Свій, чужий, розумний: як Італія перекроює «газову» мапу світу на тлі війни в Україні
До чого тут Алжир і чого варто повчитися «прагматичним» німцям
Сліпа ставка на дружбу з «газпромом» дорого коштує Німеччині. Антиросійські санкції ЄС та США через атаку на Україну, схоже, остаточно поховали газопровід «Північний потік – 2», запуск якого міг перетворити ФРН на найбільший газовий хаб Європи. А німецькі промисловці, залежні від російського газу, тепер найбільше зазнають тиску з боку західних партнерів та громадських активістів, які критикують їх за співучасть у фінансуванні війни росії в Україні.
Цьому не варто дивуватися. Німеччина – найзалежніша від російських енергоресурсів країна ЄС. Її політичні лідери багато років тісно співпрацювали з кремлем та держкорпораціями рф. Колишній канцлер Герхард Шрьодер увійшов у новітню історію Європи не як видатний політик, а як головний лобіст газових інтересів владіміра путіна на Заході.
Здавалося, у схожих обставинах мала б опинитися Італія, урядом якої керував інший друг путіна – ексцентричний Сільвіо Берлусконі, відомий своєю майстерністю перетворювати політику на яскраве шоу за участю танцівниць вар'єте та зірок італійського футболу. Але на Апеннінському півострові історія розгорнулася інакше.
Пізнє прозріння
Після того як світові стало відомо про трагедію в Бучі, де російські солдати виявили неймовірну жорстокість до місцевих жителів та вчинили сотні вбивств, Берлусконі висловив «глибоке розчарування» поведінкою путіна і, по суті, зрікся 20-річної дружби з ним. А нинішній прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі доклав зусиль, щоб Алжир замість росії став найбільшим постачальником газу для італійських споживачів.
Тиждень тому Драгі відвідав Алжир, де уклав угоду про збільшення постачань газу на 9–10 млрд куб. м вже до кінця 2022 року. Загалом імпорт в Італію «блакитного палива» з цієї північноафриканської країни цьогоріч становитиме 30–31 млрд куб. м, що на 2 млрд «кубів» більше, ніж із росії (дані Bloomberg).
Рим також розраховує збільшити закупівлю газу в Азербайджані, Єгипті та Катарі. Але саме співпраця з Алжиром здатна змінити стратегічну роль Італії в ЄС та посилити її значущість на європейському газовому ринку.
Хід за Апеннінами
Умови для цього пов'язані з географічним розташуванням країни та вмінням її керівництва вчасно використовувати дипломатичні розбіжності на континенті в національних інтересах.
Алжир постачає газ до Європи трьома трубопроводами. По двох із них газ надходить до Іспанії, а ще один – TransMed – проведений до Італії. Один з іспанських трубопроводів прямує територією Марокко, і наприкінці минулого року його було перекрито через дипломатичну суперечку між двома країнами.
Усе сталося після того, як Іспанія цілковито змінила 46-річну політику щодо Західної Сахари, вперше підтримавши Марокко в територіальній суперечці з Алжиром (по суті, країни конфліктують за доступ до найбільших родовищ фосфатів та багатого на рибу узбережжя Атлантичного океану). Після цього Алжир, головний заступник Західної Сахари, відкликав свого посла в Мадриді.
Дипломатичний конфлікт загострився в той час, коли Іспанія продовжує обговорювати з алжирською газовою компанією Sonatrach умови нової угоди.
Газова корида
Алжирський постачальник не має наміру повністю припиняти постачання газу для іспанських споживачів, але заявив про підвищення договірних цін. Причому іспанський замовник став єдиним партнером Алжиру, кому загрожує подорожчання.
Умови нових домовленостей між цими країнами ще не визначено. Але після успішного візиту Маріо Драгі до Алжиру стало очевидно, що саме Італія перетворюється на головний центр постачання алжирського газу до Європи, тоді як мрії іспанського уряду отримати цю роль залишаються мріями.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми запрошуємо вас стати частиною Mind Club. Для цього потрібно оформити підписку за $7 на місяць.
Нам дуже важлива ваша підтримка!
Чому ми впроваджуємо платну підписку?
Справжня якісна та незалежна журналістика потребує багато часу, зусиль та витрат, це дійсно недешево. Але ми віримо в перспективи ділової журналістики в Україні, тому що віримо в перспективу України.
Саме тому ми створюємо можливість платної щомісячної підписки – Mind Club.
Якщо ви читаєте нас, якщо вам подобається та ви цінуєте те, що ми робимо, – пропонуємо вам вступити до спільноти Mind.
Ми плануємо розвивати Mind Club: обсяг матеріалів і доступних сервісів і проектів. Уже сьогодні всі члени клубу:
- Допомагають створювати та розвивати якісну незалежну ділову журналістику. Ми зможемо і надалі розвиватись та підвищувати якість наших матеріалів.
- Отримують вільний від банерної реклами сайт.
- Отримують доступ до «закритих» матеріалів Mind (до щомісячного випуску, в якому ми досліджуємо та аналізуємо, як працюють цілі галузі; до щотижневих аналітичних підсумків).
- Вільний доступ до івентів Mind для підписників та спеціальні умови на інші події Mind.
- Smart Power. Власники бізнесу, що стануть підписниками Mind, отримають доступ до агрегатора системних порушень від аналітиків Mind та партнерів «Cкажи.uа». Якщо у вашого бізнесу виникли проблеми з непорядними чиновниками чи конкурентами – ми проаналізуємо, чи є їхня поведінка системною, і разом зможемо вирішити цю проблему.
- Ми і надалі розвиватимемо Mind та додаватимемо корисні журналістські рубрики і сервіси для вашого бізнесу.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності. Підтримайте нас за 196 грн на місяць.
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
