Другий східний кіберфронт: що насправді передбачають санкції США проти РФ
Як адміністрація Джо Байдена намагається перетворити «Північний потік – 2» на небезпечний актив
Новий тиждень обіцяє нові події в царині врегулювання ситуації на Донбасі, які стануть наслідком зустрічі президента України Володимира Зеленського з французьким колегою Емманюелем Макроном у Парижі минулої п’ятниці. Вже на сьогодні, 19 квітня, заплановано перемовини радників лідерів нормандської четвірки – України, Франції, Німеччини та Росії. А в Міністерстві закордонних справ налаштовані активізувати роботу з Євросоюзом і НАТО – це відповідає стратегічним інтересам держави в економіці, політиці та безпеці.
Але з подачі США зовнішньополітичний порядок денний України може розширитися й вийти на новий рівень, якщо влада нашої країни проявить належну ініціативу. Такі можливості закладені в тексті рішення щодо нових антиросійських санкцій. Документ може спрацювати в інтересах Києва набагато ширше, ніж це публічно обговорюється з моменту його публікації 15 квітня.
Mind розбирався в специфічних деталях рішення, щоб з'ясувати, які підстави має Білий дім, стверджуючи, що «Росія знаходиться поза світовою спільнотою»; як Держдепартамент США діє на випередження та яке це стосується захисту інтересів України на європейському газовому ринку.
Червоні лінії
Санкції проти Росії, оголошені Вашингтоном 15 квітня, були введені в дію окремим виконавчим указом президента Сполучених Штатів Джо Байдена. Нові обмеження зачіпають доволі широкий перелік дій РФ, що не знаходять схвалення з боку Вашингтона на міжнародній арені загалом, а не лише в межах відносин із США. Сюди потрапляє практично весь набір «проблемних тем» у російсько-американських відносинах.
Як зазначає The Washington Post із посиланням на високопосадовця з адміністрації США, це зроблено навмисно, щоб «відразу окреслити для РФ, яка дестабілізаційна поведінка є неприйнятною та спричинить економічно значущі наслідки у вигляді санкцій США, якщо такі дії продовжуватимуться».
До несхвалюваної Вашингтоном поведінки Росії на міжнародній арені зраховані: підрив вільних виборів у США та інших країнах; ворожі дії проти США та їхніх союзників у цифровому середовищі; використання корупції для впливу на зарубіжні держави; дії за кордоном проти журналістів і дисидентів; підрив безпеки в країнах, важливих для США; а також підрив міжнародного права, зокрема територіальної цілісності інших держав.
«Упакувавши в одну санкційну відповідь широке коло проблем, адміністрація одразу доводить до Москви набір своїх пріоритетів. І може переходити до іншого порядку денного, утримуючи за собою ініціативу, а не лише реагуючи на російські дії», – пояснюєАндреа Кендалл-Тейлор, яка фігурувала серед кандидатів на посаду керівника російського відділу в Раді національної безпеки адміністрації Байдена. Цей же підхід дозволяє запроваджувати обмеження проти однієї країни, не зачіпаючи інші держави.
Новий вид секторальних санкцій торкнувся IT-компаній із РФ, які тісно співпрацюють з російськими держструктурами та спецслужбами за державними контрактами. Хоча приводом є «хакерська атака» SolarWinds Orion на американські комп'ютерні мережі, правову підставу зазначено ширшу – приналежність до конкретного сектора й держконтракти зі спецслужбами.
Це кидає тінь на всі російські IT-компанії: вони стають «персонами нон ґрата» для зарубіжних партнерів через ризик опинитися під американськими санкціями.
Елітний клуб
Нові обмеження торкнулися не тільки широкого кола політичних аспектів. Адміністрація Джо Байдена зробила ставку на глобальний підхід до кібербезпеки.
«США непорушно стверджують важливість відкритого, сумісного, безпечного та надійного інтернету. Дії Росії суперечать цій меті, яку поділяють багато наших союзників і партнерів», – йдетьсяв спеціальному інформаційному бюлетені, де роз'яснюються останні санкційні рішення щодо Росії.
У такому ж дусі зробила заяву прессекретар Білого дому Джен Псакі на брифінгу минулої п'ятниці. «Росія перебуває поза світовою спільнотою у багатьох відношеннях», – сказала вона. Саме тому «президент Байден вважає, що в інтересах російської влади прийняти його пропозицію про перемовини», яку він зробив Владіміру Путіну під час телефонного дзвінка в середу, 14 квітня.
Інакше Росія ризикує опинитися на узбіччі світового шляху, на якому лише добросовісні партнери мають доступ до передових технологій та об'єднуються, щоб разом протистояти викликам нового часу.
У цифровому середовищі, яке вже пронизує всі без винятку сфери людського життя, IT-безпека відіграє базову роль. Беручи це за аксіому, США «активізують зусилля з просування основ відповідальної поведінки держав у кіберпросторі та мають намір поглиблювати співпрацю із союзниками й партнерами задля протидії зловмисній кіберактивності».
Вашингтон має конкретний план практичних дій. Цього року США готуються провести «перший у своєму роді курс для політиків усього світу з політичних і технологічних аспектів кіберзлочинів». Місце проведення цього заходу – Центр Джорджа Маршалла в Гарміші, Німеччина.
Тут же проходитиме навчання юристів-міжнародників основам практики застосування міжнародного права до поведінки держав у кіберпросторі.
Важливі функції в просуванні колективної інтернет-безпеки покладено на Міністерство оборони, яке залучатиме додаткових союзників (серед них вже Великобританія, Франція, Данія та Естонія) для проведення спеціальних навчань Cyber Flag 21-1 («Кіберпрапор»). Мета цих навчань – «поліпшити колективні оборонні можливості та стійкість у кіберпросторі», «створити нове співтовариство захисників кіберпростору», а також «поліпшити можливості США й союзників щодо виявлення, синхронізації та спільного реагування на зловмисні дії, націлені на стратегічно важливу інфраструктуру й ключові ресурси».
Такий колективний підхід створює передумови для організації з ініціативи США нової зонтичної структури на кшталт НАТО, що спеціалізується суто на кібербезпеці. В умовах цифрової економіки саме цей орган відіграватиме головну роль у забезпеченні глобальної стабільності, безпеки та захисту.
Сумлінні країни, залучені в її діяльність, отримають доступ до найпередовіших знань і технологій, а їхня інфраструктура й економіка будуть найбільш надійно захищені завдяки колективному реагуванню на загрози. Це ж стане своєрідним сигналом для інвесторів: співпраця з якими державами заслуговує довіри, а з якими спільний бізнес загрожуватиме непередбаченими фінансовими та репутаційні втратами.
Цифрова труба
Глобальний характер і широкий спектр проблем, пов'язаних із кібербезпекою, виводять цей напрям на перший план у пріоритетах міжнародної політики, яка реалізується Офісом Президента України за участю Ради національної безпеки і оборони, а також урядом.
У цьому ж контексті інакше сприймається боротьба проти газогону «Північний потік – 2», будівництво якого робить Україну вразливішою перед російською агресією та ризикує залишити нашу країну без транзитних доходів.
Джо Байдену та Держсекретареві США Ентоні Блінкену неодноразово дорікали стриманою поведінкою, коли йшлося про блокування «Північного потоку – 2» задля захисту українських інтересів. «Це складне питання, яке впливає на наших союзників у ЄС. Але я як виступав, так виступаю проти цього проєкту», – лаконічно заявив президент США під час промови в Білому домі минулого тижня.
Але можна припустити, що за дужками залишилося уточнення щодо цифрової реальності, яка підсилює вплив у всьому світі та змінює підхід до санкційної політики щодо окремих держав і компаній. Будучи виведеною за межі глобального партнерства з кібербезпеки провідних країн світу, які є лідерами в інноваційних цифрових технологіях, Росія зі своїми інфраструктурними проєктами залишається без гарантій стабільного транспортування енергоресурсів на територію Євросоюзу та в глобальній торгівлі.
Цифрові технології в сучасній нафтогазової галузі – це не лише корпоративне управління, фінансовий облік, управління проєктами. Це фундамент усіх виробничих процесів, включно з об'єктами видобутку, переробки, транспортування, зберігання та розподілу газу.
Це й контроль за роботою газоперекачувальних агрегатів, дистанційна діагностика трубопроводів і компресорних станцій для запобігання аваріям. А ще – ринкове моделювання та цифрові канали передачі даних, що унеможливлюють сторонній вплив на роботу приладів обліку й моніторинг процесу транспортування енергоносіїв.
Нове програмне забезпечення стало широко використовуватися під час пандемії, виявившись дієвим способом заощадження часу та коштів, а також підвищення ефективності бізнесу. А корпоративні мережі залишаються вразливими для кібератак, де кожен вузол – будь то комп'ютерний термінал, стільниковий телефон або відеокамера – може стати точкою входу для хакерів. «Частота й витонченість кібератак щороку зростає. Жертвами хакерів стають навіть лідери ринку і такі багаті компанії як Saudi Aramco», – йдеться у звіті GlobalData UK «Кібербезпека в нафтогазовій галузі – 2020».
Із розвитком інформаційних технологій стабільність роботи української газотранспортної системи та її можливості приносити державі прибуток також виходять за межі звичної політичної дискусії з ринковим ухилом в енергетичну безпеку – коли основні аргументи будуються на створенні умов для конкуренції і відсутності маніпуляцій гравців, що домінують.
Здатність захищати енергетичну інфраструктуру від кібератак, участь у глобальних ініціативах і партнерство з США – визнаним лідером у цій сфері, перетворюється на основну гарантію економічного успіху України.
В умовах енергопереходугазова галузь і електроенергетика інтегруються, що вимагатиме комплексних зусиль для забезпечення їхнього стабільного функціонування. Критичну важливість цього напряму додатково підкреслює той факт, що 2015 року саме в Україні було зафіксованоперший у світі прецедент вдалої атаки на об'єкти енергетики. Тоді російські хакери змогли «влізти» в українську енергомережу, залишивши без світла понад 200 000 домогосподарств.
Судячи з пріоритетів США у здійсненні міжнародного співробітництва, лише надійні країни зможуть розраховувати на колективну підтримку й отримають доступ до IT-інновацій. Під надійністю тепер передбачається готовність до боротьби зі зловживаннями та корупцією, орієнтація на цінності демократії і конкурентну судову систему, а також вибіркове ставлення до партнерів для спільних бізнес-проєктів.
Агресивна політика Росії на міжнародній арені й недружні дії щодо України виключають її з цього «клубу» і значно обмежують можливості для залучення інвестицій. Зокрема – і в нафтогазовидобуток, від якого критично залежить благополуччя російської економіки. А також завантаження «Північного потоку – 2» газом, на який розраховує Німеччина.
Найімовірніше, саме про це волів би поговорити Джо Байден із Владіміром Путіним влітку цього року в одній з європейських країн. І можливостей для відступу в господаря Кремля практично не залишилося, як і немає справжніх важелів впливу на США та європейські країни.
«Росія – країна, залежна від імпорту технологій, машин і продуктів, залежна від іноземної інфраструктури – транспортної, фінансової та цифрової. Звичайні контрсанкції, які оголошуються залежною країною, б'ють по її ж громадянам... Чим Кремль може відповісти на посилення тиску? Перекрити газ? Але це знову-таки б'є по самій Москві та її доходам», – зазначає публіцист Максим Трудолюбов, головний редактор проєкту The Russia File на сайті Kennan Institute. А США та Європа, за його словами, ще мають у запасі більше серйозних ударів. Наприклад, відключення російської банківської системи від SWIFT і/або персональні санкції стосовно близьких до Кремля олігархів.
Отже, про зміну архітектури стосунків і методів впливу в міжнародній політиці вже можна говорити як про доконаний факт.
Більше корисної інформації, новин та аналітики про світовий енергетичний ринок – на каналі Світлани Долінчук. Читайте тут про головні тренди в енергетиці та торгівлі енергоресурсами, нові технології в нафтогазовій галузі, енергопереході та декарбонізації.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
