Велика гра: що означає щедрість МВФ

МВФ заявив про досягнення згоди з владою України щодо підтримки нової трирічної програми фінансування. Це відкриває шлях до отримання кредитних коштів фонду на суму близько $5,5 млрд приблизно під 3,5%. 

Така заява стала до певної міри несподіванкою, оскільки ще наприкінці листопадe МВФ нічого крім продовження дискусій не обіцяв. Проте навіть після отримання staff-level agreement у порядку денному жодного засідання Ради директорів МВФ цього року поки що не з’явилося питання щодо затвердження фінансування України.

Логіка преформації подій стає більш зрозумілою, якщо розглянути загальний контекст останніх подій, пов’язаних з Україною.

Складова пертурбаційного маневру

Пертурбаційний маневр – винахід великого сина Полтави Олександра Шаргея (Кондратюка). Його суть – прискорення або гальмування швидкості об'єкту за рахунок його зближення з гравітаційним вузлом.

У нашому випадку як такий вузол виступила зустріч у «нормандському форматі» для вирішення проблеми війни на сході України.

Перший за три роки саміт лідерів України, Франції, Німеччини та Росії проходив 9 грудня – зустрічі тривали вісім годин. Політичні амбіції Франції, економічні резони Німеччини та агресивний настрій Росії не віщували для України нічого доброго. Проте в останній момент антураж зустрічі був радикально змінений, що вірогідно вплинуло на загальні підсумки переговорів. Протягом всіх цих годин учасникам перемовин було що переглянути в інтернеті.

Приміром, новини про те, що Генасамблея ООН цього ж дня ухвалила рішення щодо Криму, яким відправила потужний сигнал про неприпустимість спроб інтегрувати Крим до Росії. А ще про те, що за виявлені зловживання та маніпуляції виконавчій комітет Всесвітнього антидопінгового агентства позбавив Росію права в наступні чотири роки брати участь в Олімпіадах та чемпіонатах світу, а також приймати великі міжнародні турніри.

Але на цьому прикрощі для Росії 9 грудня не скінчилися: у понеділок стало відомо про включення до проєкту військового бюджету США санкцій проти двох російських стратегічних проєктів – «Північного потоку – 2» та «Турецького потоку», які спрямовані на припинення їх добудови.

А МВФ всіх випередив: оприлюднив обнадійливу заяву щодо фінансування України ще напередодні «нормандської зустрічі», чітко окресливши готовність надати фінансову підтримку країні.

Сукупний держборг, млрд грн

Джерело: Мінфін

Чи є такий збіг випадковою статистичною флуктуацією?

Все виглядає як ретельно підготовлений та своєчасно застосований сплеск тиску задля демонстрації Росії потенційної «глибини глибин».

Організувати концентрацію настільки масштабних подій у конкретний час – завдання для глобального важковаговика. «Я пишаюся тим, що зробила ця адміністрація (США. – Mind) для захисту суверенітету та безпеки цієї країни (України. – Mind)», – сказав держсекретар США Майк Помпео 10 грудня по зустрічі з міністром іноземних справ Росії. Пишатися є чим – науковий факт: прагнення США протидіяти зростаючому впливу Росії дає нашій державі ще один шанс зберегтися на політичній карті.

Одним з інструментів російського впливу мав стати «Північний потік – 2», через який планувалося спрямувати додаткові обсяги газу до Європу, відтискаючи з цього ринку скраплений газ із США і зближуючи Німеччину з Росією.

Читайте також: «Газ за мир»: чого чекати від зустрічі в «нормандському форматі» 

Цілком імовірно, що саме через це США не змогли просто спостерігати за тим, як Франція і Німеччина примушують Україну до повномасштабної капітуляції перед Росією, яка до того ж серійно здійснює агресію відносно сусідніх країн.

Чи був внесок України в наближення до нових кредитів МВФ?

Верховна Рада хоч і отримала добрячу дозу критики за роботу в режимі шаленого принтеру, проте забезпечила прийняття низки важливих для МВФ законопроєктів, зокрема, про спліт, про протидію відмиванню грошей, про відповідальність за незаконне збагачення, про анбандлінг «Нафтогазу».

Держбюджет-2020 затверджено без внесення до нього норм з голосу під час нічного засідання в останній день року: документ уже підписано главою держави. 

Крім того, сталося неймовірне: окремі недоторкані банкіри зі збанкрутілих банків – Костянтин Жеваго, Олег Бахматюк – отримали підозру та оголошені в розшук. До парламенту направлено законопроєкт щодо боротьби з ватажками кримінальних асоціацій – «злодіїв у законі».

Натомість у МВФ переконують, що прогресу в перемовинах помітно посприяла особиста увага президента та його комунікаційні навички. Мовляв, фінальна розмова з ним була «дуже конструктивною».

Варто згадати, що МВФ мав в Україні 10 програм і жодну з них не було доведено до кінця через невиконання вищими посадовими особами держави прийнятих на себе зобов’язань. Чи стане цілком прагматичний МВФ давати гроші такому позичальнику лише через запевнення? Навряд. Та, власне, поки про гроші й не йдеться.

Швидше, фонд видав такий улесливий тон, аби забезпечити додаткове сприяння Зеленському в його подальших кроках, у яких зацікавлений МВФ і ті, хто стоїть за ним: за чутками, голова держави звик до оплесків та вразливий до лестощів. А зробити ще треба чимало.

Що стоїть між Україною і грішми МВФ?

Угода з Україною підлягає затвердженню Радою директорів МВФ: засідання цього органу управління фондом вже розплановані до 18 грудня, і розгляду питання українського кредиту не передбачено, що майже неминуче переносить отримання першого траншу грошей на січень-лютий. МВФ висунув умову – здійснення низки попередніх дій. 

«Президент і я погодились, що економічний успіх України вирішальним чином залежить від зміцнення верховенства права, підвищення доброчесності судової влади та зменшення ролі зацікавлених інтересів у економіці, і, що дуже важливо, захисту поступу, досягнутого у процесі очищення банківської системи та компенсування великих витрат платників податків через банківські рішення», – заявила керуюча директор МВФ Крісталіна Георгієва після розмови з президентом України Володимиром Зеленським.

Мова йде, в першу чергу, про законодавчі гарантії того, що колишні власники ПриватБанку на чолі з олігархом Ігорем Коломойським не повернуть контроль над цією фінустановою через суд: 19 грудня Апеляційний суд має розпочати розгляд справи про незаконність націоналізації цього активу. До речі, саме 19 грудня три роки тому уряд за кошти платників податків став власником ПриватБанку.

Згідно з діючим регламентом, справу про націоналізацію ПриватБанку суд має розглянути протягом 75 днів. Після цього, імовірно, касація та Верховний Суд.

При цьому проглядається цілком чітка вірогідність прийняття рішення на користь попередніх власників банку: судді, що увійшли до суддівської колегії з цієї справи, мають досвід розгляду справ щодо ПриватБанку і рішень не на користь держави.

Аби уникнути практичних наслідків такого рішення, МВФ зажадав встановлення відповідної перешкоди на законодавчому рівні. Такий законопроєкт вчора терміново було узгоджено урядом та спрямовано до парламенту, хоча раніше квапитися з ним ніхто не планував.

«Законопроєкт готовий до подачі хоч сьогодні. Але з урахуванням новорічного графіку роботи парламенту буде великим щастям, якщо він потрапить у зал у І кварталі 2020 року», – сказала в інтерв'ю Mind директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів Світлана Рекрут тиждень тому.

Очікувані наслідки

«Підтримка з боку таких великих системних інституцій – маркер довіри до країни. А отже, для нас будуть дешевші ресурси – для всього бізнесу і всіх українців це означає, що економіка зростатиме швидше, буде більше робочих місць, вищі зарплати», – вважає прем‘єр-міністр Олексій Гончарук.

За даними Bloomberg, оголошення рішення МВФ призвело до підвищення котирувань єврооблігацій України в понеділок від 0,63% – за паперами з погашенням у 2021 році, до 2,75% – за паперами з погашенням у 2032 році.

У результаті ставка найдовших бондів з погашенням у 2032 році знову впала нижче 7%, до 6,83% річних, а паперів з погашенням у вересні-2021 – до 4,5%. ВВП-варанти України подорожчали на 2,6% і зараз котируються за ціною 93,4% від номіналу, що близько до історичного максимуму. Проте кредитно-дефолтні свопи України майже не відреагували на цю новину.

Динаміка CDS України

Рішення МВФ також дозволить залучити 500 млн євро макрофінансової допомоги ЄС та посилити підвищувальний тиск на рейтинги країни. Підтримка фонду також посилить позиції України у газових переговорах з Росією.

За оцінкою президентських аналітиків, рівень боргової стійкості України залишається низьким, а національна економіка України є надто уразливою: за показником співвідношення виплат з погашення та обслуговування держборгу до доходів бюджету Україна перебуває в критичній зоні – за підсумками 2018 року 37,8%, а очікувані результати 2019 року – 47,1%. Тому поновлення кредитування від МВФ стане важливим чинником макроекономічної стабілізації.

Разом ці чинники підтримають тенденцію до посилення гривні за умови подальшого активного розпродажу українських держоблігацій на тлі стриманого пом’якшення монетарної політики. У розмовах причетних та уповноважених інсайдерів вже зрідка промовляють «20 грн/$» та все частіше згадують термін «дефляція».

«Зобов'язання, які зараз Україна хоче на себе взяти через те, що бажає продовжити співпрацю з МВФ, – вони досить чітко артикулюються. Ці питання знову-таки пов'язані з антикорупційним порядком денним, з розвитком конкуренції і демонополізацією ринків, це питання поліпшення інвестклімату в країні», – роз’яснював перспективи радник президента Олег Устенко наприкінці листопаду.

Економіст оцінював непокриту потребу України в іноземній валюті у 2020 році на рівні $10 млрд на тлі дефіциту держбюджету близько $4 млрд і поточного боргу перед МВФ майже $10 млрд (у найближчі три роки Україна повинна повернути МВФ $5,2 млрд). При цьому, за його словами, питання ринку землі винесено за межі обговорення поточної програми з МВФ.