Голова ДФС: «Обсяг схематозів на ринку нафтопродуктів – 15–20 млрд грн на рік»
11 найцікавіших тез із бесіди з Вадимом Мельником
Вадим Мельник у фіскальній сфері – людина не нова й не випадкова. В органах ДПС він працює з 2000 року. 21 грудня 2020-го рішенням уряду його призначено головою Державної фіскальної служби. Проте восени, у зв’язку зі створенням БЕБ, відомство, підконтрольне сьогодні Вадиму Мельнику, буде ліквідовано. Mind поговорив з Вадимом Мельником про сім місяців роботи останнього очільника ДФСУ, скрутки та контрабанду.
Пропонуємо 11 тез із цього інтерв’ю, повний текст якого можна прочитати тут.
Вадим Мельник
Не слід забувати, що ДФС перебуває в стадії ліквідації, і певні функції в нас вже обмежені (зокрема, оперативно-розшукова діяльність). Тобто ми можемо діяти лише в межах кримінальних проваджень: проводимо обшуки, вилучаємо з незаконного обігу продукцію.
Ми фіксуємо системні випадки продажу на лотках контрабандних білоруських цигарок. А чому ніхто не питає прикордонників, як цей товар пропустили через кордон? Чому ніхто не спитає Державну митну службу, як в вже розмитнених контейнерах опинилися цигарки (хоча, згідно з декларацією, там інший товар)?
[Щодо контрафактного алкоголю] До суду з обвинувальними актами спрямовано кримінальні провадження стосовно службових осіб двох спиртзаводів, одне з яких – за ознаками складу злочину, скоєного організованою групою.
У сфері незаконного обігу підакцизних товарів до суду спрямовано 152 кримінальних провадження, з яких 13 – щодо злочинів, вчинених організованими злочинними угрупуваннями.
До незаконної інтернет-торгівлі спиртом причетні й оператори поштового зв’язку, які його переміщують. Питання: чим займаються служби, які контролюють переміщення легкозаймистих товарів, і чому не зобов’язати поштовиків перевіряти вміст вантажів? Свої пропозиції ми спрямували до Комітету ВР з податкової та митної політики.
Основна проблематика – випуск нелегальної продукції на легальних підприємствах (переважно у третю зміну). Тому ДФС часто проводить обшуки на відомих заводах: ми вважаємо, що там не сплачують податки шляхом виготовлення необлікованої (незаконної) продукції.
Стосовно поповнення державних прибутків: нелегальне паливо, як і алкоголь, ми знищуємо (обсяг схематозів на ринку нафтопродуктів – 15–20 млрд грн на рік). А за рахунок зниження відсотку тіньового ринку, зростають продажі в легальних виробників.
Переважно реагуємо на факт порушення. Ми не можемо нічого аналізувати, бо відсутній доступ до аналітичних баз даних. А переписка з Державною податковою службою (ДПС) – на їхню вимогу, ефективних результатів не дає. Відповіді затягують у часі, тому ми не розуміємо, де й що закуповується певними АЗС.
Боротьба з тінню – це боротьба з криміналом, де застосовуються жорсткі силові методи. У Законі «Про Бюро економічної безпеки України» закладено два концептуальних аспекти.
По-перше, це аналітика, а потім слідча дія. Аналітики даватимуть рекомендації, як виявити нелегальний бізнес, його локацію, принципи роботи і як його ліквідувати (у законодавчий чи силовий спосіб).
Щодо позиції деяких бізнес-асоціацій, то я й сам переймаюся тим, щоб не було зміни вивіски. Проте близько 25 бізнес-асоціацій (American Chamber of Commerce, «Укртютюн», Асоціація легальних виробників алкоголю, Українська зернова асоціація тощо) вже схвалюють нашу концепцію – «від аналітики до дії». Коли я очолив ДФС, хотів випробувати її, але нас позбавили аналітичних інструментів, залишивши старий алгоритм «розслідування – суд».
Окрім фармацевтичного ринку, ДФС, наприклад, розслідує факти несплати податків «Укрзалізницею» (тут ми співпрацюємо з Тимчасовою слідчою комісією), а також ухилення від податків у міських державних адміністраціях (Київська міська державна адміністрація, Черкаська та Криворізька міські ради), де паралельно виявляємо розкрадання коштів і розслідуємо ці кримінальні провадження.
Долаючи скрутки [в агросекторі], можна ліквідувати тінь. Але скрутки – це не лише ПДВ. Вони дають можливість легалізації товару з тіньового сектору + використання ПДВ (на основі податкової накладної). Ще є проблемним те, що в Україні ¼ родючих земель (близько 8–10 млн га) обробляється в тіні. Тобто з такого зерна не сплачуються податки. Зернотрейдери ж, купуючи це зерно через скрутки, відшкодовують з нього ПДВ.