Вадим Мельник: «Зараз ми взяли в розробку декілька кейсів аптечних мереж»

Вадим Мельник у фіскальній сфері – людина не нова й не випадкова. З 2000 році він проходив службу у податковій міліції в органах ДПА, ДПС. За часів президентства Віктора Януковича, до 2013 року, очолював Управління розслідування особливо важливих справ, працював у Міністерстві доходів та зборів. Під час президентства Петра Порошенка був начальником Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС. Має звання полковника податкової міліції. З 21 грудня 2020 року рішенням Кабміну його призначено головою Державної фіскальної служби (шляхом укладення контракту про проходження державної служби на період дії карантину). Проте восени, у зв’язку зі створенням БЕБ, відомство, підконтрольне сьогодні Вадиму Мельнику буде ліквідовано. Про сім місяців роботи останнього очільника ДФС, скрутки та контрабанду – в інтерв’ю Mind.

Основні тези з цієї бесіди можна прочитати тут.

Про «тінь спирту і тютюну» та справи у судах

– Голова Комітету Верховної Ради з податкової й митної політики Данило Гетманцев неодноразово акцентував увагу на неякісній роботі Державної фіскальної служби (ДФС). Експерти й преса нарікають, що нелегальна горілка й паливо в Україні ллються рікою. А тютюнова фабрика у Жовтих Водах (британської компанії «Юнайтед Тобако»), що виробляє контрафактну продукцію і підробляє акцизні марки, продовжує «плідно» працювати. Як прокоментуєте ці звинувачення?

– Тінь на ринку підакцизної спиртової й тютюнової продукції існує: у грошовому еквіваленті це близько 30 млрд грн державних збитків на рік. Ми боремося з нею, але шляхом застосування засобів, дозволених законодавством. Та слід не забувати, що ДФС перебуває в стадії ліквідації, і певні функції у нас вже обмежені (зокрема, оперативно-розшукова діяльність). Тобто, ми можемо діяти лише в межах кримінальних проваджень: проводимо обшуки, вилучаємо з незаконного обігу продукцію.

Якщо говорити про незаконний випуск тютюнової продукції – це приблизно 12% і майже 12 млрд грн держзбитків на рік. У нас є певні кримінальні провадження, зокрема, по одному з крупних виробників у Львівській області і по фабриці у Жовтих Водах (Дніпропетровська область).

Щодо незаконного виробництва у Львівській області, то вже пройдено низку експертиз, якими доведено несплату податків (внаслідок випуску на ринок тіньової продукції без сплати акцизу чи з мінімальною його сплатою). Матеріали спрямовані до ДПС для проведення податкової перевірки.

Робота у цьому напрямку триває, але ДФС не може охопити весь обсяг проблем. Наприклад, ми фіксуємо системні випадки продажу на лотках контрабандних білоруських цигарок. А чому ніхто не питає прикордонників, як цей товар пропустили через кордон? Чому ніхто не спитає Державну митну службу, як вже в розмитнених контейнерах опинилися цигарки (хоча по декларації там інший товар)?

Стосовно алкоголю: виготовлення нелегального спирту (а це 30-35% ринку) дозволяє виробляти незаконну горілку на заводах. Але спирт не лише виготовляється незаконно, а й незаконно завозиться в Україну. На сьогодні відносно п’яти спиртових заводів здійснюються досудові розслідування у кримінальних провадженнях, діяльність 19 спиртзаводів вивчається на предмет наявності ознак кримінальних правопорушень у їхній роботі.

До суду з обвинувальними актами спрямовано кримінальні провадження відносно службових осіб двох спиртзаводів, одне з яких за ознаками складу злочину, скоєного організованою групою. У сфері незаконного обігу підакцизних товарів до суду спрямовано 152 кримінальних провадження, з яких 13 – щодо злочинів, вчинених організованими злочинними угрупуваннями.

Проте, наскільки тіньовий ринок алкоголю зменшується внаслідок таких наших дій, сказати не можу. Але ми руйнуємо цей тренд, бо ціна на спирт стрибає. Якщо підвищується, значить, ДФС працює більш ефективно. Тобто попит є, а пропозицію ми «вбиваємо».

– Попри це в існуванні ринку фальсифікату постійно звинувачують ДФС...

– Бо ніхто не зважає, що у нас немає всіх важелів впливу. Наприклад, проблема інтернет-торгівлі спиртом. До речі, саме при мені стартувала боротьба з такими сайтами. Та їх блокування можливо лише через рішення суду, і процес займає близько 15 діб. А відкрити сайт – доба. Тобто, ми закриваємо сайт за 15 діб, а тим часом з’явилося ще 15. І це системна помилка, а не провина ДФС. Також досить складно вийти на реальних реєстраторів сайту, бо за ними, як правило, стоять підставні особи.

Ще важливий нюанс: до незаконної інтернет-торгівлі спиртом причетні й оператори поштового зв’язку, які його переміщують. Питання: чим займаються служби, які контролюють переміщення легкозаймистих товарів, і чому не зобов’язати поштовиків перевіряти вміст вантажів? Свої пропозиції ми спрямували до Комітету ВР з податкової та митної політики.

– А як ДФС контролює дрібних виробників підпільного алкоголю (в гаражах, домашніх умовах)?

– Для ДФС неважливо, це велике виробництво чи ні. Кустарні виробники (а їх 15-20%) самі спирт не роблять: проте, вони для нас – важливий канал, бо через них ми виходимо на постачальників спирту. Та тут проблема в іншому: у ДФС немає заходів оперативно-розшукової діяльності. Тому, ми користуємося заявами громадян чи особистими пошуками, і проводимо обшуки.

Проте, все ж основна проблематика – випуск нелегальної продукції на легальних підприємствах (переважно, у третю зміну). Тому, ДФС часто проводить обшуки на відомих заводах: ми вважаємо, що там не сплачують податки шляхом виготовлення не облікованої (незаконної) продукції.

– Деякі нардепи заявляють, що чимало справ, які ДФС передає в суд – розвалюються, і звинувачують фіскалів у недбалості й імітації бурхливої діяльності. Чим відповідаєте опонентам?

– Я не вперше чую таку інформацію, та заявляю, що жодної кримінальної справи, спрямованої до суду, наразі не розвалилося. Проте, є факти, коли ДФС вилучає продукцію, а потім суд зобов’язує її повернути. Напевно, наших доказів виявилося недостатньо для суду, з тих чи інших причин… Але ми ретельно працюємо над доказами і враховуємо прогалини. Тут ще проблема в нашій судовій реформі, а також в системі збору й оцінки доказів (в українському Кримінальному процесуальному кодексі вона надто застаріла, і ми на цьому неодноразово наголошували).

Про нелегальне пальне й «зв'язані руки» фіскалів 

– А як триває боротьба з тіньовим ринком підакцизних товарів: нелегальними заправками й незаконними схемами на ринку пального? Данило Гетманцев дорікає, що ДФС у її нинішньому складі не здатна боротися зі схемами щодо підакцизних товарів і що сьогоднішнє керівництво Служби – недієздатне в боротьбі з нелегалами. Як прокоментуєте? Скільки самопроголошених «паливних магнатів» ліквідовано, на скільки поповнено бюджет?

– Стосовно поповнення державних прибутків: нелегальне пальне, як і алкоголь, ми знищуємо (обсяг схематозів на ринку нафтопродуктів – 15-20 млрд грн на рік). А за рахунок зниження відсотку тіньового ринку, зростають продажі у легальних виробників.

Переважно реагуємо на факт порушення. Ми не можемо нічого аналізувати, бо відсутній доступ до аналітичних баз даних. А листування з Державною податковою службою (ДПС) – на їхню вимогу, ефективних результатів не дає. Відповіді затягують у часі, тому ми не розуміємо, де і що закуповується певними АЗС.

Звісно, з такого спілкування ефекту не буде. Щоб подолати цю комплексну проблему, слід змінювати закони. Але уряд і депутати вирішили піти легшим шляхом: знайти крайнього в особі ДФС і Мельника, і скомпрометувати мене перед Бюро економічної безпеки (БЕБ), адже я не приховую, що планую брати участь у конкурсі на посаду Директора БЕБ.

Стосовно питання щодо кількості ліквідованих самопроголошених «паливних магнатів», то кримінальний процес не оперує такими поняттями, відтак не веде такої статистики.

Про те, чи стане БЕБ панацеєю  

– Наприкінці вересня має запрацювати Бюро економічної безпеки. Бізнес-асоціації побоюються, що ДФС просто змінить вивіску, а методи роботи й традиційний тиск на бізнес – нікуди не подінуться. А як ви бачите роботу БЕБ?

– БЕБ повинен налічувати 4000 осіб. Якщо мова про те, аби не допускати колишніх податківців до роботи в БЕБ, то логічно й не допускати екс-співробітників поліції, СБУ, ДБР, НАБУ. Бо чим ми вони кращі? Якщо набирати нових людей, питання – кого, з вулиці?

По-перше, це аналітика, а потім слідча дія. Аналітики даватимуть рекомендації, як виявити нелегальний бізнес, його локацію, принципи роботи і як його ліквідувати (у законодавчий чи силовий спосіб).

По-друге – це знищення системних кримінальних проявів (центри мінімізації, центри скруток по ПДВ). Тобто, боротьба з економічними злочинами напряму пов’язана з впливом на корупцію, її зменшенням. Корупція квітне там, де можна заробляти тіньові кошти і вона прикриває тіньовий сектор. Чим більше будемо бити по ньому, тим більше знижуватиметься рівень корупції.

Щодо позиції деяких бізнес-асоціацій, то я й сам переймаюся тим, щоб не було зміни вивіски. Проте близько 25 бізнес-асоціацій (American Chamber of Commerce, «Укртютюн», Асоціація легальних виробників алкоголю, Українська зернова асоціація тощо) вже схвалюють нашу концепцію – «від аналітики до дії». Коли я очолив ДФС, хотів випробувати її, але нас позбавили аналітичних інструментів, залишивши старий алгоритм «розслідування-суд».

– А як зробити так, щоб БЕБ не стала корупційною? Підняти зарплати?

– Навіть, якщо підняти зарплатню до 50 000 грн, це проблему не вирішить. Хабар у розмірі $10 000 й більше зробить своє діло. Тут потрібен правильний алгоритм організації процесів – передусім, контроль. Разом із тим важливо, щоб людина розуміла: їй є що втрачати. Нехай ці суми не настільки великі, як хабарі, що пропонують, але вони дають стабільність. Тоді працівник боятиметься втратити таку роботу.

Про маніпуляції з ПДВ на ринку фармацевтики та зерна

– В Україні існує проблема шахрайства з ПДВ у сфері оподаткування на фармацевтичному ринку: які втрати бюджету від ненадходження податків з фармринку на рік, як цьому можна протидіяти?

– Не можу оцінити втрати бюджету у даній галузі, бо до сьогодні ДФС цим системно не займалося. Але мені відомо про зловживання на фармацевтичному ринку: і про 7% ПДВ, і про алгоритм завищення цін при імпорті препаратів, щоб увесь прибуток залишався за кордоном. Тому я поставив завдання своїм підлеглим – проаналізувати фармринок, і зараз ми взяли в роботу декілька кейсів аптечних мереж (оптових і роздрібних), що торгують лікарськими засобами.

Робота триває з початку липня, і ми вже зрозуміли, що там є безліч питань. Окрім фармацевтичного ринку, ДФС, наприклад, розслідує факти несплати податків «Укрзалізницею» (тут ми співпрацюємо з Тимчасовою слідчою комісією), а також ухилення від податків в міських державних адміністраціях (Київська міська державна адміністрація, Черкаська та Криворізька міські ради), де паралельно виявляємо розкрадання коштів і розслідуємо ці кримінальні провадження. Тобто, ми намагаємося перекрити основні напрямки зловживань, щоб передати ці напрацювання БЕБ.

– В Україні наявна проблема завищення податкового кредиту по ПДВ аграрними експортерами, що одержують його відшкодування з бюджету. Які успіхи ДФС у боротьбі з детінізацією агросектору, в тому числі по фіктивним ПДВ?

– Зупинимося на ризиках в експорті зерна. Один з них, який обговорювався у т.ч. в Генпрокуратурі – це неповернення валютної виручки (вона повертається, але в кеші, чим порушується торговий баланс тощо). Другий ризик, який ми обговорювали з міністром аграрної політики Романом Лещенком, – необлікована земля і вирощування на ній необлікованої продукції.

Долаючи скрутки, можна ліквідувати тінь. Та скрутки – це не лише ПДВ. Вони дають можливість легалізації товару з тіньового сектору + використання ПДВ (на основі податкової накладної). Ще є проблемним те, що в Україні ¼ родючих земель (близько 8-10 млн га) обробляється в тіні. Тобто, з такого зерна не сплачуються податки. Зернотрейдери ж, купуючи це зерно через скрутки, відшкодовують з нього ПДВ.

Інший бік медалі – не дати експортерам відшкодування ПДВ. Законом це передбачено і ДПС має право не підтвердити його відшкодування, якщо воно сформовано виробником незаконно. Але ланцюги скруток складають 5-6 фірм, а так як система працює в автоматичному режимі – вона часто цього не бачить. Тому, тут проблема полягає в легалізації землі і контролі за обсягами урожаїв (щоб всі платили податки з зібраного врожаю), а не в забороні експорту.

Про покарання для «скрутників»

– В кулуарах ходять чутки, що наступні санкції РНБО чекають на скрутників ПДВ й обнальників, список яких зараз складають у ДФС. Якщо це так, то які критерії відбору?

– Наскільки можливо підвести під санкції скрутників ПДВ і обнальників – це компетенція РНБО. Але списки для РНБО ми не формуємо і не можемо цього робити. Адже якби у мене були 100%-ві докази, то ці особи вже сиділи б на лаві підсудних.

Мені часто ставлять питання: а чому ці люди досі не у в’язниці? Бо система збору доказів дуже непроста. Ми спільно з ДПС зупиняємо діяльність таких фірм. Зокрема, працює система виявлення подібних скруток – блокування податкових накладних, де адміністратором є виключно ДПС. Вони надають нам інформацію і ми відпрацьовуємо її. Ми направляємо їм інформацію – вони блокують. Проте, значні кошти – мільярди гривень незаконно сформованих ПДВ все ж проходять…

Проблема в тому, що наша система недосконала: вона допрацьовується. Та є ризик: якщо її зробити зовсім жорсткою, вона блокуватиме й «білий бізнес». На збирання доказів потрібен час. Наразі завдання – зупинити їх роботу. Нам відомі особи, які курують створення й діяльність таких центрів, і ми розслідуємо стосовно них кримінальні провадження.

До речі, у нас є приклади, коли учасники скруток вже засуджені. Зараз працюємо над тим, аби притягнути до відповідальності організаторів. Тому мені дивно чути закиди, що ми не ефективні: адже за шість місяців моєї роботи відшкодовано до бюджету 864 млн грн і вже у липні одне кримінальне провадження (стосовно великої української компанії) спрямоване до суду, де відшкодована сума збитків складає 1,1 млрд грн.