Від Великого вибуху до наших днів: навіщо читати «Коротку історію майже всього на світі»
Довгий, але не нудний урок історії для найдопитливіших
Бекграунд. Американський письменник Вільям Макгуайр Брайсон, більш відомий як Біллі Брайсон – плідний автор, багато книг якого стали бестселерами. Його «Коротка історія майже всього на світі» – результат невгамовної цікавості автора до навколишнього світу. Книга розповідає буквально про все: від Великого вибуху до підйому людської цивілізації.
У дитинстві письменник, зацікавившись наукою, швидко розчаровувався в навчальній літературі. Автори підручників з біології, хімії та фізики чомусь вважали, що інформація повинна подаватися за допомогою сухих і нудних формул, а Біллі був із цим категорично не згоден.
Сам Брайсон зізнається, що робота над важким томом зажадала від нього трьох років досліджень і збирання інформації: письменник читав книги, журнали і розшукував найбільш терплячих фахівців, які відповідали на величезну кількість дурних запитань. Результатом праць став науково-популярний бестселер, який отримав нагороду Aventis Лондонського королівського товариства і Міжнародну премію Декарта.
Оригінальна назва: A Short History Of Nearly Everything. A Journey Through Space and Time
Видавництво: «Наш Формат»
Наклад: 3000 экземпляров
Сюжет: На 468 сторінках книги Брайсона вмістився весь без винятку Всесвіт від самого свого зародження до сьогодення. Автор знайомить читача з матеріальним світом легко і жартома, чого йому самому так не вистачало в шкільні роки.
У книзі легко подано не лише традиційну академічну програму, а й викладено маловідомі, але від цього не менш цікаві, факти. Чи знали ви, що неперетравлені частини кальмарів «складуються» в шлунках кашалотів у вигляді амбри – речовини, яка сьогодні використовується в парфумерії? А як щодо складнішого завдання: хто став першою людиною, яка без супроводу занурився в найглибше місце Світового океану? Відповіді на ці та багато інших за питань роблять серйозну працю Брайсона такою захоплюючою і самобутньою.
Вам сподобається, якщо: в дитинстві ви могли годинами роздивлятися схему внутрішньої будови Землі, цікавилися структурою живих організмів і прагнули вивчати сполуки хімічних елементів. Загалом, були неймовірно допитливою дитиною, але так і не отримали відповіді на всі свої запитання.
Вам не сподобається, якщо: вас абсолютно не цікавить науковий бік тих чи інших явищ, і ви вважаєте за краще не забивати голову знаннями «не з вашої сфери». Книга суворо не рекомендується людям із браком вільного часу: за захоплюючим читанням можна згаяти всі дедлайни.
Головна причина прочитати: Людині варто більше знати про світ, в якому вона живе. Навколо нас так багато дивовижних речей, про які в силу зосередженості на своїй професії і дефіциту цікавої навчальної літератури знають одиниці. До того ж, вона допоможе відповісти на сотні дитячих «чому?», які десятиліттями переслідують уже дорослих людей.
У тому ж дусі:
1. «Та ви жартуєте, містере Фейнман! Пригоди допитливого дивака», Ричард Фейнман
Фізик-теоретик Річард Фейнман – ще один невгамовний персонаж, цікавість якого не знала меж. Основні його відкриття належать до галузі теоретичної фізики. Однак мало хто знає Фейнмана як художника-портретиста, віртуозного барабанщика або жартівника, який обожнював розігрувати друзів і колег.
Його книга являє собою автобіографію геніального вченого, яка заслуговує анітрохи не меншої уваги, ніж його наукові праці.
2. «Егоїстичний ген», Ричард Докинз
Еволюційний біолог Річард Докінз відкриває читачам завісу перед власною біологічною теорією, яка досить проста і зрозуміла. Докінз вважає, що вся еволюція пов'язана не з боротьбою видів (як прийнято думати сьогодні), а генів. Їх основне завдання – передати свою спадкову інформацію незважаючи ні на що. Що ж це як не егоїзм, нехай навіть необхідний для виживання?