Акценти тижня: «Залізний купол» над Ізраїлем, хакери проти енергетиків США та обрії безпатентної фармацевтики
Огляд основних подій минулих семи днів і реакція на них зарубіжної преси
Mind продовжує цикл публікацій під загальною назвою «Акценти тижня». У ньому ми висвітлюємо головні події, що напередодні сколихнули світове співтовариство та мають відчутний вплив на економіку не лише окремих держав, а й цілих регіонів. Восьмий випуск інформаційної добірки присвячено черговому звиву арабо-ізраїльського конфлікту та ролі в ньому нової стратегії оборони Ізраїлю, хакерській атаці на американський енергосектор, а також дискусіям навколо ідеї відмовитися від ліцензування антиковідних вакцин.
«Залізний купол»: як Ізраїлю вдалося замінити людські втрати економічними
З квітня триває ескалація конфлікту між Ізраїлем і Палестиною, зокрема палестинським терористичним угрупованням ХАМАС. Воно, як повідомляє The Economist, протягом останніх тижнів скерувало до ізраїльських міст тисячі ракет.
Арабо-єврейський конфлікт у Палестині налічує вже понад 70 років. І з часів ухвалення доленосної резолюції ООН щодо поділу території між двома народами, між Ізраїлем та арабськими державами відбулася низка війн і сутичок. І переможцем у цьому багаторічному протистоянні дедалі ясніше постає Ізраїль: хоч офіційний проєкт ООН 1947 року передбачав поділ Палестини між арабським та єврейським населенням у відношенні приблизно 50 на 50, то тепер держава Ізраїль контролює вже понад 80% її території.
На початку ХХІ століття конфлікт між єврейською державою та палестинською армією зосередився навколо Сектора Гази – вузького шматка території на сході Палестини, відведеного за рішенням ООН для арабської сторони, що його окупував Ізраїль після війни 1967 року. Тоді ж ізраїльска армія провела щонайменше кілька масштабних офензив проти лідерів руху ХАМАС як у Секторі Гази, так і на західному березі країни.
Проте якщо ще 15 років тому ракетні обстріли палестинського ХАМАС та ліванської терористичної групи «Хезболла» вбивали десятки мирних жителів в Ізраїлі та завдавали поранень тисячам, то тепер випадки досягнення палестинською ракетою своєї цілі стали рідкістю.
Згідно з Reuters, Ізраїль у неділю, 14 травня, повідомляв лише про дев’ять жертв серед цивільних, попри те, що ХАМАС запустив понад дві сотні ракет за одну ніч. Водночас палестинські медики наводили цифру, більшу майже в 16 разів. І все завдяки «Залізному куполу» – знаменитій технології протиповітряної оборони, уперше впровадженої Ізраїлем 2011 року. За даними американського дослідження, Ізраїль має 10 ракетних установок на власній території, що здатні одночасно випустити майже 800 боєголовок.
Rafael Advanced Defence Systems, ізраїльський розробник системи, заявляв, що «Залізний купол» за 10 років здійснив близько 2000 перехоплень ворожих ракет з ефективністю близько 90%. Але така система не є дешевою: за різними даними, одна ракета, що використовується в батареях «Залізного куполу», коштує Ізраїлю $20 000 – 80 000. Провідне місце у фінансуванні держави посідають США, що за весь час виділили на ізраїльські військові потреби вже понад $1,6 млрд, зокрема й на розробки «Залізного куполу».
Хоча ізраїльська армія має значну перевагу в організації та озброєнні, єврейсько-арабське протистояння в регіоні, вочевидь, ще дуже далеке від завершення. Палестинські повстанці також мають впливових «друзів» – Іран і Росію, чиї запчастини для ракет тими чи іншими шляхами доставляються в Сектор Гази.
На думку ізраїльських спецслужб, ХАМАС та інші ісламістські угруповання Палестини досі мають десятки тисяч ракет та іншої зброї у власному розпорядженні, про що пише NYTimes. За словами Майкла Херцога, експерта з Вашингтонського інституту та колишнього високопосадовця в лавах Збройних сил Ізраїлю, занепокоєння викликає нова тенденція: палестинськы бойовики збирають ракети власноруч прямо в районі Гази.
Раніше повстанці отримували значну частину амуніції контрабандою з Єгипту, однак останніми роками члени ХАМАС освоїли нові джерела для ракетних запчастин. Так, не цураються палестинці з Гази виготовляти нові боєголовки з перероблених частин ізраїльських ракет, що не вибухнули під час попередніх обстрілів території ізраїльськими військовими.
Як зазначає видання Financial Times, «Залізний купол» має інше, не менш важливе призначення як інструмент «примусового замирення». До впровадження системи, на будь-які обстріли мирного єврейського населення палестинськими вояками уряд Ізраїлю реагував проведенням піхотних операцій. Зараз же наявність антиракетного захисту дозволяє ізраїльській владі не поспішати зі зворотною агресією, натомість приділивши більше зусиль пошукам миру з Палестинською державою.
І все ж час для Ізраїлю обмежений. Система, можливо, і перехоплює 90% ракет, однак не всі сто. Дані свідчать про те, що і «Залізний купол» не є непробивним. Фахівці натякають на загрозу «перевантаження» протиповітряної системи, якщо палестинські бойовики вирішать взяти ізраїльські міста грубою силою, запустивши одночасно сотні ракет.
Згідно з дослідженням, торік Ізраїль перебував на другому місці у світі за військовим бюджетом відносно національного ВВП (близько 5,6%, або понад $20 млрд). Звісно, страждає не лише економіка, а й суспільство: щоразу під час чергових обстрілів у Тель-Авіві лунають сирени, а мешканці міста поспішають до бомбосховищ. Водночас головні міжнародні партнери Ізраїлю, зокрема США, починають втрачати терпіння, дедалі частіше висловлюючись за посилення політичного та дипломатичного тиску на уряд Беньяміна Нетаньягу задля прискорення процесу мирних переговорів між єврейською та арабською сторонами в регіоні.
Тож цілком можливо, що ізраїльським урядовцям рано чи пізно доведеться відмовитися від планів абсолютної перемоги в протистоянні за допомогою зброї, натомість пішовши на поступки офіційним представникам Палестинської держави за столом переговорів.
Кіберкриза: нова хакерська атака на енергетичний сектор США
Минулого місяця Білий дім застосував нові санкції проти російської хакерської групи ART 29, яка, за переконанням органів США, стала ініціатором кібератаки на американську компанію SolarWinds. Зростаюча загроза хакерських нападів спонукала американську владу до більш рішучих дій міжнародного характеру. Результатом стали обіцянки американського керівництва запровадити новий кіберпростір (CYBER FLAG 21-1), що об’єднуватиме низку провідних західних країн, зокрема США, Велику Британію, Францію, Данію та Естонію.
Згідно з дослідженням, торік кіберзлочинність стала проблемою не лише для США, а й для решти світу. Виплати інтернет-шахраям 2020 року становили понад $350 млн криптовалютою, трансакції за участі якої практично неможливо відстежити. У відповідь на бум крипторинків регулятори в США почали шукати способи обмеження анонімності віртуальних трансакцій.
Проте кіберзлочинність залишається потужною загрозою національній безпеці країн, особливо для самих США. І вже позаминулої п’ятниці про тимчасове припинення роботи у зв’язку з хакерською діяльністю заявила одна з найбільших американських нафтогазових компаній Colonial Pipeline, відповідальна за 45% усіх паливних постачань на східному березі США, передає The Washington Post. Після короткого розслідування органи ФБР заявили про причетність до атаки чергової організації з колишньої СНД, DarkSide.
Як повідомляє Financial Times, раніше цього місяця група також здійснила рейдерський напад на мережу дочірньої компанії японського промислового конгломерату Toshiba. Хакери вкотре досягли успіху: Colonial Pipeline, хоч і невдовзі відновила постачання, змушена була виплатити східноєвропейським шантажистам понад $5 млн – знову-таки в криптовалюті.
На думку The Economist, нещодавній рейд продемонстрував відсутність ефективної системи кіберзахисту американської економіки, зокрема її енергетичного сектору. Попри зусилля національних органів та агентств, як і окремих американських виробників палива, загроза незахищеній енергетиці США зростає.
Президент США Джо Байден спішно заявив про готовність вжити необхідних заходів. Крім того, влада країни планує провести черговий раунд переговорів із російським президентом Владіміром Путіним з приводу інциденту, хоча зв’язку між Росією та кібератакою на Colonial Pipeline органами США встановлено поки що не було. Досвід США – наймогутнішої держави сучасності – означає, що решта світу є так само або ще більш беззахисною перед глобальною хакерською загрозою.
Історія містить щонайменше декілька прикладів того, як кібератаки можуть стати руйнівною зброєю в руках не лише окремих угруповань, а й цілих держав. Варто лише згадати, як російські злочинці запустили тисячі кібератак проти українських державних і комунальних установ наприкінці 2016 року. З огляду на глобальну загрозу представники Європи та США покладають великі надії на вищезгадану нову ініціативу зі створення спільного кіберпростору CYBER FLAG 21-1.
Раніше Mind вже аналізував значення цього проєкту для європейської економіки, зокрема Росії та її нового «Північного потоку», які ризикують бути відлученими від гарантій енергетичної безпеки на континенті.
Вакцини без обмежень: США виступають проти патентів
Ще на початку цього тижня голова Офісу торгового представництва США Катерина Тай заявила про підтримку президентом Джо Байденом та його заступницею Камалою Гарріс планів щодо скасування патентів на вакцини від COVID-19 з огляду на глобальну пандемію та нестачу вакцин у світі. Як повідомляє The Conversation, з подібною ініціативою вже виступали в жовтні минулого року Південна Африка та Індія, остання наразі переживає нищівну хвилю смертей від хвороби. Однак тоді проти цих планів виступила низка провідних держав світу, зокрема й США.
Заява влади США щодо скасування патентів на вакцини, у яких, за данимиThe Economist, зосереджено близько двох третин світового венчурного капіталу біоіндустрії, а витрати на дослідження та розробки американських фармацевтичних гігантів у середньому становлять понад 25% від їхніх доходів, є величезним проривом на шляху до відмови від патентів на вакцини у світі загалом.
«Проштовхнути» цей план через Конгрес США, імовірно, буде непросто, адже американські фармацевтичні лобісти – одні з найвпливовіших на планеті. Заходи щодо обмеження монополії великих біокорпорацій США пропонував іще Дональд Трамп, та його ініціатива провалилася. За словами авторів The Economist, саме через активне лобіювання представниками перших.
Проте головна проблема полягає не в цьому. На думку багатьох джерел, питання, на яке мають спершу відповісти прихильники скасування прав інтелектуальної власності щодо медичних препаратів, пов’язаних із COVID, – це доцільність такого кроку. Чи справді він прискорить виробництво вакцин, чи, навпаки, відверне найбільші фармацевтичні компанії від подальших розробок, завдавши руйнівного удару глобальним інноваціям у фармацевтичному секторі?
Найімовірніше, на жаль, відхід від практики ліцензування не дасть негайних результатів, на які могли би сподіватися прихильники цих планів. Згідно з дослідженням BMJ, навіть якби ВТО схвалила ініціативу усунення патентів на вакцини, глобальні виробничі потужності не збільшилися би суттєво аж до наступного року. Ця думка збігається з переконанням багатьох експертів, а також з контраргументами найбільших фармацевтичних корпорацій. Останні виступають проти скасування інтелектуальних прав на власну продукцію, наполягаючи на тому, що в національних економіках існують значно більші перешкоди для виробництва вакцин, аніж самі лише патенти.
Зокрема, значними чинниками є технологічне відставання менш розвинених країн, брак кваліфікованих кадрів, обмеженість виробничих потужностей та нестача сировини для медичних препаратів. Крім того, навіть якщо владні структури змусять виробників відмовитися від збагачення за рахунок продажу ліцензій, просто так ділитися з конкурентами багатьма важливими ноу-хау щодо виробництва провідні фармацевтичні корпорації точно не збираються.
Схоже, що сумніви щодо ефективності подібних заходів поділяють і очільники провідних країн ЄС. Зокрема президент Франції Еммануель Макрон, який позаминулої п’ятниці зазначав, що навіть із дозволом на виготовлення вакцин нові лабораторії «не зможуть створити більше доз за одну ніч». Органи Німеччини узагалі категорично відмовилися давати перспективі відмови від патентів «зелене світло», наголошуючи на тому, що вони є «головним джерелом інновацій і мають ним залишитися».
Проте прихильники проєкту сподіваються на майбутні поступки великих компаній біотехнологічної галузі щодо патентних прав, навіть якщо цей план не буде втілений у життя ВТО чи самими США. Деякі фармкомпанії світу вже вирішили добровільно схвалити споживання субститутів до власних медичних препаратів для боротьби з COVID, як це зробила, наприклад, ще навесні минулого року ізраїльська компанія AbbVie. Зрештою, заява Катерини Тай, хоч і є досить малим кроком для заохочення до співпраці національних та міжнародних виробників вакцин, та все ж кроком у правильному напрямку.