Дилема виживання: чому карантин навчив FMCG-бізнес

І як стратегічний підхід дозволяє відкривати нові можливості

Фото: pixabay

Продовження карантину до 11 травня ставить нові виклики перед бізнесом. Яких кроків можна вжити, щоб зберегти, а краще – розвинути свою справу? Секрети виживання за нових умов – обмежень і падіння попиту – можна розділити на ситуативні та стратегічні.

Ситуативні – кроки, спрямовані на тимчасову адаптацію до ситуації. Дозволяють мінімізувати втрати бізнесу на час карантину.

Стратегічні – спрямовані на пошук і освоєння нових напрямків. Масштабують бізнес і роблять його стійкішим.

Mind підібрав реальні кейси двох стратегій на прикладі FMCG-ринку.

Три приклади ситуативних рішень

Замість продажу – товар на винос

Деякі місцеві адміністрації ввели заборону на продаж кави на винос, алкоголю на розлив і готової їжі. Наприклад, так вчинили у КМДА. Але доставку кави та харчування здійснювати можна. Цим вже скористалися АЗС і деякі ресторани/кафе. Каву віддають біля вхідних дверей на вулиці. А заклади McDonald's продають їжу через вікно видачі водіям автомобілів і клієнтам, що приїхали на велосипеді.

Ресторани активно розвивають доставку і напрямок take away – коли відвідувач забирає замовлення в ресторані. Мережа Salateira планує піти далі і відкрити спеціальний формат ресторанів to go.

Переорієнтація виробництва

Швидше за інших зорієнтувався малий бізнес. Замість нижньої білизни і рушників Instagram замайорів тканинними масками для обличчя.

Великі гравці теж не залишилися осторонь. Так, наприклад, власник компанії «Текстиль-контакт» Олександр Соколовський розповів, що за останній місяць не лише всі три швейних фабрики «Текстиль-Контакту», а й сотні дрібних і великих виробників перелаштувалися на пошиття захисних костюмів, комбінезонів, медичних халатів, бахіл , фартухів, нарукавників, масок тощо. До цього компанія виготовляла тканини, шила предмети одягу та домашній текстиль.

На виробництво захисних масок-екранів, прикасових захисних зон, станцій дезінфекції тощо переорієнтувалися гравці зі сфери виробництва реклами Mart Group, Cowboy Art, компанія з виробництва банківських карток RFID, смарт-карток Spekl, компанія у сфері візуальної індустрії Sicore Group та ін.

Дезінфікуючі засоби почали випускати дрібні і великі виробники. Наприклад, запорізький завод з виробництва квасу, сидру і лимонаду «Квас Беверіджиз» (за даними учасників ринку FMCG, кінцевим власником підприємства є Євген Табалов). На випуску антисептиків зосередилося і ТОВ «Гросс Трейдинг», про що Mind писав раніше. На час карантину сировину для виробництва антисептичних засобів почало випускати держпідприємство «Укрспирт», для чого навіть було прийнято відповідний закон.

Мережа кондитерських Honey переформатувала два заклади в магазини (дозволяв КВЕД), прибравши столики та розширивши асортимент.

Розширення товарної лінійки, обхід заборон

Мережа Eva експериментує в п'яти своїх дніпропетровських магазинах з продажем продуктів соціальної групи. Мабуть, так вона намагається розширити цільову аудиторію.

Під час карантину великі ритейлери часто продають разом з дозволеними товарами і ті, які знаходяться під забороною (і в деяких випадках це велика частина асортименту). Наприклад, ТЦ «Епіцентр» (власники – нардеп Олександр Герега та його дружина Галина). Більшість магазинів мережі за площею перевищує 10 000 кв. м, при цьому товари, дозволені до продажу, займають лише 1,5-2% від неї. У компанії «Епіцентр К» пояснювали, що продовжують працювати під час карантину, оскільки в їхньому асортименті є дозволені до продажу товари.

Працював після початку карантину і як мінімум один гіпермаркет «Нової лінії» в Київській області. На одному зі знімків Національної поліції, які зафіксували порушення карантину трьома гіпермаркетами, зовнішній дизайн збігається зі стилем «Нової лінії».

Директор мережі «Рідні Медтехніка» Олексій Давиденко заявив, що в магазинах електроніки на Хрещатику можна без проблем купити багато чого, крім дозволених товарів. «В «Алло» вибирають звукові колонки й електросамокати. У «Цитрусі» при мені купили моторолер, обирали ігрову приставку і придивлялися до навушників», – написав він на своїй сторінці у Facebook.

Приклад великих гравців використав і дрібний роздріб. Так гречка, туалетний папір, маски, санітайзери з'явилися на прилавках барів, у будмагазинах, невеличких кафе та ін.

Але цей шлях, попереджають юристи, на межі законодавчих заборон.

«Згідно з постановою Кабміну №211, є певний перелік товарів, які можуть продаватися покупцеві. Якщо магазин фізично продав покупцеві товар, який не входить до переліку, встановленого урядом, це є правопорушенням, яке повинна зафіксувати поліція, а вже санкції визначити суд», – говорить партнер юридичної компанії Global Law Євген Комаров.


Три приклади стратегічних рішень

Продажі онлайн

Серед гравців ринку FMCG в онлайн не вийшов хіба що ледачий. З великих першими переорієнтувалися на торгівлю через інтернет «АТБ-маркет», «Сільпо», «Фора», Varus, «Коло». Деякі з них також почали офіційно співпрацювати з сервісом Glovo. Через сайт своєї мережі почала продавати кондитерські вироби і корпорація Roshen.

Мережа ресторанів «Черноморка» запустила онлайн-ресторан, який працює з 11:00 до 22:00 на доставку. У ньому можна переглянути меню, а також обрати офіціанта, який в режимі відеочату розповість про продукти і допоможе зробити вибір. Замовлення оформляється також в режимі конференц-коллу.

Ресторан «Сто років тому вперед» продає звані вечері онлайн. У призначений час усі, хто купив квитки, зв'язуються з шеф-кухарем, а той розповідає їм про страви, які були доставлені клієнтам заздалегідь.

Розширення каналів доставки

Держава дозволила поштовим операторам доставляти ліки, куплені в онлайні. Цим вже зайнялися «Укрпошта» і «Нова пошта».

Також «Нова пошта» почала доставляти продукти харчування – три продуктових набору від «АТБ-маркет» та бакалію з «Ашан».

Логістичний оператор Justin теж почав доставляти продукти по Києву і області. Крім цього він зайшов на «вотчину» сервісів доставки – почав співпрацювати з двома столичними ресторанами.

Онлайн-сервіс замовлення послуг Kabanchik запустив службу доставки «чого завгодно» – зокрема продуктів, документів, а також нову послугу – «постою в черзі за вас». Новий напрямок наявний поки що лише в Києві.

Сервіс замовлення таксі Uklon анонсував запуск доставки будь-чого вагою до 20 кг. Час доставки – максимум 30-40 хвилин, заявляли в компанії.

Новий для України напрям – доставка їжі в поштомати. За даними учасників продуктового роздрібного ринку, мережа «Два кроки від хати» (входить до холдингу FEST!) планує доставляти їжу в поштомати у Львові. Так вже робить мережа «Наш Край». Щоправда, вона поки організувала доставку лише в один поштомат, розташований поблизу головного офісу виробника цього поштомата – Modern Expo в селі неподалік від Луцька.

Продажі на майбутнє

Київський бар «Бармендиктат», у якому проходять концерти (точніше, проходили до карантину), почав продавати квитки на майбутній захід. Дати по ньому невизначені. Ціна квитка – 1000 грн, кількість місць – до 200 осіб.

Так само роблять Concert.ua, мережа кінотеатрів Multiplex і «Планета Кіно» – вони продають сертифікати на майбутні концерти та кіносеанси.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS