Помер Горбачов. Вісім епохальних здобутків останнього вождя СРСР
Mind зібрав головне, що пригадали радянському лідеру, у західних і пострадянських ЗМІ
Михайло Горбачов – восьмий та останній лідер СРСР – помер 30 серпня на 92-му році життя після тривалої хвороби. Очолюючи державу в 1985–1991 роках, він зблизив радянське суспільство із Заходом, запустив «перебудову» економіки, запровадив політику гласності, свободи слова та демократичних виборів.
Горбачова хвалять за мирне завершення холодної війни, дякують за зняття «залізної завіси», але звинувачують у колапсі СРСР.
В одному з останніх інтерв'ю в липні 2022 року Михайло Горбачов назвав своєю спадщиною свободу на території колишнього СРСР і розповів, що перебуває «у жаху» від того, що відбувається в Україні, де нинішній президент росії владімір путін знищує цю спадщину.
Mind пропонує згадати найзначніші сліди в історії, залишені Михайлом Горбачовим.
Перебудова
Енергійний та усміхнений Михайло Горбачов прийшов до влади у березні 1985 року після низки правлінь та смертей «кремлівських старців». Відносно молодий 54-річний генеральний секретар ЦК КПРС дивував радянських громадян умінням говорити без папірця й розбурхував гаслами про те, що «всім нам треба перебудовуватися».
23 квітня 1985 року Михайло Горбачов оголосив курс на «прискорення соціально-економічного розвитку СРСР», який згодом отримав назву «перебудова». Завдяки виходу з тоталітарної системи влада розраховувала до 2000 року подвоїти економічний потенціал СРСР і надати кожній сім'ї окрему квартиру.
Антиалкогольна кампанія
У травні 1985 року Горбачов оголосив «бій пияцтву» і запустив антиалкогольну кампанію, яка стала найпомітнішою з його реформ. Продаж спиртних напоїв по всій країні обмежили, внаслідок чого біля винних магазинів з'явилися довгі черги, горілка стала універсальною валютою, а в сільській місцевості почався бум самогоноваріння.
У 1987 році горбачовський «напівсухий закон» скасували, оскільки зменшення продажів алкоголю завдало серйозної шкоди державному бюджету, а рівень пияцтва змінився незначно через розквіт тіньової торгівлі спиртними напоями.
Політика «гласності»
На початку 1986 року на XXVII з'їзді КПРС Михайло Горбачов заявив про необхідність «гласності» – політики відкритості в діяльності державних установ та свободи інформації. Влада перестала карати радянських людей за інакодумство, і тисячі політичних в'язнів та дисидентів звільнили з таборів.
У наймасовіших радянських газетах і журналах змінилися редактори, які почали публікувати заборонені раніше літературні твори. 1988 року в СРСР було повністю припинено глушення зарубіжних радіостанцій, а 1990-го було ухвалено закон «Про пресу та інші засоби масової інформації», який проголосив свободу ЗМІ та відсутність цензури.
Виведення радянських військ з Афганістану
У 1988 році з ініціативи Горбачова, який вважав військову присутність СРСР в Афганістані політичною помилкою, було розпочато виведення радянських військовослужбовців, які підтримували промосковський режим у Кабулі.
Війська СРСР із 1979 року були втягнуті в громадянську війну на території Афганістану. Загибель близько 15 000 радянських громадян у цій війні розпалювала всередині Союзу невдоволення, що додавало свою лепту в розпад соціалістичного устрою. 15 лютого 1989 року остання колона військовослужбовців СРСР пройшла Мостом Дружби через прикордонну річку Амударью, що поставило крапку в невдалій інтервенції.
Падіння Берлінського муру
9 листопада 1989 року відбулося «падіння» Берлінського муру, що розділяв з 1961 року Німеччину на дві частини: соціалістичну (НДР) і капіталістичну (ФРН). Багатотисячні натовпи німців з обох боків підійшли до цієї гігантської огорожі, прорвали кордони й розпочали демонтаж.
У 2019 році на святкуванні 30-річчя падіння Берлінського муру президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр зазначив, що «без мужніх і людяних рішень Михайла Горбачова в Москві історія не була б такою щасливою» і возз'єднання Німеччини не відбулося б у такий мирний спосіб.
Закінчення холодної війни
2–3 грудня 1989 року Михайло Горбачов провів з американським президентом Джорджем Бушем-старшим зустріч на Мальті, після якої лідери двох наддержав оголосили, що відносини між США та СРСР «вступають у нову епоху надійної співпраці».
Михайло Горбачов повідомив, що готовий не розглядати Сполучені Штати як військового противника, після чого була аналогічна заява Білого дому. У пресі цю подію назвали кінцем гонки озброєнь і холодної війни, що тривала між країнами соцблоку та Заходом понад 40 років.
Нобелівська премія миру
15 жовтня 1990 року Михайло Горбачов був удостоєний Нобелівської премії миру «на знак визнання його провідної ролі в мирному процесі». Нобелівський комітет зазначив, що завдяки Горбачову конфронтація між Сходом і Заходом змінилася переговорами, а багато європейських держав «здобули свободу».
Безперечною заслугою радянського лідера стало взаємне роззброєння СРСР і США. У грудні 1987 року Михайло Горбачов підписав із президентом США Рональдом Рейганом безстроковий договір, який запустив процес ліквідації ракет середньої та меншої дальності. У липні 1991 року СРСР і США уклали ще один революційний договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь, який сформував російсько-американський контроль над ядерними боєголовками та пусковими установками.
Добровільне залишення Кремля
Підписання Біловезьких угод
25 грудня 1991 року, після того як глави росії, України та білорусі підписали Біловезькі угоди, Михайло Горбачов склав із себе повноваження президента СРСР. Наступного дня була ухвалена декларація про припинення існування Радянського Союзу, на місці якого була створена Співдружність Незалежних Держав (СНД).
Попри те що Горбачов називав Біловезькі угоди «переворотом», а їхніх підписантів – «змовниками», він не намагався чіплятися за владу і в цьому здобув моральну перемогу.
«Я не хотів, щоб ми отримали громадянську війну. Ви уявляєте, якби трапилися розкол і боротьба за владу в країні такій, як наша, перенасиченій зброєю, зокрема і ядерною? Людей скільки б занапастили, руйнування – ні, цього я не міг допустити», – наводить ВВС спогади Михайла Горбачова.
«Як запросто зараз: запустили літаки, запустили ракети, запустили – стріляють, б'ють, розвалюють... Моя перемога полягає в тому, що я залишив владу», – заявляв останній лідер Радянського Союзу.