Призначення Ольги Буславец керівником Мінекоенерго подарувало надію всім тим, хто вклався в «зелені» енергоактиви, на пошук компромісу з владою. Йдеться про доопрацювання і прийняття довгоочікуваного законопроєкту про зміну правил гри для відновлюваної генерації в Україні. Цей документ ще називають законом про реструктуризацію «зеленого» тарифу, хоча аж ніяк не вона є кінцевою метою закону. З точки зору досягнення фінансового балансу енергоринку реструктуризація нічого корисного не дає ані власникам відновлюваної генерації, ані споживачам.
Основний пункт, що хвилює енергетиків набагато більше, – скорочення термінів надання «зеленого» тарифу для інвесторів за prePPA, а також введення відповідальності за небаланси для ВДЕ. Mind розбирався, що так «розгойдало» вітчизняну енергосистему, і чому звинувачувати одних лише представників «зеленого» крила – як мінімум нелогічно.
5 листопада 2019 року стало для української енергетики історичним днем і одночасно – «чорною» позначкою в календарі. Того дня відбувся прецедент примусового відключення від мережі відновлюваної генерації в числі великих ВЕС.
Цю дату також можна назвати початком етапу зелено-вугільного парадоксу в країні.
Про загрозу виникнення цього явища Mind писав ще понад два роки тому.
Коротенько нагадаємо: зелено-вугільний парадокс – ситуація, коли держава будує зайві потужності сонячних і вітряних електростанцій, які не можна