Вторгнення в Україну стало для росії безславним завершенням її інтеграції у світову економіку. Імідж рф як надійного постачальника енергоресурсів, який за підтримки спецслужб кремль розвивав понад 20 років, також виявився вмить зруйнованим. Попри шантаж та ризики раптового припинення постачання, європейські партнери «газпрому» прискорили пошук альтернативних виробників, щоб більше не залежати від країни, здатної атакувати мирного сусіда. Це радикально змінює усталені взаємозв'язки на ринку та сприяє появі нових торгових союзів між державами.
Події минулого тижня, коли росія припинила постачання газу до Болгарії та Польщі, не стали винятком. В обох країн діючі контракти з «газпромом» спливають наприкінці 2022 року, і продовжувати їх вони не мають наміру, оскільки мають альтернативи.
Польща за підтримки США понад 10 років нарощує інвестиції у будівництво нової інфраструктури, щоб забезпечити постачання зрідженого газу на термінал у Свиноуйсьце, розташований на узбережжі Балтійського моря. Також цьогоріч розпочнеться експлуатація трубопроводу Baltic Pipe, яким газ надходитиме з Норвегії. Це очікувані для ринку зміни, які не перший рік перебувають у центрі уваги аналітиків. А от кейс Болгарії викликав більший резонанс.
Війна в Україні та міжнародна активність Туреччини, яка жваво підтримує переговорний процес щодо врегулювання конфлікту між Києвом та москвою, прискорила зміни в розкладі сил на газовому ринку Балканського регіону.
У центрі цих змін – Болгарія, яка досі повністю залежала від російського газу. До 1 липня на території цієї країни буде добудовано газопровід, що забезпечує постачання азербайджанського газу через Грецію.
А в перспективі Болгарія розраховує стати регіональним центром розподілу газу, який доставлятиметься через Туреччину до країн Південно-Східної Європи. «Ми шукаємо найкращі інфраструктурні рішення», – заявив віцепрем'єр та міністр фінансів Болгарії Асен Васильєв.
Але цим «політична зухвалість» Софії не обмежується. За словами прем'єр-міністра країни Кирила Пєткова, уряд «шукає законні можливості» для зупинення транзиту російського газу до Сербії та Угорщини газопроводом «Турецький потік», що пролягає через Болгарію.
«Односторонній шантаж – не ті відносини, які терпітиме Болгарія», – заявив Пєтков у відповідь на неправомірне рішення «газпрому» припинити виконувати зобов'язання за чинним контрактом із «Булгазом», змінивши без погодження розрахункову валюту.
Реалізація цього плану дозволить розширити можливості для постачання газу Трансбалканським газопроводом, обмежені після запуску «Турецького потоку». Разом з інтерконектором між Болгарією та Грецією цей маршрут зможе відігравати значну роль у розв’язанні проблеми газової залежності Європи від росії.
Неважко помітити, що привабливі перспективи Болгарії на європейському континенті залежать від взаємодії з Анкарою, яка на тлі війни в Україні посилює свій геополітичний вплив у регіоні. Стараннями президента Реджепа Таїпа Ердогана Туреччина перетворюється на потужний центр розподілу як трубопровідних газових потоків з росії та Каспію, так і танкерних поставок СПГ, що йдуть через Босфор.
Тому не виключено, що в новому світі, який сформується після врегулювання конфлікту в Україні та узгодження нових військово-економічних союзів, на мапі проявляться контури сучасної Османської імперії – не настільки потужної, як колись, але такої, що відповідає актуальним політичним реаліям.
Водночас, росію буде значно ослаблено безпрецедентними санкціями, якими Захід продовжує відповідати на жорстокість диктатури путіна, що прорахувався у своїх планах підкорити Україну.