Продемонструвавши військову агресію в прикордонному районі Ладакх і придушивши Гонконг, Сі Цзіньпін зробив стратегічні подарунки Дональду Трампу. Індія і Британія, які раніше балансували між Пекіном і Вашингтоном, стали на бік Держдепу США і під його керівництвом почали наносити удари по ахіллесовій п'яті Китаю – його технологічному сектору.
Mind пропонує дізнатися, що таке «дипломатія бойових вовків» і чим відповіли на неї Індія і Великобританія.
У тому, що світ відволікся на боротьбу з поширенням коронавірусу, лідер Китаю Сі Цзіньпін побачив можливість розпалити китайський націоналізм і шляхом демонстрації сили. І таким чином підняти на міжнародній арені статус Пекіна, що стає дедалі нижчим.
У травні і червні Китай нагнічував обстановку відразу на трьох фронтах: розжарював дискусії про можливе військове приєднання Тайваню, розпалював прикордонну конфронтацію з Індією і обмежував автономію Гонконгу. Агресивні заяви і дії китайських політиків отримали особливу назву: «дипломатія бойових вовків». Ця дипломатія стала подразником не лише для сусідніх країн, але також для Британії і США.
Як роз'яснює відомий індійський і британський економіст Мегхнад Десаї, Британія в 1984 році підписала з Китаєм декларацію, в якій Гонконгу обіцяна широка автономія на 50 років, і тому для Сполученого Королівства – справа честі захистити від зазіхань Сі Цзіньпіна права і свободи громадян своєї колишньої колонії. Своєю чергою Штати скріплені зобов'язанням надати військовий захист Тайваню у разі рішучих дій Пекіна.
«Очевидно, що цього разу Індія не залишиться в ізоляції без друзів, як в попередньому конфлікті 1962 року, і нинішня китайсько-індійська конфронтація буде окремою проблемою. Вона, варто сподіватися, стане частиною глобальної холодної війни», – міркує Десаї.
Як пише американське інформагентство Bloomberg, влаштувавши військові провокації на кордоні з Індією, Сі Цзіньпін зробив довгоочікуваний стратегічний подарунок Дональду Трампу. Американські стратеги давно хотіли створити з країни священних корів з її 1,3-мільярдним населенням противагу Китаю. Тепер, коли Індія, зіткнувшись з агресією і згадавши про труднощі ведення війни поодинці, висловила тверду готовність пристати на бік США, вони почали наносити по Пекіну «утихомирювальні» удари.
Націоналістичний уряд Індії, що його підбурював Держдеп США, завдав першого з серії ударів по технологічному сектору Китаю. 29 червня міністерство інформаційних технологій Індії розпорядилося заблокувати 59 популярних мобільних застосунків на чолі з TikTok, що «завдають шкоди суверенітету, обороноздатності, безпеці країни та громадському порядку».
Спочатку міністерство опублікувало обережну заяву, в якій, не називаючи Китай, пояснило своє рішення про блокування отриманням безлічі скарг від різних джерел на мобільні застосунки, зокрема доповіді про нецільове використання деяких з них для крадіжки і таємного виведення даних користувачів на закордонні сервери. Індійським телекомунікаційним компаніям було доручено придумати креативні способи, як позбавити громадян можливостей використання на смартфонах й інших пристроях 59 оголошених поза законом «троянських коней».
Через три дні міністр інформаційних технологій Раві Шанкар Прасад назвав речі своїми іменами. Заборону 59 застосунків, всі з яких китайські, він оголосив «цифровим авіаударом» по Пекіну, і зв'язав його із загибеллю 20 індійських військовослужбовців у рукопашній сутичці з китайськими солдатами 15 червня. Про цей прикордонний інцидент Mind писав у статті «Бійня в Ладакху: що поставило Індію і Китай на межу війни».
«Зараз у всіх на слуху лише два «к» – коронавірус і Китай. Ми віримо у світ і в рішення проблем шляхом діалогу, але якщо будь-яка країна кидає злий погляд на Індію, ми готові дати належну відповідь... Якщо 20 індійських військових пожертвували своїми життями, у китайської сторони втрати вдвічі більші... Індія знає, як дивитися в очі тим, хто направив хижий погляд на наші кордони, і для захисту своїх громадян Індія здатна навіть нанести цифровий удар», – цитує Раві Шанкар Прасада timesnownews.com.
Підтримку Індії висловив держсекретар США Майк Помпео, назвавши заблоковані мобільні застосунки «придатком до державної машини Компартії Китаю». Здійснити їх заборону поквапилися американські корпорації Apple і Google, що негайно видалити 59 застосунків зі своїх магазинів.
Китайські технологічні гіганти недоотримають мільярди доларів через закриття для них Індії, а також зазнають репутаційних втрат, здатних призвести до згортання й інших ринків. За підрахунками пекінської корпорації ByteDance, тільки вона одна недоотримає $6 млрд через блокування її мегапопулярного застосунку TikTok, який в І кварталі 2020 року в Індії завантажили 611 млн разів, що становило 30% завантажень цього сервісу в усьому світі.
Учора, 15 липня, Лондон зробив розворот на 180 градусів і заборонив китайському телекомунікаційному гіганту Huawei брати участь у створенні інфраструктури для британських мереж 5G.
Саме ця корпорація, як писав Mind у статті «Як США ламають Huawei», на початку 2019 року стала причиною економічної війни між США і Китаєм. Американські сенатори називали її «рукою, яка щороку збирає розвіддані для китайської Компартії». А західні ЗМІ говорили про Huawei як про «великого брата», що прагне встановити стеження над людьми.
Лондон до недавнього часу йшов наперекір Вашингтону, не відгукуючись на заклики Штатів заборонити Huawei й відмовляючись бачити в китайському телекомунікаційному обладнанні загрозу своїй національній безпеці. Як писало британське видання The Guardian, розвідувальні агентства Сполученого Королівства підтверджували відсутність прихованих лазівок у обладнанні Huawei, тестуючи її ПЗ у спеціальному випробувальному центрі в Банбері. А прем'єр-міністр Британії Борис Джонсон у січні 2020 року публічно дозволив Huawei побудувати в країні до 35% інфраструктури 5G.
Учора він змінив це своє рішення і заборонив британським телекомунікаційним компаніям закуповувати обладнання Huawei для мереж 5G після 31 грудня 2020 року. Ту техніку Huawei, яку британці вже придбали і вбудували в мережу 5G, їх зобов'яжуть демонтувати до 2027 року.
Представники Штатів поквапилися вказати, що зміна позиції Лондона щодо співпраці з Huawei – це політична перемога США над Китаєм. Дональд Трамп у виступі перед репортерами біля Білого Дому відкрито заявив, що він особисто «переконав багато країн», зокрема й Британію, не використовувати обладнання Huawei. Президент США у виголошеній промові натякнув, що переконання проводилися в ультимативній формі: «Якщо країни хочуть вести бізнес з нами, вони не можуть використовувати це».
Своєю чергою Китай, $15-трильйонна економіка якого уп'ятеро перевершує за розміром британську, почав погрожувати Лондону фінансовими наслідками і соромити за прислуговування Штатам.
«Зараз я можу навіть сказати, що поведінка Британії не просто розчаровує – вона бентежить, – цитує агентство Reuters китайського посла в Лондоні Лю Сяомін. – Британія просто кинула компанію. Те, як вони вчинили з Huawei, дуже добре запам'ятають інші китайські бізнеси, і британським компаніям стане дуже складно отримати довіру, отримати більше інвестицій».
«Чи хоче Британія підтримувати свій незалежний статус або вона хоче бути пониженою до рівня васала Сполучених Штатів і стати слухняним знаряддям у руках США? Безпека китайських інвестицій у Британію під серйозною загрозою», – заявила представниця міністерства закордонних справ Китаю Хуа Чуньїн.
Втім, Британія змінила правила для Huawei після того, як Китай змінив правила для Гонконгу, і Лондон навряд чи побоїться втратити ті грошові вливання, про які говорять представники Пекіна: обсяг китайських інвестицій у британські бізнеси ледь перевищує $2 млрд на рік. Ця сума виглядає мізерною навіть на тлі доходів Huawei, що відзвітувала про $65-мільярдну виручку за перше півріччя 2020 року.
У наступному півріччі китайський гігант, ймовірно, недоотримає мільярди, бо телекомунікаційні компанії багатьох країн побоюватимуться, що їхні уряди під тиском США візьмуть за приклад Британію і в певний момент заборонять китайське 5G. Відтепер вони двічі подумають, перш ніж купувати обладнання у Huawei.