Mind продовжує публікацію редакційного аналізу рішень, які пропонують (або частіше – не пропонують) кандидати в президенти України щодо окремих галузей. З повним переліком запитань, на які ми шукали «відповіді» у кандидатів, можна ознайомитись тут, усі матеріали спеціального проекту Mind «Кандидатська з економіки» – тут.
Штаб Петра Порошенка не обтяжив себе відповідями на запит Mind. Тому ми аналізуємо його слова та дії за останні п'ять років, спираючись на відкриті джерела.
Читайте також: Кандидатська з економіки. Петро Порошенко, промислова політика та приватизація
Читайте також: Кандидатська з економіки: Петро Порошенко, держфінанси і банки
Читайте також: Кандидатська з економіки. Петро Порошенко, нафта і газ
На черзі – аграрна галузь. У передвиборчій програмі Петро Порошенко не пропонує жодних рішень, а лише наголошує на тому, що зростання населення у світі дає можливості Україні стати аграрним лідером.
Офіційний твіттер Петра Порошенка, 7 вересня 2017 року:
Земельний ринок і приватизація – два найнадійніших способи швидко залучити в Україну достойний обсяг інвестицій.
Аналітична доповідь до щорічного Послання Президента до Верховної Ради України у 2018 році:
Основними завданнями державної аграрної політики щодо реалізації конкурентних переваг аграрного сектору мають бути такі:
Завершення земельної реформи та розвиток земельних відносин на новій інституційній основі, для чого необхідно:
Необхідно створити належні умови для переходу до ринкового обігу сільськогосподарських земель. Для цього Уряду спільно з Парламентом України та громадськістю треба вдосконалити законодавство у таких питаннях: недопущення нелегального відчуження земель сільськогосподарського призначення; забезпечення контролю держави за збереженням родючості ґрунтів; обмеження випадків застосування договорів надання землі у користування, якщо вони позбавляють селян справедливої ринкової винагороди.
До моменту запровадження ринкового обігу землі має бути проведена повна та прозора державна інвентаризація (аудит) земель, здійснене законодавче закріплення прав власності та механізму прозорого, справедливого ціноутворення на землю сільськогосподарського призначення.
Коментар Mind
Саме собою декларування – можливо, зроблене на догоду західним партнерам і кредиторам – пріоритетності завершення земельної реформи чинним президентом не може не надихати.
Однак перераховані ним у різний час пункти не є комплексним планом дій з впровадження в Україні ринку землі – швидше, це розрізнений перелік точкових заходів, спрямованих на поліпшення сфери земельних відносин.
Частина з них зрозумілі й обґрунтовані – як, наприклад, закріплення мінімального терміну використання земельної ділянки п'ятьма роками, щоб забезпечити усвідомлений підхід до землеробства, упорядкування лісосмуг, контроль за якістю ґрунтів.
Деякі інші – як, наприклад, обмеження використання механізму емфітевзису як способу відчуження землі в обхід мораторію – виглядають явно нереалістичними.
Також потрібно відзначити, що реальні дії, вжиті Порошенком-президентом, суперечать обіцянкам Порошенка-кандидата. Так, всупереч закликам низки депутатів і навіть Мінекономрозвитку накласти вето на закон, яким Верховна Рада наприкінці 2018 року вдесяте продовжила мораторій на продаж землі, президент підписав цей документ.
Примітна пропозиція президента закріпити в законі про обіг землі кваліфікаційні вимоги до потенційних покупців ділянок. Навіть у розмитому формулюванні, яке визначає, що покупець повинен бути в працездатному віці та мати освіту, що дозволяє займатися сільгоспвиробництвом, такі вимоги здатні істотно звузити коло потенційних фермерів і/або спровокувати штучний попит на «правильні» дипломи.
Терміни зняття мораторію на продаж землі ніде не вказані, Петро Порошенко зазначає лише одну обставину часу: необхідність перехідного періоду до введення ринку для внесення змін до законодавства в частині забезпечення функцій контролю держави і забезпечення прозорого ціноутворення.
Петро Порошенко сам є великим аграрним бізнесменом, тому як ніхто інший розуміє рівень стресу, який завдасть ринку зміна усталеної моделі орендних відносин. Земельний банк «Укрпромінвест Агро» (120 000 га) – не найбільший у країні, проте за ефективністю, мабуть, не має собі рівних. І готовність бенефіціара піддавати цей успішний бізнес ризику викликає сумнів, який останні п'ять років підтверджувався на практиці.
Аналітична доповідь до щорічного Послання Президента до Верховної Ради України у 2018 році:
Розширення інструментарію державної підтримки сільськогосподарських виробників та забезпечення її доступності всім суб’єктам господарювання, особливо дрібнотоварним, що спеціалізуються на тваринництві.
Для цього необхідно реалізувати такі заходи:
Водночас окремі реформаторські заходи в аграрному секторі не призвели до очікуваних позитивних ефектів, зокрема:
наслідком зміни у 2017 році спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільськогосподарських виробників державними дотаціями став їх деформований розподіл між аграріями на користь великих виробників.
Бюджетна дотація виплачувалася виробникам щомісяця пропорційно частці сплаченої до бюджету суми ПДВ за визначеними видами діяльності в загальній сумі сплати ПДВ. Під програму фінансової підтримки підпадали такі види діяльності: птахівництво; розведення ВРХ, коней, свиней, овець, кіз та інших тварин; вирощування овочів, баштанних культур, коренеплодів, бульбоплодів, зерняткових, кісточкових, ягід, горіхів та інших фруктів, тютюну; переробка молока, виробництво м’яса, масла, сиру та інших харчових продуктів.
Тобто право на дотації мали тільки ті підприємства, які заплатили ПДВ за визначеними видами діяльності більше, ніж суми, заявлені до відшкодування за всіма видами діяльності підприємства. За підсумками 2017 року, застосування нового механізму дотацій сільгоспвиробників, який прийшов на зміну спецрежиму ПДВ, мало наслідком отримання дрібними та середніми виробниками непропорційно низької частки таких бюджетних дотацій.
До Реєстру отримувачів бюджетних дотацій (РОБД) у 2017 році було внесено понад 2,2 тис. сільгосппідприємств, з них фактично отримали бюджетні дотації хоча б за один місяць понад 1,7 тис. агровиробників, або 77 % від загальної їх чисельності в РОБД. Причому підприємства двох надпотужних груп птахівничих компаній отримали 44,5 % від загальної суми дотацій – майже 1,8 млрд грн.
До топ-10 найбільших отримувачів цього виду державної підтримки поряд із найбільшими виробниками курятини увійшли також три компанії з виробництва свинини. Вони змогли акумулювати у своєму розпорядженні близько 2,0 млрд грн бюджетних дотацій. При цьому майже 40% від загальної кількості реципієнтів державної фінансової підтримки за цим напрямом отримали за рік менше ніж 100 тис. грн бюджетних дотацій. Хід реформ аграрного сектору гальмується також відсутністю державних цільових програм його розвитку. Так, державна цільова програма розвитку аграрного сектору економіки на період до 2021 року донині не затверджена КМУ, хоча це було передбачено Планом пріоритетних дій Уряду на 2017 рік.
Водночас державна підтримка навіть в існуючих сьогодні обсягах має бути доступною, прозорою й охоплювати всіх виробників сільськогосподарської продукції. Загалом державна підтримка сільськогосподарського виробництва в Україні має бути спрямована на:
Особливу увагу варто приділити розвитку малих форм господарювання на селі, які нині роблять суттєвий внесок у валове виробництво сільськогосподарської продукції та є стабілізаційною ланкою господарювання, яка компенсує зниження обсягів виробництва продукції сільського господарства на окремих аграрних підприємствах, забезпечуючи продовольчі потреби населення.
Адже сучасний стан найвагомішої групи серед малих форм господарювання – особистих селянських господарств – загрожує стабільному соціально-економічному розвитку сільського господарства через недосконалість системи контролю якості сільськогосподарської продукції, виробленої в господарствах населення.
Коментар Mind
Петро Порошенко пропонує ввести критерії, за якими чітко розділити сільгоспвиробників на малих, середніх та великих і потім запропонувати кожній з цих груп оптимальні диференційовані програми держпідтримки. Але, як й інші кандидати, основний акцент він робить на обіцянку активної і всебічної підтримки фермерів з метою збільшення їх кількості та підвищення ефективності їх роботи.
Однак попередні два роки показали, що фермери, які є роз'єднаними та не довіряють державним ініціативам, не надто активно користуються програмами підтримки, і це навряд чи зміниться найближчим часом. Також значна частина невеликих агровиробників працюють у тіні та не збираються жертвувати цим комфортом заради разових дотацій.
При цьому Петро Порошенко висловлює абсолютно справедливу тезу про те, що державна підтримка сільського господарства повинна бути рівномірно розподілена між агрогосподарствами різного масштабу з однаково вільним доступом до програм.
Навіть на догоду значної частини лівого електорату він не виключає з переліку потенційних одержувачів великий бізнес – що не може не викликати поваги. З іншого боку, в українських реаліях цей ринковий підхід легко трансформується в тезу «Косюк може спати спокійно».
Нагадаємо, у липні 2014 року Юрій Косюк став першим заступником глави Адміністрації Президента. І за дивним збігом обставин, Податкова служба почала посиленими темпами погашати «Миронівському хлібопродукту» прострочену заборгованність з погашення ПДВ. До кінця року усі борги були повернуті, і в грудні того ж 2014 року Косюк пішов з посади.
Компанія МХП продовжувала бути основним вигодонабувачем спочатку викривленої системи квазіакумуляції ПДВ зразка 2017 року, після її скасування не була відлучена від держпідтримки, виявилася серед найбільших одержувачів компенсації вартості будівництва тваринницьких комплексів. У 2019 році великий бізнес також не обділений – у бюджеті закладено понад 800 млн грн, зокрема й на компенсацію 25% вартості вагонів-зерновозів.
Завдяки прирівнюванню вагонів до сільгосптехніки, великі гравці (передусім холдинг «Кернел» Андрія Веревського) зможуть суттєво оптимізувати свої витрати на поповнення або створення вагонного парку. Дрібні виробники, що не є експортерами, від цієї програми жодним чином не відокремлені – однак просто в ній не зацікавлені.
Офіційний твіттер Петра Порошенка, 24 травня 2017 року
Сьогодні 12% ВВП – це сільське господарство. Аграрний комплекс сьогодні є опорою української економіки.
З передвиборчої програми:
Збільшення чисельності населення світу створює величезну нішу для України як глобального аграрного лідера.
Аналітична доповідь до щорічного Послання Президента до Верховної Ради України у 2018 році:
Державна політика щодо стимулювання розвитку малих форм господарювання в аграрному секторі України має концентруватися насамперед на вирішенні питання подальшого функціонування господарств населення.
Важливу роль у цьому мають відігравати сімейні фермерські господарства як невід’ємна складова перспективної моделі вітчизняного аграрного сектору. При цьому заходи державної підтримки мають спрямовуватися на посилення організаційно-економічної допомоги в створенні та функціонуванні фермерських господарств сімейного типу з подальшим їх об’єднанням у сільськогосподарські кооперативи (за схемою: господарства населення → сімейні фермерські господарства → сільськогосподарські кооперативи).
При цьому перехід особистих селянських господарств у категорію сімейних фермерських господарств, які не є юридичними чи фізичними особами – підприємцями, потребує передусім створення умов і мотивів добровільного набуття ними такого статусу.
Поліпшити фінансово-економічний стан сільськогосподарських виробників має якісна інфраструктура збуту аграрної продукції, яка нині, на жаль, не забезпечує вільний прозорий рух сільськогосподарської продукції.
Відсутність чіткої схеми реалізації «виробник – оптова торгівля – роздрібна торгівля – споживач» негативно впливає на цінову ситуацію на аграрному ринку та не дає виробнику можливості отримати достатній дохід із вирощеної продукції. Особливе значення це питання має для дрібнотоварних виробників, адже великі компанії та агрохолдинги завдяки виробництву експортних сільгоспкультур відповідним чином самостійно формують власні канали збуту продукції.
Стимулювання розвитку малих форм господарювання в аграрному секторі України. Заходи державної підтримки мають спрямовуватися на посилення організаційно-економічної допомоги в створенні та функціонуванні фермерських господарств сімейного типу з подальшим їх об’єднанням у сільськогосподарські кооперативи. Для цього необхідно:
Найбільш суттєвими досягненнями тут були такі: 1. Санітарні та фітосанітарні заходи в сільському господарстві й системи контролю безпечності харчових продуктів послідовно приводяться до європейських вимог та практик. Так, прийнято Закон України від 18 травня 2017 року №2042-VIII «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», згідно з яким впроваджується інтегрований державних контроль, що охоплює увесь ланцюг харчової продукції «від лану до столу».
Також, відповідно до Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» запроваджуються європейські вимоги до виробництва та обігу безпечних для тварин кормів, що є важливим елементом усієї системи контролю безпечності харчових продуктів.
2. Модернізується державна політика розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації.
Зокрема, КМУ схвалено Концепцію розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018–2020 рр., яка передбачає надання підтримки фермерським господарствам; створення нових робочих місць на селі, зокрема через стимулювання сільськогосподарської кооперації; диверсифікацію діяльності фермерських господарств; створення передумов кредитування фермерських господарств за доступними кредитними ставками; збільшення рівня реальних доходів сільського населення від передання в оренду сільськогосподарських угідь.
Коментар Mind
Починаючи із 2017 року уряд значно збільшив бюджетні дотації сільгоспвиробникам: з 320 млн грн у 2016 році до 5,3 млрд грн у 2017-му і 6,3 млрд грн у 2018-му. На 2019 рік заплановано 6,9 млрд грн.
Умови розподілу коштів між сільгоспгалузями та правила їх отримання виписані так, що 80% усіх дотацій отримують великі аграрні холдинги на кшталт «Миронівського хлібопродукту», а малі фермерські господарства залишаються поза увагою держави.
Попри всі звернення аграрних асоціацій до вищої влади України правила розподілу коштів не змінилися, а отже, очікувати якихось звершень в агропромисловому комплексі не варто.
Незважаючи на держпідтримку великих гравців, у своїх передвиборчих промовах на тему «агрохолдинги vs фермери» Петро Порошенко розписується в підтримці останніх.
Президент робить це трохи стриманіше, ніж Кабінет міністрів, який прийняв рекордну кількість ініціатив у цій сфері (призначення профільного заступника міністра, поява фермерських статей держпідтримки, прийняття Концепції розвитку фермерства тощо), але теж однозначно.
Зусилля кандидат обіцяє направити як на стимулювання ініціативи бажаючих стати фермерами, так і на підвищення стандартів роботи вже існуючих господарств. Пропонується, серед іншого, організувати просвітницькі програми, розробити комплекс заходів щодо переходу дрібних виробників на міжнародні стандарти якості тощо.
Проблема реалізації цих похвальних ініціатив у тому, що фермерство дуже складно стимулювати «зверху», а іноді це просто і не потрібно. Сама структура українського агропромислового комплексу, з сильним креном в рослинництво і орієнтацією на сировинний експорт (всупереч усталеному штампу, це зовсім не ознака відсталості, а понад $16 млрд експортної виручки), передбачає ефективність і конкурентність великотоварного виробництва, що означає збереження в тій чи іншій формі присутності агрохолдингів незалежно від бажання і декларацій будь-якого президента.
Фермери, навіть за умови вибухового збільшення їх кількості, не конкуруватимуть у виробництві основних сільськогосподарських культур, а зосередяться на невеликих нішевих проектах, виробляючи продукцію з високою доданою вартістю.
Прорив у розвитку фермерства (щоправда, чисто арифметичний, а не фактичний) може статися, якщо вдасться юридично трансформувати одноосібні селянські господарства в «офіційних» фермерів.
З огляду на консервативність аграріїв і ризики, пов'язані з обіленням, президенту доведеться дуже постаратися, доводячи переваги такої трансформації. Поки серед пропозицій у цьому напрямку – максимальне спрощення самої процедури і можливість реєстрації такого господарства за принципом «єдиного вікна».