У сезоні 2021/2022 (липень 2021 – червень 2022), чотири місяці якого припало на війну, Україна зуміла експортувати 48,5 млн тонн зерна. Це на 8,5% (або 3,8 млн тонн) перевищує показник попереднього маркетингового року. Експорт з урахуванням зернових та олійних, за даними Мінекономіки, становив 61,52 млн тонн на загальну суму $22,2 млрд. А чого чекати у новому маркетинговому році з огляду на воєнні реалії?
Експорт пшениці у 2021/2022 маркетинговому році (МР) перевищив торішній на 13%, досягнувши 18,74 млн тонн і генерувавши $4,8 млрд. Кукурудзи – 23,4 млн тонн, або +2% до минулого сезону, на $5,8 млрд. Торгівля ячменем взагалі зросла на 36% – до 5,75 млн тонн та до $1,3 млрд.
«Також було вивезено 1,1 млн тонн сої вартістю $641 млн; 2,7 млн тонн ріпаку вартістю $1,7 млрд, 1,09 млн тонн соняшника вартістю $616 млн», – перерахував торговий представник України, заступник міністра економічного розвитку Тарас Качка.
Олійний сектор генерував $5,8 млрд від експорту 4,3 млн тонн соняшникової олії, майже $1 млрд від продажу 3,4 млн тонн соняшникового шроту та $230 млн – від 421 000 тонн соєвого шроту.
| Номенклатура | Експорт 2020/2021, млн тонн | Експорт 2021/2022, млн тонн | Динаміка |
| Пшениця | 16,6 | 18,74 | 13% |
| Ячмінь | 4,2 | 5,75 | 36% |
| Кукурудза | 23,1 | 23,4 | 2% |
| Борошно | 0,13 | 0,08 | -44% |
Станом на червень у загальнонаціональній структурі експорту половина припала на аграрні категорії. За даними Мінекономіки, до першої десятки експортних товарів у червні увійшли: соняшникова олія, кукурудза, насіння соняшнику, руда, сталь (напівфабрикати), дроти, м'ясо птиці, труби, чавун, соя.
Надвисокі та стабільно щораз більші експортні показники АПК – типовий тренд для України останні 15+ років. Однак з 24 лютого 2022 року умови для експорту стрімко змінилися: портова інфраструктура, через яку постачалося понад 80% агропродукції, була блокована або знищена.
Портові потужності Великої Одеси не можуть бути використані через мінування акваторії та загрози з боку російських суден, Маріупольський порт тимчасово окупований, а інфраструктура в Миколаєві частково зруйнована і, знову ж таки, під загрозою атаки з боку росії.
Спроби компенсувати портову логістику наземною або річковою від самого початку виглядали утопічними: якщо морем у довоєнний час Україна експортувала понад 6 млн тонн аграрних вантажів, то альтернативні шляхи – залізничні і автомобільні – здатні пропустити близько 1,2 млн тонн зернових вантажів, і лише в останньому місяці сезону вийшли на показник 1,6 млн тонн.
Також цей формат суттєво здорожчує логістику – зокрема, через необхідність багаторазово перевантажувати зерно у вагони, адаптовані під європейську колію, а також затягує її у часі.
Проте Україна перевищила показник експорту минулого мирного року.
Насправді феномен високого військового зернового експорту має два банальні пояснення.
Перше – від початку низька база для порівняння. Урожай у 2020 році, який сформував ресурс для експорту в сезоні 2020/2021, був значно нижчим, ніж минулорічний – 84 млн тонн проти 101 млн тонн.
Друге – надінтенсивні темпи експорту в першій половині 2021/2022 маркетингового року. Обсяги експорту зерна восени 2021 року були настільки високими (в окремі місяці перевищували 7 млн тонн), що внутрішні переробники – насамперед виробники борошна та хліба – навіть вимагали «приборкати» зернотрейдерів та запровадити жорсткіші квоти на вивіз агропродукції.
Основний розрив у експортних показниках було закладено саме тоді – Україна в першій половині 2021/2022 маркетингового року (липень – грудень 2021) експортувала зернових та олійних культур на $10 млрд, що на 56%, або на $3,59 млрд, більше, ніж за аналогічний період 2020 року.
Обидва ці чинники будуть неактуальні в 2022/2023 маркетинговому році, що стартував 1 липня. Зменшення посівних площ та вимушена економія на технологіях навесні погіршується вкрай несприятливими погодними умовами, що встановилися у червні.
«Висока температура повітря та значний недобір опадів призвели до інтенсивної втрати вологи, особливо верхнього шару ґрунту. У метровому шарі запаси продуктивної вологи під різними культурами більшості площ залишалися лише на достатньому та задовільному рівні у західних, північних та багатьох районах центральних областей. У південних та південно-східних областях продовжувався розвиток посухи під пізніми сільгоспкультурами. У районах сильних злив поповнення запасів вологи було незначним через їхню низьку ефективність», – наголошується в огляді Укргідрометцентру.
У деяких районах сільгоспвиробники ухвалюють рішення не збирати врожай, оскільки витрати на жнива можуть бути не компенсовані. Прогнози врожаю знаходяться в діапазоні 57–64 млн тонн.
Посуха не лише сприяла погіршенню зволоження ґрунту, а й значно прискорила фазовий розвиток усіх сільськогосподарських культур – у західних областях стиглість озимих та ранніх ярих зернових культур настала на 2–3 тижні раніше за середні багаторічні терміни. Тобто новий урожай надійде на ринок раніше, ніж звичайно, і задовго до того, як може бути подолана проблема розблокування експорту.
Перспективи морського зернового експорту поки що несприятливі. Найбільш логічний та ефективний спосіб зняти блокаду – це забезпечити воєнізоване конвоювання транспортних кораблів. Проте наскільки відомо, такий формат та його можливі учасники поки що не узгоджені. За прогнозом Міністерства оборони Великобританії з посиланням на дані розвідки, цьогорічний експорт української агропродукції навряд чи складе понад 35% від загального обсягу 2021 року.