Коронакриза не лякає: як застрахувати валютні ризики

Тема коронавірусу – серед топ-новин усього світу. З продовженням карантинних термінів коронакриза поглиблюється, а бізнес намагається зробити будь-які кроки для свого порятунку.

Про валютні ризики, ризики девальвації гривні, їх страхування та інші доступні фінансові інструменти розповіли  експерти та аналітики в рамках онлайн-конференції закритого бізнес-клубу CEO Club Ukraine.

Mind пропонує ознайомитись із основними тезами експертів.

Про загальну оцінку економіки

Усі наші експортні галузі (сільське господарство, металургія) працюють у штатному режимі. Логістика – порти і залізниця – теж. Продуктові мережі цього місяця виходять з планом у 95–97%. Але з квітня ситуація буде погіршуватися. Перш за все, це непродуктова торгівля, всі сервісні послуги.

Про прогноз економічного спаду

Ми маємо два опорні сценарії.

• Карантин закінчується в травні, бо продовжувати такі жорсткі заходи вже зайве. Тоді чекаємо падіння в 1% (сильне падіння в ІІ кварталі, невелике – в ІІІ та вихід на зростання в IV кварталі).
• Якщо в червені – липні, то падіння буде в районі 4%. Цифри умовні, тому що все стане відомо згодом.

Про валютний ринок

У світі зараз дешевшає все, окрім зерна та залізної руди. Товари нашого імпорту, особливо енергоресурси, дешевшають набагато сильніше. Наш торговельний баланс трохи поліпшується.

Банки зараз більш стійкі. Вклади перевищують кредитний портфель. До середини квітня ми побачимо статистику за березень. Звичайно, будуть клієнтські відтоки близько 1–3%. Але в цілому – ситуація нормальна.

Про бюджет і борги

Найбільша проблема цього року – бюджет. Дефіцит бюджету – це борги. Зовнішні – це комерційні і той же МВФ, а внутрішні – ОВДП. Плановий дефіцит бюджету – понад 90 млрд грн. Але через бажання збільшити соціальні виплати на тлі сповільнення інфляції був збільшений практично вдвічі – до 200 млрд грн. І запланували ще близько 100 млрд грн на допомогу економіці на період коронакризи. Разом дефіцит запланований на рівні 300 млрд грн.

У цьому році у нас дві великі виплати за зовнішніми боргами – в травні за євробондами під гарантії уряду США $1 млрд і у вересні більше $1 млрд. А за внутрішніми боргами – валютні ОВДП.

У цих боргів є різні шляхи рефінансування. Що стосується зовнішніх: в банківській системі таких грошей немає. Залишається МВФ і Нацбанк. Чіпати Нацбанк – це загроза. Наш шлях – йти до МВФ.

Якщо отримаємо від фонду $5 млрд, то нам вистачить погасити зовнішні борги в $3 млрд, а на решту грошей Мінфін буде продавати валюту Нацбанку для фінансування гривневих потреб.

Але гроші від МВФ не виключають підтримки Нацбанку. Йдеться про викуп ОВДП із вторинного ринку в обсязі 50 млрд грн. Але це тільки після позики МВФ і нормалізації економіки, щоб трохи підтримати бюджет.

За внутрішніми боргами – шлях перевкладення банками ОВДП. Багато корпорацій мають надлишкові кошти, які хочуть вкласти.

Про емісію

Ще одним виходом є емісія. Такі країни, як США, Японія, Євросоюз і умовно Китай, можуть собі це дозволити, так як їх валюти підкріплені їх вартістю. Гривня такою не є, тому емісія призведе до небажаних наслідків – інфляції та розбалансування економіки. У 2019 році у нас була рекордна за останні чотири роки емісія гривні – понад 100 млрд грн.

Про інфляцію

У квітні будуть стрибки, які пізніше згладяться і під кінець року очікується рівень у районі 6%. А також у всьому світі йде поглиблення дефляції через падіння попиту, що опосередковано діє і на нас.

Про хеджування (страхування) валютних ризиків

Наразі даний момент в Україні є достатня кількість інструментів, що хеджують (страхують) від валютних ризиків. Це операції на умовах tomorrow (завтра), spot (2 робочих дні),  поставний форвард, розрахунковий (безпоставний) форвард, операція SWAP (обмін валютами) і покупка валютних ОВДП за гривню. Всі вони є робочими і застосовуються залежно від бізнес-кейсу.

Відмінність поставних і розрахункових форвардів у наступному:

• у першому випадку в кінці угоди поставка базового активу – валюти при придбанні чи гривні при продажу,
• у другому випадку – різниця між форвардним курсом і курсом НБУ на день розрахунків у гривні.

Поставні форварди потрібно робити на термін валютного контракту, а безпоставні можна укладати на будь-який період коротше контракту, тобто можна страхувати будь-які терміни.

При цьому підстави для укладення форвардів в обох випадках однакові. Наразі це експорт, імпорт і кредит.

Про валютні ризики та їх хеджування

І фізичним, і юридичним особам дозволена купівля валютних ОВДП за гривню з конкретною датою погашення та отримання від Мінфіну відповідної суми валюти в дату погашення ОВДП на свій рахунок. Ідея така, що у зв’язку з карантином активність імпортерів в першій половині квітня буде значно нижче, а експортери продовжують поставки товарів та отримують/продають експортну виручку. Відповідно я не очікую росту курсу в першій половині квітня.

А починаючи з 15–17 квітня, вважаю, що тренд може змінитись, та попит на валюту почне зростати у зв’язку із наближення чергового погашення ОВДП (початок травня). Тому логічним бачу купівлю валюти на форварді (укладення угоди) 15–17 квітня з датами закінчення/виконання 1–10 травня 2020 року.

Страхування валютних ризиків – невід’ємна частина бізнес-моделі імпортера/експортера в поточній ситуації курсової невизначеності.

Вікно можливостей відкривається на дуже короткий проміжок часу. Тому важливо не пропустити цей момент. Головне – бути готовим.

Вартість страховки для імпортера – це додаткових 1–1,5 копійки за кожний додатковий календарний день дії страховки. Це той додатковий кост, який потрібно/бажано враховувати у бізнес-моделі.

Однією з ідей є купівля страховки від росту курсу (форвард для імпортера на купівлю валюти) на дати основних погашень ОВДП у гривні, також на дати виплат найбільших купонів по ОВДП у гривні (ОВДП, які в ринку, а не в НБУ або у держбанків).

У ці дати попит може переважати пропозицію і курс буде під тиском. Найближча така дата – 6 травня. Наші очікування – курс від поточних рівнів буде підвищуватись до перших чисел травня.

Про валютні ОВДП

Купити валютні ОВДП нескладно. Потрібно відкрити рахунки: грошовий, у цінних паперах, і вибрати папери. Ви можете за свою гривню, не маючи зобов'язань або міжнародних контрактів, купити валюту з постачанням при погашенні через запланований час.

Курс визначається в момент купівлі. За рахунок того, що ОВДП містить в собі приховану прибутковість – ви отримуєте прибуток зі зменшенням курсу покупки, а також ОВДП має можливість рефінансування – взяти гривню під їх заставу. Це швидка операція – день у день, а також максимально наближена до облікової ставки. А ще у них простий і зрозумілий вторинний ринок – їх завжди можна продати (але тільки за гривню).

ОВДП також можуть використовуватися для управління валютною та відсотковою позицією компанії. При чому як гривневі, так і номіновані у валюті. ОВДП – це високі відсоткові ставки та гарантія держави, а також можливість швидко (день у день) отримати фінансування під них. Цікаво, що валютні ОВДП можна купити як за валюту, так і за гривню (не маючи ніяких міжнародних контрактів), а погашення їх проходить у валюті та не підпадає під обов’язковий продаж.

Однією з популярних стратегій хеджу від девальвації серед наших клієнтів є купівля валютних ОВДП за гривню та взяття фінансування під них, тим самим вони отримують «штучний форвард» за низьким відсотком (наразі близько 10%) та без будь-яких експортно-імпортних контрактів. У будь-якому випадку для кожного можна створити індивідуальний портфель цінних паперів, що буде максимально відповідати поставленим потребам. А для фізичних осіб дохід за ОВДП навіть не оподатковується, що робить їх ще привабливішими для інвестування.