Набути імунітет: один день із життя Nikolab
Від чого залежить якість, точність і швидкість лабораторних досліджень
Mind уже писав про основні етапи лабораторної діагностики і про те, що відбувається після того, як клієнт здав аналіз. У цьому матеріалі ми розповідаємо, яку роль відіграють обладнання та персонал і як вони впливають на якість досліджень.
Автоматизація та оптимізація
«Сьогодні в основі роботи лабораторії лежать високі технології. Це спрощує і пришвидшує процес, ба більше – підвищує якість досліджень», – наголошує Наталя. І пояснює: річ не лише в зниженні суб'єктивної похибки, а й у тому, що обладнання дає змогу виявити відхилення від норми на ранніх етапах.
Роботу лабораторії Наталя порівнює з годинниковим механізмом – усе чітко та послідовно: «Дрібниць у лабораторній діагностиці не буває. Оптимізувати можна все».
При цьому вона наголошує: будь-яке лабораторне дослідження – технологічний процес із суворою послідовністю етапів. «Скоротити час «проходження» етапів неможливо, але можна підвищити продуктивність усіх задіяних співробітників», – пояснює Наталя. Графік лікарів-лаборантів, наприклад, у Nikolab організований так, що на зміну виходить достатня кількість фахівців для виконання всіх досліджень у повному обсязі і в робочі години.
Швидкість, як і точність, забезпечують технології – якість досліджень залежить від лабораторного обладнання.
У Nikolab тестування проводять на автоматичних аналізаторах провідних компаній-виробників у світі. Більшість тестів, а всього їх у Nikolab проводять понад 500, готові протягом доби, до трьох днів потрібно на діагностику інфекційних захворювань, пакетні дослідження можуть тривати більше тижня.
«Ми співпрацюємо з виробниками безпосередньо і можемо оперативно поповнювати свій парк аналізаторами останнього покоління, а головне – найкращими для кожної спеціалізації», – каже завлабораторії, зазначаючи, що експлуатація техніки без систематичного сервісного обслуговування здебільшого заборонена виробниками.
Водночас Наталя пояснює, що для виконання ключового завдання – видати клієнту точні та надійні результати – ідеально побудованої внутрішньолабораторної роботи замало. Ефективності, на її думку, можна досягти лише комплексним підходом – при «узгодженні» всіх етапів, «взаємодії» із зовнішніми факторами та раціональному плануванні всіх процесів.
«У середньому строк придатності реагентів становить від пів року до року, але є такі, термін «життя» яких – місяць. При цьому особливість усіх реагентів у тому, що вони «старіють» лінійно – чим «старші», тим менша їхня точність, – ділиться Наталія специфікою лабораторних закупівель.
Сучасні аналізатори, як розповідає завлабораторії, залежно від «спеціалізації» можуть одночасно вимірювати більше 100 параметрів, причому за годину вони з високою точністю обробляють сотні зразків. «При мікроскопії крові, наприклад, аналізується 100–200 клітин, при апаратному методі – понад 10 000», – пояснює Наталя. І додає, що при всіх надздібностях аналізаторів у певних випадках «ручну» діагностику не замінити. Наприклад, якщо під час апаратної діагностики виявлено патологію або вже спочатку відомо, що в клієнта захворювання крові.
Наталя зізнається, що серед аналізаторів вона має «улюбленців». «Кращого гематологічного аналізатора, ніж Nihon Kohden, немає», – ділиться своїми уподобаннями завлабораторії. Щоб протестувати один зразок японської системи необхідно близько однієї хвилини та кількох мілілітрів. Завдяки цьому аналізатор може тестувати капілярну кров і навіть проводити тести для немовлят.
Набути імунітет
Діагностика в Україні сьогодні, на думку завлабораторії, використовується недостатньо – навіть зараз буває так, що лікарі визначають діагноз емпірично. Ще одна проблема – вибірковий підхід українців до діагностики. Зазвичай люди здають дешеві аналізи, а дорогі – виключають, самостійно модеруючи дослідження. Водночас коронавірус, зазначає Наталя, змінив ставлення до лабораторної діагностики, як, втім, і сам ринок. Із розвитком технологій медицина в Україні цілком може стати превентивною.
Початок пандемії «паралізував» лабораторну діагностику так само, як і інші сфери, – торік у квітні – травні виторг практично усіх українських лабораторій знизився на 50–70%. Пожвавив ринок попит на «ковидні» дослідження, та й то не відразу. За даними МОЗ, за 2020 рік українці здали майже 558 млн аналізів, тоді як у 2019-му цей показник був трохи меншим за 728 млн.
«Розвантажити» держустанови мали приватні лабораторії та клініки, яким у липні Міністерство охорони здоров'я України дозволило проводити ПЛР-тести на COVID-19. Тоді ж у МОЗ затвердили перелік лабораторій, які отримали право «знімати» із самоізоляції через застосунок «Дій вдома» (пізніше – «Вдома». – Mind). На початковому етапі проводити ПЛР-тестування на коронавірус могли близько 30 українських лабораторій, дослідження тривало від двох до п'яти днів.
Попри те що перелік медичних центрів поповнювався, попит все одно значно перевищував пропозицію. Більшість представників приватної медицини вбачали в цьому шанс – вартість тестування на COVID-19 у середньому становила 1500–1800 грн, деякі лабораторії за тест на наявність вірусу брали 3000–4000 грн.
На вартість також впливали додаткові сервіси, зокрема строки виконання, виїзд додому, переклад довідки для виїзду за кордон. При цьому собівартість ПЛР-тесту, за оцінкою Центру громадського здоров'я, становить приблизно 700 грн навіть за умови використання європейських реагентів і топобладнання.
Наприкінці літа 2020 року підвищений попит перетворився на справжній ажіотаж. За даними глобального ресурсу Our World in Data (Ukraine: Coronavirus Pandemic Country Profile), який веде актуальну статистику щодо COVID-19, у день тести робили понад 20 000 українців. «Якщо на початку пандемії ми робили 5–10 тестів щодня, то в серпні – понад 1000», – згадує Наталя.
Nikolab була серед перших приватних лабораторій, що пройшли верифікацію Центру громадського здоров'я і потрапили до списків МОЗ. У її центри також вишиковувалися черги, але тест-системи та реагенти завжди були в наявності, клієнти отримували результати тестування протягом одного дня. При цьому вартість ПЛР-тестування становила 740 грн і не змінювалася зі зростанням попиту.
Практично у всіх лабораторій виникали проблеми не лише з нестачею обладнання та реагентів, а й із затримкою видачі результатів, проте не в Nikolab. «Завдяки особистим контактам і довірі з боку виробників ми змогли забезпечити себе необхідною технікою. Ба більше, наша технічна потужність із ПЛР – сьогодні одна з найбільших в Україні», – не без гордості зазначає завлабораторії.
При зростанні ажіотажу та без нічних змін забезпечити безперебійну роботу лабораторії було непросто. «Ми оптимізували всі етапи процесу без втрати якості до такого рівня, що 99% результатів видаємо протягом доби, ті, що залишилися, затримуємо з об'єктивних причин – або потрібне підтвердження результатів, або перестановка аналізу», – зазначає Наталя.
У Nikolab, наприклад, були ампліфікатори американської компанії Bio-Rad. До речі, другий апарат, який здобув прихильність завлабораторії. «Сьогодні всі вже знають «ПЛР», а свого часу цей метод перевернув життя, дозволивши досліджувати генетичний матеріал, наприклад встановлювати батьківство, і діагностувати спадкові захворювання та інфекції, навіть якщо в зразку кілька молекул ДНК збудника інфекції», – розповідає Наталя.
Один апарат може обробляти до 100 зразків на годину й видавати приблизно 2000 результатів, тобто в одному тесті ПЛР система може виявити кілька збудників. За високої точності результатів, зазначає Наталя, апарат досить економний: для аналізу використовує мінімальні об'єми біоматеріалів та реагентів і, головне, за секунди переходить на необхідну температуру, що є вкрай важливим для такого дослідження. Класична технологія проведення полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) передбачає понад 30 циклів нагрівання та охолодження за певних температур, кожен із яких може тривати 9–15 хвилин.
Проте, скільки зусиль не докладали, обурених українців, що стоять у чергах, менше не ставало. «Ми отримували сотні дзвінків на день», – згадує вона. Тому ключовим викликом минулого року було впоратися із потоком клієнтів. Для цього Nikolab відкрив шість нових кабінетів. Сьогодні в Nikolab працюють 120 людей, з них 30 – лікарі-лаборанти різних спеціалізацій і напрямів. Приблизно два роки тому в Nikolab працювало вчетверо менше людей.
На запитання, що важливіше – техніка чи люди, Наталя, не замислюючись, відповідає – люди. «Техніку ми можемо придбати будь-якої миті в найкоротші строки, але без людей вона не матиме жодної цінності», – каже вона, наголошуючи, що в медичній сфері «якість» фахівців важливіша за їхню кількість. «Лабораторія має працювати, як годинник. І ми це забезпечуємо», – стверджує завідувачка лабораторії.
