграла за підтримки 200 голосів проти 117.

15 січня 2019 року: угода з Brexit пройшла через британський парламент, де була відхилена 432 голосами. 202 депутати підтримали угоду. Голосування про недовіру уряду Терези Мей призначено на 16 січня.