Франція знову без уряду: які проблеми це створює для України
Президент Франції Емманюель Макрон змушений шукати за останні два роки вже п’ятого прем’єр-міністра
Національна асамблея Франції у понеділок, 8 вересня, провалила вотум довіри прем’єр-міністру Франсуа Байру. За збереження його уряду проголосували 194 депутати, проти – 364.
Тепер Франсуа Байру, який сам ініціював голосування, стане другим поспіль головою уряду Франції, якого скидає парламент. Як писав Mind, у грудні 2024 року у відставку пішов після вотуму недовіри Мішель Барньє, який пропрацював прем’єр-міністром Франції менше трьох місяців.
Причина краху кабінету Франсуа Байру
Прем’єр-міністр, як і його попередник, намагався зупинити зростання державного боргу, називаючи це питанням «національного виживання». У 2025 році зовнішні зобов’язання Франції досягли 3,4 трлн євро ($3,93 трлн), або 114% ВВП. Також підвищилися процентні виплати, і тепер на обслуговування надмірного боргу французька влада змушена витрачати більше коштів, ніж на освіту або оборону.
У липні Франсуа Байру запропонував скоротити дефіцит бюджету країни з 5,8% до 4,6% ВВП шляхом економії 43,8 млрд євро ($51 млрд), у тому числі зменшивши деякі пенсії та скасувавши два з 11 офіційних свят: перший понеділок після Пасхи та День перемоги над нацизмом 8 травня.
Прем’єр-центрист ініціював консультації зі всіма парламентськими партіями, але ліві політсили вустами лідера Соціалістичної партії Олів’є Фора повідомили, що хочуть латати діру в бюджеті шляхом підвищення податків для багатіїв і корпорацій.
Голова ультраправого «Національного об’єднання» Марін Ле Пен запропонувала ще радикальніші рішення – скоротити витрати на імміграцію та соціальну допомогу іноземцям, а також зменшити фінансові внески Франції в Євросоюз.
Не знайшовши ні з ким порозуміння, Франсуа Байру 25 серпня ініціював у парламенті голосування за вотум довіри.
«Ми витрачаємо, але ніколи не повертаємо. Борги вже величезні – 3,415 млрд євро. Наша країна працює, вірить, що багатіє, але кожного року стає трохи біднішою, – заявив Франсуа Байру з трибуни парламенту в день вотуму довіри 8 вересня. – Якщо ми хочемо врятувати корабель, на якому ми перебуваємо і на якому перебувають наші діти, то мусимо діяти без зволікання».
Програш вотуму довіри Франсуа Байру заздалегідь назвав «поштовхом для країни». За його словами, проблема національного боргу Франції «настільки важлива, небезпечна та невідкладна», що краще піти у відставку, щоб привернути до неї увагу, ніж нічого не зробити.
Політичний глухий кут Емманюеля Макрона
Єлисейський палац повідомив, що президент Франції «взяв до відома» рішення Національної асамблеї і що новий прем'єр буде призначений «найближчими днями».
Втім триразова кандидатка у президенти Марин Ле Пен попередила, що новий уряд Франції теж буде повалений, якщо не погодиться виконувати умови правих. Вона закликала Емманюеля Макрона призначити дострокові вибори, щоб вивести парламент Франції з глухого кута. За її словами, відставка Франсуа Байру має «завершити агонію фантомного уряду» країни.
Опитування 2300 французьких виборців, проведене Toluna-Harris Interactive 4–5 вересня 2025 року, показує, що нові дострокові вибори сформують у Франції ще більш роздроблений парламент. «Національне об’єднання» Марін Ле Пен матиме підтримку 33% виборців і стане в ньому найбільшою партією, союз лівих та зелених політсил посяде друге місто з результатом 19%, а керівний блок партій Емманюеля Макрона скотиться на третю позицію – до 15% голосів.
У Франції створена дворівнева система, у якій президент керує національною безпекою та зовнішньою політикою, а прем'єр-міністр вирішує внутрішні справи, найголовніша з яких – прийняття державного бюджету.
Останніми місяцями Емманюель Макрон був зосереджений на прискоренні мілітаризації для відповіді на російську агресію. Він обіцяв до 2027 року подвоїти витрати Франції на оборону – до $75 млрд.
Але експерти сумніваються, що президент здатен провести відповідні зміни в бюджеті до завершення свого другого й останнього терміну в травні 2027 року. Опозиційні політсили блокуватимуть будь-які непопулярні рішення, щоб не втратити підтримку населення Франції, яке агресивно відстоює свої права рано виходити на пенсію, працювати менше та отримувати високі соціальні виплати.
«Якщо французи навіть не готові віддати два своїх вихідні, то вони, звичайно, не зможуть стати на військові рейки найближчим часом. Це погана новина для України, яка потребує їх допомоги. Це також погана новина для Франції, бо цій країні ніколи не ставало добре після того, як вона провалювала належну підготовку до війни», – пише американська Washington Post.
Повернення «жовтих жилетів»?
На тлі загострення політичної кризи та відставки уряду Франсуа Байру у Франції ширяться заклики до антиурядових протестів і страйків.
Уже завтра одноденну загальнонаціональну акцію під гаслом: «10 вересня ми не платимо, не споживаємо і не працюємо» проведе нещодавно створений рух «Заблокуємо все». Він виступає проти бюджетних урізань і «проти еліт» загалом. Його підтримує велика профспілка «Загальна конфедерація праці» (CGT), а також ультраліва партія «Нескорена Франція» та її лідер Жан-Люк Меланшон.
Також вісім французьких профспілок (CFDT, CGT, FO, CFE-CGC, CFTC, Unsa, FSU та Solidaires) закликають населення вийти на «єдиний і міжпрофесійний» протест 18 вересня 2025 року. Організатори планували провести в цей день «страйки та демонстрації» спрямовані проти анонсованих Франсуа Байру урізань бюджету. Відставка прем’єр-міністра може підбадьорити протестувальників добитися відставки Емманюеля Макрона.
«Якщо французький уряд паде після 8 вересня, люди відчують, що вулиці – це місця, де потрібно робити політику. Протести стануть ще більш натхненими через усвідомлення очевидної політичної кризи», – приводить France 24 прогноз Ендрю Сміта, історика сучасної Франції з університету королеви Марії в Лондоні.
Експерти побоюються повернення «жовтих жилетів» на вулиці Парижа та інших міст. Протести, що дістали назву через сигнальні жилети, сколихнули Францію у 2018–2019 роках. Вони почалися з вимог скасувати збільшення податків на автомобільне пальне. Однак незабаром маніфестанти стали вимагати відставки Емманюеля Макрона. Агресивні протестувальники підпалювали машини, били вітрини магазинів і вступали у відкриті протистояння з поліцією. Щонайменше 10 людей загинули, ще десятки зазнали серйозних каліцтв.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
