Провальний рекорд: як Україна наростила експорт зерна всупереч заблокованим портам
У поточному маркетинговому сезоні диво не повториться
У сезоні 2021/2022 (липень 2021 – червень 2022), чотири місяці якого припало на війну, Україна зуміла експортувати 48,5 млн тонн зерна. Це на 8,5% (або 3,8 млн тонн) перевищує показник попереднього маркетингового року. Експорт з урахуванням зернових та олійних, за даними Мінекономіки, становив 61,52 млн тонн на загальну суму $22,2 млрд. А чого чекати у новому маркетинговому році з огляду на воєнні реалії?
Чим торгували?
Експорт пшениці у 2021/2022 маркетинговому році (МР) перевищив торішній на 13%, досягнувши 18,74 млн тонн і генерувавши $4,8 млрд. Кукурудзи – 23,4 млн тонн, або +2% до минулого сезону, на $5,8 млрд. Торгівля ячменем взагалі зросла на 36% – до 5,75 млн тонн та до $1,3 млрд.
«Також було вивезено 1,1 млн тонн сої вартістю $641 млн; 2,7 млн тонн ріпаку вартістю $1,7 млрд, 1,09 млн тонн соняшника вартістю $616 млн», – перерахував торговий представник України, заступник міністра економічного розвитку Тарас Качка.
Олійний сектор генерував $5,8 млрд від експорту 4,3 млн тонн соняшникової олії, майже $1 млрд від продажу 3,4 млн тонн соняшникового шроту та $230 млн – від 421 000 тонн соєвого шроту.
| Номенклатура | Експорт 2020/2021, млн тонн | Експорт 2021/2022, млн тонн | Динаміка |
| Пшениця | 16,6 | 18,74 | 13% |
| Ячмінь | 4,2 | 5,75 | 36% |
| Кукурудза | 23,1 | 23,4 | 2% |
| Борошно | 0,13 | 0,08 | -44% |
Станом на червень у загальнонаціональній структурі експорту половина припала на аграрні категорії. За даними Мінекономіки, до першої десятки експортних товарів у червні увійшли: соняшникова олія, кукурудза, насіння соняшнику, руда, сталь (напівфабрикати), дроти, м'ясо птиці, труби, чавун, соя.
Що змінилося?
Надвисокі та стабільно щораз більші експортні показники АПК – типовий тренд для України останні 15+ років. Однак з 24 лютого 2022 року умови для експорту стрімко змінилися: портова інфраструктура, через яку постачалося понад 80% агропродукції, була блокована або знищена.
Портові потужності Великої Одеси не можуть бути використані через мінування акваторії та загрози з боку російських суден, Маріупольський порт тимчасово окупований, а інфраструктура в Миколаєві частково зруйнована і, знову ж таки, під загрозою атаки з боку росії.
Спроби компенсувати портову логістику наземною або річковою від самого початку виглядали утопічними: якщо морем у довоєнний час Україна експортувала понад 6 млн тонн аграрних вантажів, то альтернативні шляхи – залізничні і автомобільні – здатні пропустити близько 1,2 млн тонн зернових вантажів, і лише в останньому місяці сезону вийшли на показник 1,6 млн тонн.
Також цей формат суттєво здорожчує логістику – зокрема, через необхідність багаторазово перевантажувати зерно у вагони, адаптовані під європейську колію, а також затягує її у часі.
Проте Україна перевищила показник експорту минулого мирного року.
Як це вдалося?
Насправді феномен високого військового зернового експорту має два банальні пояснення.
Перше – від початку низька база для порівняння. Урожай у 2020 році, який сформував ресурс для експорту в сезоні 2020/2021, був значно нижчим, ніж минулорічний – 84 млн тонн проти 101 млн тонн.
Друге – надінтенсивні темпи експорту в першій половині 2021/2022 маркетингового року. Обсяги експорту зерна восени 2021 року були настільки високими (в окремі місяці перевищували 7 млн тонн), що внутрішні переробники – насамперед виробники борошна та хліба – навіть вимагали «приборкати» зернотрейдерів та запровадити жорсткіші квоти на вивіз агропродукції.
Основний розрив у експортних показниках було закладено саме тоді – Україна в першій половині 2021/2022 маркетингового року (липень – грудень 2021) експортувала зернових та олійних культур на $10 млрд, що на 56%, або на $3,59 млрд, більше, ніж за аналогічний період 2020 року.
Що буде з врожаєм-2022?
Обидва ці чинники будуть неактуальні в 2022/2023 маркетинговому році, що стартував 1 липня. Зменшення посівних площ та вимушена економія на технологіях навесні погіршується вкрай несприятливими погодними умовами, що встановилися у червні.
«Висока температура повітря та значний недобір опадів призвели до інтенсивної втрати вологи, особливо верхнього шару ґрунту. У метровому шарі запаси продуктивної вологи під різними культурами більшості площ залишалися лише на достатньому та задовільному рівні у західних, північних та багатьох районах центральних областей. У південних та південно-східних областях продовжувався розвиток посухи під пізніми сільгоспкультурами. У районах сильних злив поповнення запасів вологи було незначним через їхню низьку ефективність», – наголошується в огляді Укргідрометцентру.
У деяких районах сільгоспвиробники ухвалюють рішення не збирати врожай, оскільки витрати на жнива можуть бути не компенсовані. Прогнози врожаю знаходяться в діапазоні 57–64 млн тонн.
Посуха не лише сприяла погіршенню зволоження ґрунту, а й значно прискорила фазовий розвиток усіх сільськогосподарських культур – у західних областях стиглість озимих та ранніх ярих зернових культур настала на 2–3 тижні раніше за середні багаторічні терміни. Тобто новий урожай надійде на ринок раніше, ніж звичайно, і задовго до того, як може бути подолана проблема розблокування експорту.
Перспективи морського зернового експорту поки що несприятливі. Найбільш логічний та ефективний спосіб зняти блокаду – це забезпечити воєнізоване конвоювання транспортних кораблів. Проте наскільки відомо, такий формат та його можливі учасники поки що не узгоджені. За прогнозом Міністерства оборони Великобританії з посиланням на дані розвідки, цьогорічний експорт української агропродукції навряд чи складе понад 35% від загального обсягу 2021 року.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
