Зерновий коридор: перші підсумки відновлення агроекспорту з України
Пів місяця, що минули після розблокування українських портів, довели життєздатність Стамбульської угоди. Її основний недолік – короткий строк дії
Сьогодні, 15 серпня, рівно пів місяця, як Україна відновила, хоч і в усіченому варіанті, експорт морем. Поки що пропускний режим діє лише для аграрних вантажів: «гуманітарна», а не комерційна складова та посилання на життєву необхідність українського зерна для тисяч людей по всьому світу дозволило досягти домовленості про портову деблокаду. І хоча за цей час із гуманітарною місією в Одесу зайшло лише одне судно – Brave commander під завантаження 23 000 тонн пшениці для Ефіопії в рамках Всесвітньої продовольчої програми ООН, можна констатувати головне – зерновий коридор працює.
Чи вдається збільшувати відвантаження?
За пів місяця з України було вивезено (не всі кораблі ще досягли пунктів призначення) близько 0,5 млн тонн зерна (протягом дев’яти днів – 370 000 тонн). За підсумками місяця обсяг відвантаження перевищить 1 млн тонн, оскільки темпи експорту збільшуються. ООН очікує, що у перспективі показник зросте у 2-5 разів.
«Ми очікуємо значного зростання заявок на транзит. Мета отримати від двох до п'яти мільйонів метричних тонн є досяжною», – сказав тимчасовий координатор ООН у Спільному координаційному центрі у Стамбулі Фредерік Кенні.
З українського боку лунають реалістичніші прогнози: «Поступово рухаємося до наміченого амбітного плану – перевалки трьох і більше мільйонів тонн продовольства на місяць через порти Великої Одеси», – сказав керівник Адміністрації морських портів України Олексій Востриков.
Станом на 12 серпня порти Великої Одеси (Одеса, Чорноморськ та «Південний») прийняли (на вхід та вихід) 18 суден у напрямку семи країн світу. Окрім пригод першопрохідника – RAZONI – інші рейси пройшли благополучно.
Із якими складнощами довелося зіткнутися?
Після умовного усунення військової загрози у Причорномор'ї, основними чинниками, що гальмують торгівлю, стали економічні. Зі старту щодо суден, що заходять у порти Одеси, застосовувалися підвищені коефіцієнти ризиків. Офіційна страхова премія, що коливалася раніше на рівні 3-3,5%, зросла до 5%.
Також до України застосовувалися підвищені ставки на оренду кораблів (фрахт). Вартість фрахту судна з найбільш ходовою вантажопідйомністю 30 000 – 55 000 тонн, для перших рейсів до Одеси оцінювалася у 4-5 разів вище, ніж аналогічний рейс до мирного порту Констанца.
Саме через те, що логістичні та військові ризики зробили портові тарифи далекими від справедливого рівня, відкриття Одеси не похитнуло привабливості постачань сухопутними шляхами. Експортні перевезення зернових вантажів за березень-липень 2022 року зросли майже в 2,2 рази – з 0,42 млн тонн у березні до приблизно 0,91 млн тонн у липні.
Але перші благополучні рейси протягом пів місяця потроху впливають на морські тарифи заспокійливо. За даними Мінекономіки, вартість фрахтування суден до Туреччини знизилася вже вдвічі, а витрати на страхування вантажів – із 4% до 1,5%.
«Зниження витрат позитивно впливатиме на стабілізацію роботи українських аграрних підприємств», – зазначила міністр економіки України Юлія Свириденко.
Чи вдасться наростити експорт у майбутньому?
Як відзначають експерти Xclusiv Shipbrokers, морська торгівля зерном становить близько 4% від загального обсягу морських перевезень, експорт українського зерна морем становив близько 10% загального морського експорту зерна у 2021 році. «Фактичний експорт (українського зерна) досягне лише 70%-80% від рівня 2021 року», – вважають брокери, що складе менше 0,3% загального обсягу морської торгівлі.
«Ініціативу щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів», яка покликана частково розблокувати порти Одеса, Чорноморськ та «Південний» для експорту зерна та добрив, Україна, Туреччина та ООН підписали у Стамбулі 22 липня.
Умови Стамбульської угоди діють 120 днів і після цього терміну – тобто наприкінці листопада – мають бути пролонговані. Враховуючи, що зерновий коридор умовно ефективно працює, його значущість зростає та підвищує шанси на зацікавленість росії у перегляді угоди, аби «вибити» для себе додаткові преференції.
За даними Державної митної служби, з 1 липня – початку 2022/23 МР і на 8 серпня Україна експортувала 2 млн тонн зернових та зернобобових культур, у т.ч. у серпні – 387 000 тонн. Це майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період минулого року, коли було вивезено 3,87 млн тонн, з яких 832 000 тонн було відвантажено цього місяця.
Основна експортна культура – пшениця, якої було експортовано 467 000 тонн. На другому місці – ячмінь (180 000 тонн). Кукурудзи вивезено 1,343 млн тонн. Сумарний експорт українського борошна на 8 серпня становив 4800 тонн (сезоном раніше – 13 500 тонн), зокрема пшеничного – 4000 тонн (13 400 тонн).
За підсумками першого півріччя, експорт агропродовольчої продукції у грошовому вимірі склав $10,11 млрд, зберігши за собою статус основної експортної категорії з часткою 44%.
Швидше за все, представники інших галузей – насамперед металургійної, також лобіюватимуть право на користування морським коридором. Торік експорт руди та металу приніс Україні $21,1 млрд – це друга за вагомістю стаття української зовнішньої торгівлі, після аграрної. Проте обґрунтувати такий експорт буде складно, оскільки металургійні вантажі, на відміну продовольчих, позбавлені гуманітарного ореолу.
Джерело: Адміністрація морських портів України, Мінінфраструктури, відкриті джерела