Армія агродронів, компенсація збитків та гранти на теплиці: що нового пропонують фермерам
Чи є місце для інновацій в АПК під час війни
«Попри обставини посівної, логістики та воєнного часу, очікуємо непоганий врожай – не рекордний, проте вищий від середньостатистичного за останні п’ять років: від 50 млн тонн зернових. Також маємо обнадійливу динаміку експорту. Проти 350 000 тонн у березні та близько 1 млн тонн у квітні – у червні експорт перевищив 2,1 млн тонн агропродукції», – нещодавно повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
Mind знайшов три створених під час війни проєкти, які здатні допомогти аграріям подолати складні умови воєнного часу.
FarmFleet
Це онлайн-платформа для сільгоспвиробників. Агрокомпанії та фермери можуть замовляти на FarmFleet послуги дронів-обприскувачів у зовнішніх виконавців по всій країні.
Розробники кажуть, що зараз український ринок нараховує понад 1500 дронів-обприскувачів на руках у аграріїв та сотні сервісних компаній. За минулий рік агродронами обробили понад 1 млн га, ринок послуг зріс майже вп’ятеро.
В Україні – близько 40 000 агропідприємств, які щороку проводять понад 2,5 млн операцій із внесення засобів захисту рослин (ЗЗР). У розпал сезону аграрії працюють в умовах пікового навантаження на власну техніку, що обмежує вчасне внесення ЗЗР. Як наслідок – зниження врожайності.
«Наше завдання – надати аграріям дієвий ринковий інструмент для залучення зовнішніх виконавців із гарантіями, контрольованою якістю та можливістю довгострокового планування. Створюючи замовлення в системі з фіксуванням дати, площі, препарату, геолокації, клієнт отримує перелік з найбільш релевантними виконавцями. І вже самостійно обирає оптимального: за вартістю, швидкістю чи іншими критеріями», – уточнює один зі співзасновників стартапу Олександр Хижняк, який раніше керував програмою цифрової трансформації #DigitalAgriBusiness Kernel.
FarmFleet на початку липня заснували п’ять підприємців з цієї сфері: окрім Хижняка в команді – екскерівник з продажів та маркетингу на ринку СНД Syngenta Володимир Гаплік, співзасновники DroneUA Валерій Яковенко та Февзі Аметов, а також співзасновник ТОВ «Роботизовані Агросистеми» Ігор Чайківський. «Цей стартап був народжений під кулями. Двоє з п'яти співзасновників мобілізовані та фактично працювали над розробкою зі зброєю в руках», – пояснює Яковенко.
З початком воєнних дій використання повітряного простору цивільними дронами було заборонено. Тоді аграрії почали масово звертатися до Мінагрополітики. Врешті запрацював офіційний механізм погодження польотів агродронами для сільськогосподарських робіт. «Україна сьогодні – країна великих можливостей, навіть попри війну. Відкритість агробізнесу до інноваційних технологій стала основою безпрецедентного досвіду, на який нині рівняються передові країни Європи та світу. Говорячи про значимість України як гаранта продовольчої безпеки, варто говорити про її потенціал у створенні інновацій світового масштабу, які дозволять кожному аграрію бути ефективнішим і ресурсощадним», – підкреслюють у FarmFleet.
DamagedAgro
Це розробка асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». Платформа стартувала в червні. На порталі фермери та сільгосппідприємства можуть повідомити про завдані їм збитки та подати заяву щодо компенсації.
«Війна поставила під загрозу й продовольчу безпеку світу. Російські війська цілеспрямовано мінують поля, викрадають та підривають сільськогосподарську техніку, знищують об’єкти аграрної інфраструктури. Оцінка завданих збитків – важливий етап у подальшій відбудові аграрного потенціалу нашої держави. Важливо розуміти, в яких регіонах, які саме збитки були завдані. Ціль платформи – фіксація та документація завданих збитків та шкоди для опрацювання органами державної влади й подальшого відшкодування та компенсацій», – пояснюють в УКАБ.
У переліку – вісім видів майна, яке можна фіксувати як зруйноване, викрадене чи пошкоджене:
- земельні ділянки;
- інфраструктурні об’єкти;
- сільськогосподарська техніка;
- вантажні та легкові автомобілі;
- запаси ресурсів;
- обладнання та устаткування;
- продукція тваринництва;
- продукція рослинництва.
«єРобота»
Це шість грантових програм підтримки бізнесу, які нещодавно запустив уряд. Дві з них розроблені для аграріїв.
За програмою «Грантова підтримка тепличного господарства» держава компенсує фермерам частину інвестицій. Першій тисячі заявників – надає грант у 70% від вартості проєкту (без ПДВ), але не більше 7 млн грн. Наступним заявникам – 50%, але не більше 5 млн грн. Отримувач має створити до 40 нових робочих місць. Бюджет програми – 7 млрд грн. В уряді сподіваються, що ці гроші допоможуть швидко ввести в експлуатацію до 3000 нових теплиць.
За програмою «Грантова підтримка садівництва, ягідництва та виноградарства» аграрії можуть отримати грант до 70% від вартості (без ПДВ) або від 300 000 до 400 000 грн на 1 гектар. Бюджет програми – 4 млрд грн. Він розрахований на закладання до 10 000 га фруктових та ягідних садів.
«Учасниками програми можуть бути як приватні підприємці, так і аграрні компанії та фермерські господарства, які мають у власності або в оренді землю на строк не менше 25 років», – розповідав прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Заявку на отримання грошей можна подати на порталі «ДіЯ» – на сторінках «Грант на сад» та «Грант на теплицю». Фермеру потрібно додати план закладання саду чи проєкт будівництва теплиці. Кошти переказуватимуть на банківський рахунок, щоб була можливість контролю їх цільового використання.