Кожна компанія має власну «культуру» – цінності та норми, які визначають належну поведінку в цій організації. Культура допомагає скерувати вашу роботу, а здорова культура надає компаніям можливість привабити та утримати високомотивованих працівників та об’єднати їх навколо спільних цілей, мети або справи в пошуках збалансованого та продуктивного функціонування. Mind пропонує переклад та адаптацію статті коуча керівного персоналу, психоаналітика та дослідника процесів менеджменту Манфреда Кетса де Вріеса, опублікованої у Harvard Business Review, про те, що стається, коли корпоративна культура перетворюється на культ. Матеріал підготовлено в партнерстві з бюро перекладів «Профпереклад».
Здорова корпоративна культура може легко перетворитися на корпоративний культ, незалежно від щирих намірів керівника. Чимало компаній, які регулярно хвалять, потихеньку перетинають цю тонку межу; Apple, Tesla, Zappos, Southwest Airlines, Nordstrom та Harley Davidson – лише декілька прикладів. Усі вони побудували справжній культ себе серед своїх клієнтів і все частіше заохочують підтримку цього культу серед своїх працівників.
Які риси є характерними для корпоративного культу? Перш за все це ступінь контролю керівництва над працівниками, над тим, як вони мислять та як поводяться. Цей процес починається зі співбесіди, де потенційних працівників перевіряють, чи підходять вони під встановлені цінності. Після найму працівник бачить, що процес втягування в колектив та системи матеріальних заохочень також працюють на посилення цієї потреби «налаштування». Цей процес обумовлює те, як люди спілкуються, ухвалюють рішення, оцінюють один одного, а також обґрунтовує рішення про найм, підвищення та звільнення. У такій обстановці індивідуалізм засуджується, а на його місце ставиться стадне мислення.
Деякі компанії з корпоративним культом заходять настільки далеко, що позиціонують робоче місце як заміну сім’ї та суспільства, ізолюють своїх працівників від цих мереж підтримки (ненавмисно чи спеціально, ніхто не знає). Вони заохочують людей будувати все своє життя навколо роботи, а це майже не лишає часу на відпочинок, розваги чи відпустки.
Як можна відрізнити корпоративну культуру від культу? Наприклад, мова. Корпоративний культ зазвичай створює власну термінологію, щоб посилити відчуття належності до корпоративного кола. Наприклад, в тематичних парках Disney працівників називають «акторами», а клієнтів – «гостями». На території парку ви «на сцені». А коли ламається атракціон, слід використовувати код «101».
Ще одним тривожним дзвіночком є ритуали – вони не завжди проблемні, однак іноді можуть такими стати. Багато років тому, працюючи в IBM, можна було одержати вражаючу книжку пісень, замовлену легендарним першим генеральним директором Томасом Уотсоном – старшим та присвячену йому. Вона практично підносила його на рівень бога. У роздрібній мережі Walmart обов’язкове прославляння компанії досі прописане в контракті. І хоча ці ритуали здаються американцям чи європейцям трохи застарілими, вони залишаються невід’ємним елементом у багатьох азійських компаніях. Персонал Yamaha Motors досі співає корпоративну пісню, яка була написана 1980 року. В Horiba, де виробляють високоточні вимірювальні прилади, працівники щасливо співають пісню Joy & Fun. А в залізничній компанії JR Kyushu під час перерви на обід грають музичну композицію Romantic Railways.
Нещодавно автор потрапив на щотижневе зібрання персоналу однієї з провідних американських ІТ-компаній. Там він побачив заповнену залу і перед початком зустрічі почув, як люди тричі хором прокричали назву компанії. Пізніше він дізнався, що це було стандартним «привітанням». Після цього генеральний директор, який запросив мене туди, роздав щотижневі нагороди за службу, і кожного одержувача зустрічали гучними оплесками. Дослідник почувався так, ніби потрапив на якесь зібрання релігійних фанатиків. Після роздачі нагород був пікнік з шашликами. На нього пішли майже всі працівники, одягнені в чорний та сірий колір.
Ентузіазм цих людей був, звісно ж, вражаючим, однак після деяких обережних розпитувань ставало ясно, що в людей практично немає життя поза межами компанії. Багато хто був розлучений. Один з керівників зазначив, що він ходить додому тільки перевдягатися, і додав, що в принципі міг би й лишатися на роботі та користуватися душем і кімнатами відпочинку в корпоративному центрі здоров’я. У цьому контексті всі ці начебто веселі щотижневі зібрання колективу виглядають доволі похмуро.
Також слід добре подумати, якщо ви побачили надто багато мотиваційних промов, слоганів, місцевого сленгу, подкастів, кліпів на YouTube clips, мотиваційних тимбілдінгових заходів та корпоративних пісень. Якщо ви помітили, що в цій компанії людина може почуватися чужою та ізольованою через свої ідеї чи почуття, це означає, що компанія вже вступила на шлях створення культу. Для бізнесу це недобрий знак. Жорсткість культової поведінки стримує інновації. Отже, майбутнє компанії в небезпеці.
Якщо ви належите до старшого керівництва компанії, ви завжди маєте відслідковувати, чи не набула ваша корпоративна культура ознак психологічного примусу.
Спитайте себе:
Чи справді працівники вірять у бачення компанії, бо вони розуміють його та погоджуються з ним?
Чи вони просто мусять це робити?
Чи заохочує їх компанія до ведення власного життя поза межами роботи?
Чи наша культура стимулює індивідуальність і нонконформізм, які є рушіями проривів?
Здатність розкрити потенціал прибічників і дозволити їм максимально проявити себе, а не створювати культуру, яка перетворить їх на рабів, є своєрідною лакмусовою перевіркою правильного, здорового керівництва. Це вимагає від менеджерів на кожному рівні стимулювати критичне мислення, преміювати здоровий глузд, цінувати індивідуальність, випромінювати автентичність та розвивати й використовувати унікальні сильні сторони й знання своїх працівників.
Звісно ж, «налаштування» теж важливе – але насправді чудова культура має складатися з навчання на власних помилках, згоди з основними цінностями, пошуку людей, які доповнюють та кидають виклик один одному, відкритого спілкування, веселощів та командної роботи. Втім, корпоративна культура також повинна давати можливість вести здорові суперечки, щоб люди могли дискутувати щодо певних цінностей і норм та висловлювати різні думки. Саме коли культура припиняє підтримку різноманіття та інакомислення, вона перетворюється на культ.
Переклад підготовлено в партнерстві з бюро перекладів «Профпереклад».