Бекґраунд. Хитрість – штука хитра. Одні її розвінчують, засуджують та викривають, а інші – вправно нею користуються, і навіть стратегічно називають її хитрим словом «стратегема».
Автор книжки «36 стратегем для керівника» – 77-річний відомий швейцарський синолог Гарро фон Зенґер – аналізує давній китайський військовий трактат «36 стратагем», який допомагає Китаю вибудовувати близько 3000 років свою поведінку, зокрема й на зовнішніх ринках. І останнім часом – особливо успішно.
І, тоді як для європейської ментальності хитрість переважно асоціюється з чимось негативним, для китайської – навпаки. Хитрість тут – інструмент мудрості. Вона допомагає досягати мети і загалом багатолика, ніби сам Будда.
У передмові автор пише: «Попри те що конфуціанство в усіх на вустах, китайське мистецтво хитрості, яке було породжено давньою військовою філософією, мало відоме».
Тож давній військовий трактат «36 стратегем» – зібрання таємних стратегічних прийомів і кроків для досягнення прихованої мети. І їх варто знати, щоб розуміти, наприклад, коли до них вдається хтось інший.
Оригінальна назва: «36 Strategem fur Manager»
Видавництво: «Фабула»
Наклад: 1100 примірників
Сюжет. «Ця книжка розповідає про багатовікову, ледь відому на Заході, духовну систему мільярдного народу, що шукає свій шлях у заплутаному світі», – пише на початку синолог, тобто китаєзнавець, Гарро фон Зенґер. І в цих словах – уже ледь не обіцянка отримати доступ до «таємного ресурсу».
Цікаво, що перевага китайського мислення – це культивування хитрості.
І так, як інь та янь поєднують світло й темряву, так і наше життя сповнене різних відтінків хитрості, побачити які часто заважає наша європейська «сліпота на хитрість».
Хитрість для китайців – продукт інтелекту. Вони її століттями культивували, тоді як на Заході принижували, демонізували або ігнорували, а просвітники навіть називали її «мавпою мудрості».
Тож «36 стратегем» – це ніби кулінарна книжка з готовими рецептами, яка дозволяє відчути різні смаки хитрості й контролювати її своїм інтелектом.
Ось деякі із цікавих стратегем:
Це лише неповний перелік стратегем, проаналізованих у цій книзі, і, замислившись над якими, розумієш їх часте використання як у політиці, так і в повсякденному житті.
А ще, прочитавши їх, думаєш, що мав рацію конфуціанський філософ Мень-цзи, коли казав: «Увесь розум і вся мудрість нічого не варті, якщо людина не знає, як скористатися ситуацією, так само, як плуг та мотика нічого не зроблять, якщо скористатися ними не в потрібний час».
Вам сподобається, якщо: Ви любите конкретні приклади. У книзі їх повно: від паралелей з відомими подіями у світі політики до відомих прийомів-«гачків» шахраїв.
Власне, кожну стратегему автор ілюструє цікавими прикладами.
Важливо також, що в кожній стратагемі аналізуються ризики й окреслюються напрями запобігання ймовірній шкоді.
Вам не сподобається, якщо: Книжка настільки цікава й наповнена нестандартними сенсами, що просто не може не сподобатись. Хіба що хаотично розкидані стратегеми та їхні номери трохи здивують.
Головна причина прочитати: «Той, хто сприймає глобалізацію лише як глобальний потік грошей і товарів, а не глобальний обмін знаннями між Сходом та Заходом, хто не вважає глобалізацію можливістю розширити обрії власного мислення за рахунок визначення незахідних ноу-хау, зокрема й цих стратегем, не має світлого майбутнього»,- наголошує автор.
Тож європейці мають знати про хитрість те саме, що й китайці. Інакше нерозуміння гнучкості проточної води зможе віднести нас кудись вбік.
Автор книжки – Сунь-дзи – древній китайський стратег, мислитель, сучасник Конфуція. Його вчення й досі використовують військові стратеги світу.
Його трактат «Мистецтво війни» – найдревніший у військовій стратегії людства і складається з 13 частин – 13 аспектів ведення війни, які можна цілком застосовувати і в мирній дійсності, де виникають суперечності та протиборства.
Йдеться про правильний вибір позиції у військовій стратегії, уміле планування та орієнтування в несподіваних і неочікуваних ситуаціях тощо. І його поради цілком можна брати на озброєння в будь-якій сфері, особливо в бізнесі.
І тоді, як стверджував Сунь-дзи: «Той, хто перед боєм у штабі ретельно аналізує його можливий розвиток, має більше шансів перемогти».
Автор трактату «Дао Де Цзін», що перекладається сучасними культурологами, як «Книга шляху та гідності» – Лао-цзи. Той самий, якого вважають святим і називають основоположником даосизму – однієї з трьох найпоширеніших релігій у Китаї.
У трактаті йдеться про глибинність і духовність життя, про істинність віри та силу духа. А також про те, що все, що має статися в цьому житті, станеться. «Не женися за дичиною, сядь на стежці й чекай, якщо Дао буде завгодно, звір сам з'явиться», – повчає нас мудрий Лао-цзи.
Ця книжка – можливість доторкнутися та замислитися над однією з найпотужніших культур світу, яка вміє накопичувати резерви, визначати правильні шляхи та перемагати.