Mind продовжує серію публікацій про те, як IT-компанії переживають рашистську навалу. Ця галузь – одна з небагатьох, яка оперативно поновила повноцінну роботу та здатна підтримувати економіку України валютними надходженнями. ІТ-компанії у 2022 році можуть принести понад 20 млрд грн податків. Минулого року експорт українських ІТ-послуг зріс на 36% – до $6,8 млрд. ІТ-галузь сплатила 23,5 млрд грн до держбюджету.
У цій публікації – кейс української групи компаній Roosh, яка інвестує і запускає проекти у сфері машинного навчання (ML) та штучного інтелекту (AI). Зараз в екосистемі Roosh – понад 300 людей та шість проектів:
До війни всі офіси Roosh знаходилися в Києві. А що зараз? Як та куди евакуювали фахівців? Чому в столиці та області залишилося близько 10% співробітників? Навіщо запустили «Мемомет» та зібрали $20 млн? Чи є зараз вакансії та коли будуть переглядати зарплати? Про це та багато іншого Mind розповіли Founding Partner Roosh Сергій Токарєв та Head of HR Roosh Анастасія Мінаєва.
Тільки-но за декілька тижнів до війни почали з’являтися тривожні сигнали в ЗМІ, ми одразу прокомунікували зі всіма командами Roosh щодо плану дій компанії у випадку загострення ситуації: про релокацію на захід країни та готовність виплатити фінансову допомогу. Однак, як і багато компаній, до останнього не вірили, що повномасштабна війна дійсно можлива і що нам усім доведеться зіткнутися з бойовими діями.
24–25 лютого багато співробітників виїхало з Києва. Ми намагалися контактувати з кожним та розуміти, кому потрібна допомога і чим ми, як компанія, можемо допомогти. Наприклад, одному хлопцю з нашої компанії ранком 25 лютого прилетіла ракета просто у квартиру. На той час це було чи не перше потрапляння ракети в житлове помешкання. Його рідні та він дивом вціліли. Звісно, ми мали допомогти йому та його сім’ї.
Активно намагалися шукати транспорт: машини чи автобуси, які могли б відвезти на захід тих, хто ще залишався в Києві. Шукали квартири/кімнати, які можна було б запропонувати співробітникам. Менеджмент та HR працювали цілодобово, щоб допомогти тим, кому потрібно було виїхати та дістатися безпечного місця.
Загалом через тиждень після початку війни в Києві та області залишилося менше 10% від усієї кількості співробітників. Майже всі вони не хотіли лишати столицю, бо волонтерили.
Поки не шукали офіс на заході Україні, оскільки люди були в різних містах і селах разом із сім’ями. Зрозуміли, що в такий момент для людей важливо бути з рідними.
Розглядаємо варіант відкриття додаткових офісів у країнах ЄС у майбутньому. Офіс у Києві залишиться активним, продовжуватиме працювати та створювати технологічні проекти.
У більшості проектів робота почала відновлюватися потрохи десь уже за два тижні після початку війни. Після того як вирішили всі питання з евакуацією співробітників у безпечні місця. Зараз працюємо ремоут, і вже всі повернулися до 100% залученості в роботу. Команди відновили повноцінний робочий режим, продовжують активну участь у волонтерських ініціативах.
З першого дня війни команда Roosh активно підтримує Україну. За цей час ми встигли долучитися до сотні ініціатив та створити власні проекти. Наприклад, Reface:
Стартап ZibraAI підтримує економічний фронт країни, продовжує розширювати команду і за цей час:
SET University також не втрачає час:
А Roosh pазом із KSE, SET University та іншими компаніями запустили фандрейзингову кампанію на підтримку гуманітарних потреб України. Вдалося зібрати $20 млн, які пішли на закупівлю захисних комплектів, аптечок, джгутів та інших необхідних речей.
З початку війни ми обрали стратегію не проводити жодних скорочень та зберегти всі робочі місця. І дотримуємося її. На всіх проєктах, окрім Reface, cтаффінг зупинився на перший місяць війни. В квітні до нас почали вже приєднуватися нові співробітники. Наразі активно шукаємо нових співробітників, а в роботі знаходиться 15 вакансій.
Перегляд зарплат згідно з процесами компанії заплановано на червень у рамках процесу перформанс менеджмент. Протягом останніх двох місяців нікому не змінювали розмір оплат, співробітники отримують регулярну оплату в звичному обсязі.
На внутрішній ринок впливає релокація ІТ-спеціалістів, які переїжджають і працюють уже на компанії в інших країнах. Це головний фактор 2022 року, і він абсолютно непередбачуваний, бо залежить від ходу бойових дій. Однак глобально, не думаємо, що ІТ-індустрія просяде, адже світовий попит на ІТ-рішення тільки збільшується.
Зростання спостерігатиметься і надалі. Також буде збільшуватися конкуренція за таланти. Весь світ стрімко оцифровується, і це тільки початок. Технології штучного інтелекту стануть невичерпним джерелом можливостей для всього людства. А українські інженери тут на передовій. Скоро в усьому світі будуть говорити не лише про завзяття українців, але й про їхній технологічний талант.
Віримо, що українська ІТ-галузь стане головним драйвером післявоєнного відновлення України. Для цього треба зберегти атмосферу свободи та необмежених можливостей, яка зробила IT-галузь такою потужною. Держава зробила великий крок, створивши режим максимального сприяння технологічним компаніям, – «Дія Сіті». Якщо рух у цьому напрямку буде продовжений та свобода технологічного бізнесу буде захищена державою, то це і стане головним фактором відновлення. А воно буде дуже стрімким, адже після перемоги Україна отримає величезний доступ до інвестицій та людей з усього світу.