Бекграунд. Історія будь-якого народу має безліч знакових подій, завдяки яким формувалися нації, культури, держави. З плином часу відбуваються явища, що відгукуються через століття і про які вже сучасні люди починають дізнаватися глибше. Історики кажуть, що не варто шукати причини сьогоднішніх ситуацій в епізодах минулого, але ж науку нам засвоїти треба. У цьому і стає в пригоді сучасна історична проза як доповнення до історії академічної.
Цьогоріч когорту українських письменників, які працюють у жанрі українського історичного роману, поповнив Олександр Акуленко. Його роман «Східна околиця» здобув заохочувальну IV премію в номінації «Проза» на щорічному літературному конкурсі видавництва «Смолоскип», у якому беруть участь молоді українські літератори.
Дебютний роман Олександра Акуленка, юриста за фахом, став не лише втіленням його зацікавлення історією України, а й має неабияку актуальність саме в часи, коли держава знову переживає національне відродження. Щоправда, сили протистояння змінилися з кінця XIX століття.
Оригінальна назва: «Східна околиця»
Видавництво: «Zалізний Тато».
Сюжет: Роман присвячений одній із вельми цікавих сторінок історії України й Галичини, зокрема, охоплює період з 1890 до 1893 року включно. Цей етап відомий як «Нова ера» в українсько-польських відносинах у Галичині часів Австро-Угорщини. Здавалося б, як можна розібратися в усіх колізіях тогочасних протистоянь між «москвофілами», «народовцями», польськими політичними силами та австрійським урядом так, щоб остаточно зрозуміти причини й перебіг тих подій без ретельного вивчення наукових джерел?
У художньому авторському викладі спроби українсько-польського порозуміння читачеві постає справжній історико-політичний детектив, що ґрунтується на реальних подіях. А чисельні відомі постаті, що відіграли в «Новій ері» знакові ролі, наче оживають і самі оповідають про все, що відбувалося наприкінці позаминулого століття.
Характери дійових осіб автор змалював виразно та яскраво. Найперше в романі повагом виступають брати Бадені, польські шляхтичі: граф Казимір Бадені, намісник Галичини, та його молодший брат Станіслав. Обидва – харизматичні державні діячі, прихильники польсько-української співпраці, поведінка й образи яких стають зрозумілими через описи їхніх думок, міркувань про залагодження певних зовнішніх і внутрішніх конфліктів, у яких опинилася Австро-Угорщина у 1890-х роках.
Так само важливо й цікаво в оповіді поступово проявляють себе й інші постаті, польські, австрійські й українські державні та релігійні діячі: Юліан фон Дунаєвський, Едвард Тааффе, митрополит Сембратович, В. Антонович, О. Барвінський та багато інших. Та й сам цісар Франц Йозеф I з’являється в романі хоча й періодично, але відповідно до своєї монархічної ролі – зі своїми радниками та заступниками, певними «сірими кардиналами», завдяки яким він ухвалював рішення історичного масштабу.
Читаючи про політичні та юридичні інтриги, підлабузництва, зухвальства, запальні сперечання на засіданнях сейму й політичних товариств, про підкилимні ігри владних осіб, однозначно хочеться визначити належність роману до жанрового різновиду – історико-політичний детектив. Детективні лінії присутні нехай і не вповні, але цілком заслуговують на увагу через те, що ілюструють, на що можна піти задля досягнення мети: підпалення, залякування, фальсифікація злочину. Щодо останнього, то автор цікаво показав судочинство в тодішній Галичині на прикладі блискучого ведення облудно створеної справи Іллі Тура адвокатом Яном Чаплинським.
Але роман не був би настільки цікавим, якби на тлі бурхливої політики автор не представив читачеві дивовижний Львів кінця XIX століття. Звісно, образ міста й містян не є головним у цій оповіді, проте важливо було показати саме буденне і святкове життя різних людей, волею долі поєднаних на одній території.
Хоча основний акцент у романі зроблений на суспільно-політичних діячах, важливу частину оповіді посідають і другорядні персонажі, зокрема жіночі образи. Вони ніжні й шляхетні, як дружина Яна Чаплинського Роксоляна, зухвалі й відчайдушні, як працівниця борделю Малґожата Кшетульська, тощо. Героїнь у романі мало, проте вони доповнюють чоловічі образи й повніше розкривають їхні галицько-австрійсько-польські манери.
«Східна околиця» може посісти високе місце серед історичних романів уже досвідчених вітчизняних письменників. І відбудеться це завдяки тій же історії, тільки читацькій.
Вам сподобається, якщо: ви цікавитеся історією рідного краю й вам небайдужа доля України.
Вам не сподобається, якщо: історичні романи навіюють на вас нудьгу або ви не ідентифікуєте себе українцем.
Головна причина прочитати: національне відродження триває, і нам ще не один раз доведеться відтворювати «нові ери» вже в нових умовах і з іншими опонентами. Але попри всі історичні колізії Україна знову відбудеться оновленою нацією. А як «східна околиця» ми завжди залишатимемося важливою державою на геополітичній мапі світу. Тож опановуймо науку дипломатичного обстоювання власних інтересів.
Марія Матіос долями своїх героїв проведе нас славним Буковинським краєм, Австрією, Німеччиною та Швейцарією минулих століть. І зупинимося ми в сучасній Україні, у знов складні для неї воєнні часи.
Авторка розкаже, як починалися потужні буковинські династії, як квітували та занепадали на тлі кардинальних культурних, соціальних та політичних подій.
Серія історичних романів «Галицька сага» є масштабною оповіддю про долю українських земель і людей, що на них жили, живуть і житимуть. Уся історія України в різні періоди, з багатьма реальними постатями, майстерно вплетеними автором у прекрасну художню оповідь.
У кожному рядку ми бачимо історію людей і водночас історію цілої епохи, перших десятиліть XX століття, спостерігаємо становлення й занепад державних утворень, зміну настроїв і цінностей людей, розпач, горе, великі й малі перемоги.
Підписуйтеся на телеграм-канал Аліни Бутенко «Гербарій книжкових корінців»