Україна в європейських ЗМІ: австрійська полуниця дочекалась українських збирачів, Голокост «перетворюють на гру», Саакашвілі та «сурогатні» малюки – знову в центрі уваги

Mind продовжує публікувати матеріали з циклу «Україна в європейських ЗМІ». Вони нададуть читачам розуміння того, у якому світлі наша країна постає перед європейцями та які з тутешніх проблем протягом тижня, що минає, найбільше хвилювали сусідів. Проєкт підготовлено в партнерстві з незалежною громадською організацією Promote Ukraine (Брюссель).

213 українських збирачів врожаю приземлились у Лінці, пише австрійська Krone. Вони прилетіли туди чартерним рейсом, щоб наступні тижні та місяці збирати полуницю й інші фрукти-овочі. По прибуттю вони пройшли тести на COVID-19 і мали залишатися в ізоляції, доки не надійдуть результати аналізів. Тести однієї особи з України таки показали позитивний результат на коронавірус, тому всіх, хто з нею летів, на два тижні залишають на карантині. А 194 особи вже працюють на полях. Тим не менше в понеділок до Лінца прибуде ще 250 трудових мігрантів з нашої батьківщини.

«Відвідувачі грають у голокост у 3D-окулярах: план нового меморіального центру в Україні викликає запеклу критику» – такою є назва статті, опублікованої бельгійським виданням Nieuwsblad. У ній зазначається, що перетворення жахів голокосту на гру, в якій «відвідувачі меморіалу» зможуть відчути себе катами чи жертвами, викликало опір в українському суспільстві.

Автор пише про побоювання, що Росія докладає чимало зусиль, щоб представити тодішнє місцеве населення колаборантами вбивств у Бабиному Яру. На його думку, Москві вигідно створювати такий імідж України, оскільки народне повстання в Києві 2014 року вона називає «переворотом фашистської хунти», а протестувальників «бандерівцями» –  за іменем Степана Бандери, «лідера українського націоналістичного руху, який співпрацював з Гітлером».

Великий резонанс викликало і призначення Міхеїла Саакашвілі на офіційну посаду у владі в Україні, пише нідерландська NRC. «Саакашвілі втік із Грузії у 2011-му після того, як програв вибори й був засуджений in absentia до трьох років в’язниці за політичними мотивами, як він сам про це говорить. У 2016 Петро Порошенко – його друг – призначив Саакашвілі головою Одеської ОДА. Після того як між ними виник конфлікт, Саакашвілі втратив український паспорт і виїхав до Нідерландів, на батьківщину своєї дружини. У 2019 році, коли Володимир Зеленський став президентом, паспорт Саакашвілі було повернуто. Але виглядає так, ніби Міхеїл Саакашвілі не є дуже бажаною персоною в Україні. Це видно з його сторінки на Facebook. Там він написав, що Зеленський запропонував йому стати віцепрем’єром, що викликало дуже багато негативу від політиків та бізнесменів. Відтак, йому було надано іншу посаду, що пов’язана з реформами», – повідомляє видання своїм читачам.

Як ми вже повідомляли, майже всі європейські ЗМІ протягом місяця писали про поширення пожеж навколо ЧАЕС. А от про подолання загорянь у Чорнобилі коротко написала бельгійська Demorgen із посиланням на заяву президента України.

Отримала свій розвиток в європейській пресі й згадувана раніше ситуація з немовлятами від сурогатних матерів-українок, чиї батьки – громадяни Німеччини, Франції, США, Мексики та Китаю. Після того, як у мережі з’явилося відео з готелю, де перебувають діти, на це відео різко відреагувала уповноважена з прав людини в Україні Людмила Денисова. Проблемі присвятила матеріал австрійська Krone. Стаття мала назву «Малюки сурогатних матерів застрягли в Україні».

Україна прийняла довгоочікуваний «банківський закон», розчистивши дорогу до фінансової допомоги. Про це своїм читачам повідомив ресурс Euractiv. Як зазначається в статті, Європейська комісія схвально відгукнулася на остаточне ухвалення цього документу.

Згадувалася Україна й в контексті святкування Дня Перемоги. Журналіст видання Sueddeutsche Сілке Бігалке провела інтерв’ю з російським істориком Алєксєєм Міллером, який наполягає, що країни Балтії та Україна почали проводити політику «етнізації жертв» і «русифікації винних». «Після звільнення від Радянського Союзу вони опинилися в незручному становищі, оскільки багато з тих, хто воював проти Совєтів під час війни, також активно брали участь у голокості. Якщо голокост є основним злом, покаяння – це єдиний спосіб. Їхня стратегія тепер полягала в тому, щоб пояснити західноєвропейцям, що вони страждали від двох тоталітаризмів. Ця тенденція активізувалася з 2014 року, після початку конфлікту в Україні та анексії Криму», – цитує видання оцінку Міллера.

Матеріал підготовлено у партнерстві з НГО Promote Ukraine (Брюссель)