Захворіло у світі
155,918,548
Померло у світі
3,258,269
Вилікувалось у світі
133,382,771
Захворіло в Україні
2,097,024
Померло в Україні
45,451
Вилікувалось в Україні
1,711,709
Акценти тижня: провал боротьби з відмиванням грошей, двоїста суть американських санкцій та екотренди як новий «якір» для великого бізнесу

Акценти тижня: провал боротьби з відмиванням грошей, двоїста суть американських санкцій та екотренди як новий «якір» для великого бізнесу

Огляд основних подій минулих семи днів і реакція на них зарубіжної преси

Этот материал также доступен на русском
Акценти тижня: провал боротьби з відмиванням грошей, двоїста суть американських санкцій та екотренди як новий «якір» для великого бізнесу
Фото: pixabay

Mind продовжує цикл публікацій під загальною назвою «Акценти тижня». У ньому ми висвітлюємо головні події, що напередодні сколихнули світове співтовариство та мають відчутний вплив на економіку не лише окремих держав, а й цілих регіонів. Четвертий випуск інформаційної добірки присвячено невтішним підсумкам глобальної боротьби за чистоту активів, новим санкціям США проти РФ, які, втім, усе ще зарано називати вичерпними, та змінам на глобальному ринку праці – у відповідь на нові кліматичні та репутаційні виклики.

«Брудні» гроші: нерозв’язана проблема світової економіки

Сучасні банки Заходу дедалі частіше стикаються з «брудними» потоками грошей, які відмиваються через банківські рахунки. І, як наслідок, із величезними штрафами. Згідно з даними Fenergo, торік світові фінустанови сплатили штрафів на 80% більше, ніж у 2019-му, як пише The Economist. І цей тренд триває. Так, у березні 2020-го британський банк NatWest було звинувачено в нехтуванні засобами контролю: через його рахунки англійською компанією було відмито понад $360 млн, зазначає Bloomberg.

На думку фінансового експерта Рональда Пола, міжнародне законодавство, спрямоване проти відмивання коштів, є «найменш ефективним політичним експериментом світу», попри те що щороку фінансові заклади витрачають мільярди доларів на контроль за грошовими операціями. Однак законодавчі заходи останніх двох десятиліть, які мали б перешкоджати легалізації «брудних» грошей, вочевидь, не дали бажаних результатів, адже, як свідчать факти, операції з відмивання не рідшають, а, навпаки, поширюються а разючих масштабах.

Про поразку у війні з нелегальними коштами повідомляють не лише сторонні експерти, а й офіційні особи вповноважених міжнародних органів. Так, ще восени президент Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) наголосив на недостатності зусиль світових держав щодо боротьби в цій сфері.

Як зазначає Economist, незахищеність міжнародної фінансової системи спричинена трьома факторами: відсутністю прозорості, що виявляється в нездатності слідчих органів визначити реальних власників підставних компаній, за рахунок яких здійснюється відмивання; низьким ступенем співпраці між урядами та закладами різних країн; нестачею державного фінансування й людських ресурсів для проведення розслідувань щодо легалізації незаконно отриманих грошей.

За даними ООН, обсяги відмитих коштів щороку становлять 2–5% світового ВВП ($800 млрд – $2 трлн у вартісному вираженні). Однак значна кількість законодавчих заходів шкодить насамперед не компаніям та їхнім власникам, які є ініціаторами відмивання, а банкам, що не здатні вчасно виявити факт відмивання та заблокувати рахунки правопорушників. Через це основний економічний тягар лягає на банки, а не на самих злочинців.

Проте в міжнародному законодавстві поступово відбуваються позитивні зрушення щодо протидії фінансовій злочинності. Так, пів року тому уряд Віргінських островів, одного з найпопулярніших офшорів світу, врешті-решт ввів обліковий реєстр власників-бенефіціарів, після років численних фінансових скандалів навколо офшору, згідно з інформацією The Guardian. А лише два тижні тому видання Al Jazeera повідомило про аналогічні заходи, вжиті владою Кіпру – улюбленого притулку для «брудних» грошей багатьох українських компаній.

Нові санкції США проти Росії: проблеми та перспективи

У четвер, 15 квітня, на офіційному сайті Білого дому з’явилося повідомлення з переліком санкцій адміністрації Байдена проти РФ.

Основною причиною стала кібератака російського шпигунського угруповання APT 29 (інші назви – Cozy Bear, The Dukes) на техаську ІТ-компанію SolarWinds навесні минулого року, про деталі якої пише Wyoming public media. Під впливом нових обмежень опинилися також вісім фізичних та юридичних осіб, причетних до російської агресії щодо Криму та Сходу України, і низка осіб та установ, які брали участь у спробах фальсифікації останніх президентських виборів у США.

Однак цього разу адміністрація Байдена не обмежилася лише карними заходами проти окремих осіб, додавши до них санкції проти економіки Росії загалом. Економічні обмеження спрямовані насамперед проти держборгу та  держоблігацій Росії. З 14 червня набуде чинності офіційна заборона для всіх фінансових інституцій США купувати російські облігації на первинному ринку, а також надавати позики державним фінансовим структурам РФ.

Reuters у своїй статті оцінює введення нових санкцій як «повільне знищення» російської економіки, яка хоч і не відразу відчує значний їхній вплив та поступово ставатиме дедалі економічно ізольованою від решти світу.

Проте навіть у короткостроковому періоді санкції вже дали певний результат: російський рубль у четвер, коли обмеження були введені, впав на 2%, хоча й зумів відновити свою вартість наступними днями. Дещо знецінилися й акції російського Центробанку. Деякі експерти вже прогнозують збільшення протягом найближчого часу відсоткової ставки в країні щонайменше на 0,5%, що може негативно позначитися на її постпандемічному відновленні. За оцінками Reuters, наразі приблизно 7% російських держоблігацій перебувають в утриманні американських інвесторів.

Якщо припустити, що попит американських компаній лишався б таким же цього року, то внаслідок санкцій попит на ОФЗ (російські держоблігації) зменшився б на $2,6 млрд за рахунок відтоку американських покупців.

Та все ж ефект від санкцій для російської економіки, ймовірно, буде не настільки сильним, як здається на перший погляд. Так, CNBC наголошує на «символічному» впливі обмежень, які значних практичних результатів не принесуть. Проте санкції проти окремих компаній та осіб Росія, найімовірніше, як завжди, проігнорує.

Щодо економіки загалом, то вплив суттєво обмежується декількома чинниками. По-перше, американським інвесторам забороняється купувати російські державні акції лише на первинному ринку. Вторинний ринок лишатиметься, як і до цього, повністю доступним для всіх охочих. По-друге, зовнішній борг Росії є досить малим відносно національного ВВП, на відміну від зовнішнього боргу самих США. По-третє, російські банки все ще мають значні резерви, а нестачу в зовнішньому попиті на урядові облігації країна зможе компенсувати за рахунок внутрішнього боргу.  Крім того, як повідомляють численні іноземні видання, ціна та попит на нафту у світі продовжують зростати, що обіцяє зміцнити експортноорієнтовану економіку Росії.

Обмеженість впливу санкцій, певно, розуміють і в Білому домі. Джо Байден обрав обережний підхід, розраховуючи на «стабільні та передбачувані відносини» з РФ, як пише німецька DW. Адміністрація  американського президента все ще розглядає можливість посилення обмежень проти Росії, зокрема закриття для американських компаній і вторинного ринку російських облігацій, передає Bloomberg.

Величезним недоліком політики США щодо стримування російської агресії є вагання щодо введення санкцій проти «Північного потоку – 2», відкриття якого можливе вже наприкінці цього року.

У п’ятницю, 16 квітня, The Wall Street Journal опублікував статтю, у якій зазначалося, що Байден перебуває «під тиском з боку Конгресу» щодо протидії російському енергетичному проєктові. Згідно зі статтею, адміністрація президента вже підготувала низку штрафних заходів стосовно російської компанії AG, зареєстрованої у Швейцарії, яка стоїть за «Північним потоком – 2», та її виконавчого директора. Однак ці заходи не були внесені до списку санкцій, напередодні оприлюднених Білим домом.

Основною причиною вагань американської влади фахівці називають небажання вступати в конфлікт із Німеччиною, європейським союзником США, яка є одним із головних прихильників російського газогону в Європі.

Інше видання – Politico – пише про те, що «Північний потік – 2», будівництво якого вже на 95% завершене, імовірно, лишатиметься енергетичним пріоритетом країн ЄС, і старту його роботи запобігти тепер, вочевидь, не вдасться, адже органи ЄС вже витратили на нього 16 млрд євро. Крім того, російський газ є вигідним для економіки ЄС: він не лише дешевий, а й відносно чистий, що допоможе повністю витіснити вугілля з європейського енергетичного ринку. Однак, як для України, так і для США новий газогін є катастрофою: для України – через загрозу транзитові російського газу її територією, для США – через геополітичне й економічне посилення Росії внаслідок захоплення нею енергетичної, а отже, і стратегічної, ініціативи в Європі.

Росія вже неодноразово порушувала міжнародні політичні, дипломатичні та гуманітарні норми. Нещодавніми прикладами стали ув’язнення політичного дисидента Олексія Навального й демонстративна концентрація військових сил на Сході України.

Якщо Захід у найближчому майбутньому не запровадить жорсткішого підходу до агресора, то в російської влади не буде жодних причин припиняти «шкідливу закордонну діяльність», як її офіційно називає Білий дім.

Світле майбутнє для захисників клімату: «зелені звички» приживаються в сучасному бізнесі

Міжнародні компанії запроваджують новий тренд в економіці, відкриваючи власні відділи боротьби зі зміною клімату та наймаючи все більшу частку працівників, що володіють знаннями та практичними вміннями в цій галузі. Про це пише міжнародна служба новин Reuters. Згідно з даними британської компанії eFinancialCareers, кількість вакансій на посади, пов’язані зі «сталим розвитком», за останній рік зросла майже вдвічі.

А статистика, оприлюднена соціальною мережею LinkedIn, вказує на зростання попиту фінансових компаній на фахівців щонайменше з однією «зеленою навичкою», як-от запобігання викидам або екосистемний менеджмент. Згідно з тим же джерелом, частка працівників із такими вміннями протягом 2020 року збільшилася майже в усіх сферах, окрім освітньої та правової.

Тренд особливо помітний у середовищі міжнародних банків та страхових компаній, що підвищують як кількість, так і зарплату працівників своїх кліматичних підрозділів. З-поміж найбільших гравців, що дотримуються «зеленого» тренду в залученні фахівців на роботу, Reuters називає страхову компанію Zurich Insurance Group, швейцарський банк UBS та британський Lloyd’s.

Наймання фінансовими компаніями спеціалістів зі зміни клімату, на думку видання, викликане посиленням контролю з боку європейських органів того, наскільки «екологічно чистими» є інвестиції та активи європейських фінансових компаній та фондів.

Багато експертів у галузі охорони клімату й довкілля висловлюють скепсис щодо подібних заходів, називаючи їх «зеленим камуфляжем» – тобто пропагуванням сталого розвитку задля реклами. Проте певні позитивні зрушення у підході бізнесів до питань викидів та екології, безперечно, присутні.

Новий тренд у світовій економіці доводить: «зелені» стратегії, донедавна популярні лише серед кліматичних активістів, поступово знаходять відгук у діяльності впливових фінансових підприємств та інститутів світу.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті