Голова ДФС: «Обсяг схематозів на ринку нафтопродуктів – 15–20 млрд грн на рік»

Голова ДФС: «Обсяг схематозів на ринку нафтопродуктів – 15–20 млрд грн на рік»

11 найцікавіших тез із бесіди з Вадимом Мельником

Этот текст также доступен на русском
Голова ДФС: «Обсяг схематозів на ринку нафтопродуктів – 15–20 млрд грн на рік»
Фото: depositphotos.com

Вадим Мельник у фіскальній сфері – людина не нова й не випадкова. В органах ДПС він працює з 2000 року. 21 грудня 2020-го рішенням уряду його призначено головою Державної фіскальної служби. Проте восени, у зв’язку зі створенням БЕБ, відомство, підконтрольне сьогодні Вадиму Мельнику, буде ліквідовано. Mind поговорив з Вадимом Мельником про сім місяців роботи останнього очільника ДФСУ, скрутки та контрабанду. 

Пропонуємо 11 тез із цього інтерв’ю, повний текст якого можна прочитати тут.

Голова ДФС: «Обсяг схематозів на ринку нафтопродуктів – 15–20 млрд грн на рік»
Вадим Мельник
Фото: пресслужба ДФС

Не слід забувати, що ДФС перебуває в стадії ліквідації, і певні функції в нас вже обмежені (зокрема, оперативно-розшукова діяльність). Тобто ми можемо діяти лише в межах кримінальних проваджень: проводимо обшуки, вилучаємо з незаконного обігу продукцію.


Ми фіксуємо системні випадки продажу на лотках контрабандних білоруських цигарок. А чому ніхто не питає прикордонників, як цей товар пропустили через кордон? Чому ніхто не спитає Державну митну службу, як в вже  розмитнених контейнерах опинилися цигарки (хоча, згідно з декларацією, там інший товар)?


[Щодо контрафактного алкоголю] До суду з обвинувальними актами спрямовано кримінальні провадження стосовно службових осіб двох спиртзаводів, одне з яких – за ознаками складу злочину, скоєного організованою групою.

У сфері незаконного обігу підакцизних товарів до суду спрямовано 152 кримінальних провадження, з яких 13 – щодо злочинів, вчинених організованими злочинними угрупуваннями.


До незаконної інтернет-торгівлі спиртом причетні й оператори поштового зв’язку, які його переміщують. Питання: чим займаються служби, які контролюють переміщення легкозаймистих товарів, і чому не зобов’язати поштовиків перевіряти вміст вантажів? Свої пропозиції ми спрямували до Комітету ВР з податкової та митної політики.


Основна проблематика – випуск нелегальної продукції на легальних підприємствах (переважно у третю зміну). Тому ДФС часто проводить обшуки на відомих заводах: ми вважаємо, що там не сплачують податки шляхом виготовлення необлікованої (незаконної) продукції.


Стосовно поповнення державних прибутків: нелегальне паливо, як і алкоголь, ми знищуємо (обсяг схематозів на ринку нафтопродуктів – 15–20 млрд грн на рік). А за рахунок зниження відсотку тіньового ринку, зростають продажі в легальних виробників.


Переважно реагуємо на факт порушення. Ми не можемо нічого аналізувати, бо відсутній доступ до аналітичних баз даних. А переписка з Державною податковою службою (ДПС) – на їхню вимогу, ефективних результатів не дає. Відповіді затягують у часі, тому ми не розуміємо, де й що закуповується певними АЗС.


Боротьба з тінню – це боротьба з криміналом, де застосовуються жорсткі силові методи. У Законі «Про Бюро економічної безпеки України» закладено два концептуальних аспекти.

По-перше, це аналітика, а потім слідча дія. Аналітики даватимуть рекомендації, як виявити нелегальний бізнес, його локацію, принципи роботи і як його ліквідувати (у законодавчий чи силовий спосіб).


Щодо позиції деяких бізнес-асоціацій, то я й сам переймаюся тим, щоб не було зміни вивіски. Проте близько 25 бізнес-асоціацій (American Chamber of Commerce, «Укртютюн», Асоціація легальних виробників алкоголю, Українська зернова асоціація тощо) вже схвалюють нашу концепцію – «від аналітики до дії». Коли я очолив ДФС, хотів випробувати її, але нас позбавили аналітичних інструментів, залишивши старий алгоритм «розслідування – суд».


Окрім фармацевтичного ринку, ДФС, наприклад, розслідує факти несплати податків «Укрзалізницею» (тут ми співпрацюємо з Тимчасовою слідчою комісією), а також ухилення від податків у міських державних адміністраціях (Київська міська державна адміністрація, Черкаська та Криворізька міські ради), де паралельно виявляємо розкрадання коштів і розслідуємо ці кримінальні провадження.


Долаючи скрутки [в агросекторі], можна ліквідувати тінь. Але скрутки – це не лише ПДВ. Вони дають можливість легалізації товару з тіньового сектору + використання ПДВ (на основі податкової накладної). Ще є проблемним те, що в Україні ¼ родючих земель (близько 8–10 млн га) обробляється в тіні. Тобто з такого зерна не сплачуються податки. Зернотрейдери ж, купуючи це зерно через скрутки, відшкодовують з нього ПДВ.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло