Скарги міністрів сільського господарства східноєвропейських країн на засилля української агропродукції на їхніх ринках почули. Як заявив заступник міністра сільського господарства Польщі Януш Ковальський, на засіданні Ради міністрів сільського господарства ЄС у понеділок, 30 січня планується обговорити поновлення мита на деякі позиції українського аграрного експорту. Йдеться про кукурудзу, курятину та яблука, тобто товари, конкурентоспроможність яких в України традиційно висока. Також обговорюватимуть посилення фітосанітарного контролю всього імпорту зерна з України, зокрема фуражного.
Як повідомляв Mind, тиждень тому, 20 січня, у Берліні під час міжнародного форуму «Зелений Тиждень» міністри Чехії, Болгарії, Угорщини, Польщі та Румунії погодили спільне звернення до Єврокомісії із проханням захистити їхні ринки від українського збіжжя. «Закликаємо Єврокомісію вжити заходів, спрямованих на стабілізацію внутрішнього ринку через імпорт зерна з України, – написав міністр сільського господарства Угорщини Іштван Нодь. – Необхідні негайні кроки через нестримне зростання імпорту українського збіжжя».
Як бачимо, реакція не змусила довго чекати.
Mind проаналізував, чим вона може загрожувати українським аграріям та економіці загалом.
Як Україна змогла без обмежень постачати свою агропродукцію на ринок Євросоюзу, що традиційно захищаються? У травні 2022 року Брюссель обнулив мита на товари АПК з України. Це було зроблено, щоб підтримати український аграрний експорт – основу економіки країни в умовах блокади портів. Рішення ухвалювалося в безпрецедентно короткі строки, як для європейської бюрократії. І виправдовувалося, серед іншого, сприянням якнайшвидшій інтеграції України до ЄС.
Схема передбачає, що тарифи та квоти на імпорт продукції АПК з України «зупиняються», а не скасовуються. Це важливий нюанс, що дозволяє легко повернути колишні норми.
Спочатку передбачалося, що ліберальний режим діятиме до 5 червня 2023 року. Наразі розпочалася лобістська кампанія за його продовження чи корекцію.
Нагадаємо, що ввезення до Європи значної частини українських сільськогосподарських товарів було лібералізовано ще 2016 року, коли набула чинності глибока та всеосяжна Угода про вільну торгівлю з ЄС. Проте найбільш значущі для українського експорту позиції – наприклад, зерно – продовжували підпадати під обмеження.
Чи є рішення щодо перегляду ліберального режиму експорту агротоварів з України де-факто ухваленим? Ні. Єдиної думки щодо цієї форми підтримки України всередині країн – членів ЄС немає. Позиція кожної з них залежить від власних аграрних амбіцій на єдиному ринку.
Bloomberg із посиланням на першого заступника голови ЄК Валдіса Домбровскіса повідомив, що Єврокомісія схиляється до продовження дії ліберального режиму торгівлі з Україною. Однак не доводиться сумніватися, що альтернативні думки стають дедалі гучнішими.
Норберт Лінз, голова Комітету з питань сільського господарства та розвитку сільських територій Європарламенту, також заявив, що абсолютна більшість членів парламенту ЄС підтримує курс на лібералізацію європейського ринку для України. Однак він визнав, що проблеми з надмірним напливом українських товарів для низки країн – зокрема, Польщі – існують.
Наскільки критично для України збереження цього пільгового режиму? Дуже критично.
АПК за час воєнного стану ще більше зміцнився в статусі основи української економіки. На АПК припало 53% всього експорту (2021 року – близько 46%). Сумарно було експортовано агропродукції на більш ніж $23 млрд.
«Скасування пільгового режиму для українських товаровиробників в умовах війни – це удар по економіці держави та загроза для майбутнього України. Аграрний сектор страждає від збитків через постійні ракетні обстріли агресора, втрату урожаю і неможливість провести повноцінну весняну посівну через мільйони гектарів замінованих полів на тлі блокування росією роботи «зернової угоди»», – пояснює голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун.
Чому виникли розбіжності щодо цього питання? Конкуренція на європейському ринку традиційно висока.
Через фактично безконтрольний приплив недорогих сільгосптоварів із України фермери ЄС опинилися в невигідному становищі. Українське зерно, яке мало проходити територію Євросоюзу транзитом, за фактом осідає на ринках європейських країн. У грудні «коридорами солідарності» було експортовано загалом 3 млн тонн збіжжя з України.
Скарги на це надходили до Єврокомісії з літа 2022 року, проте зараз були почуті через рекордний тиск, який чинить аграрні держави – члени ЄС. Серед них – Польща, Угорщина та Румунія, прикордонні райони яких заполонило зерно з України.
Крім кількості, є і питання до якості українського продукту. ЄК розглядає можливість перегляду режиму перевірок на відповідність фітосанітарним нормам, оскільки існує «потенційний ризик ввезення зараженого збіжжя».
Коли буде ухвалено принципове рішення? Весною.
Але тема вже широко обговорюється – зокрема, це питання буде порушено на саміті ЄС – Україна, що відбудеться 3 лютого.
Якщо не мита на українське зерно, то що? Існує альтернатива поверненню обмежень на українські товари.
Якщо вони залишаються на ринку ЄС, то втрати європейських фермерів мають бути компенсовані.
Одна з ідей – залучити кризовий резерв Загальної сільськогосподарської політики ЄС для допомоги польським і румунським фермерам, які найбільше постраждали від припливу зерна з України.
Антикризовий резерв – це фонд у розмірі 450 млн євро, який можна використовувати для фінансування виняткових заходів з протидії ринковим збоям. Фонд було створено у квітні минулого року, після повномасштабного вторгнення росії.
Щоб його «розпечатати, потрібна згода всіх міністрів сільського господарства ЄС. За словами єврокомісара із сільського господарства Януша Войцеховського, зараз це питання обговорюється.
«Ми уважно спостерігаємо за впливом [сільськогосподарського] імпорту з України. Він не чинить негативного впливу на весь ЄС, але призводить до регіональних труднощів», – сказав він.
На схему з компенсаціями всі згодні? Глобально – так, але з деякими застереженнями.
Низка країн – зокрема, Франція та Німеччина – пропонують дати можливість кожній державі на рівні національних урядів підтримувати своїх фермерів так, як вони вважають за потрібне. Питання національних субсидій для ЄС є дуже болісним та зазвичай жорстко регламентованим. Водночас Польща й Фінляндія наполягають на спільній допомозі від імені ЄС, оскільки фінансові можливості окремих держав нерівні.
Наразі дискусія йде між цими двома варіантами – фінансування на рівні ЄС через антикризовий резерв чи національну допомогу. Інший варіант – скасування ліберального режиму для України чи його звуження.
Український експорт до ЄС справді настільки зріс під час повномасштабної війни? Якщо дивитися на загальну цифру експорту товарів до країн Європейського Союзу 2022 року, то вона зросла лише на 4,2%, до $28 млрд. Але в товарній і географічній структурі відбулися суттєві зміни. Насамперед вони стосуються товарів АПК.
Загалом український бізнес 2022 року експортував товарів на $44,1 млрд, що на 35% менше, ніж 2021 року. Але напрямок Євросоюзу залишився єдиним, постачання куди збільшилося: 2022 року країна експортувала до
ЄС 63% товарів на $27,9 млрд.
Серед країн – членів ЄС найбільше експортувалося до Польщі ($6,6 млрд), Румунії ($3,8 млрд), Угорщини ($2,27 млрд), Німеччини ($2,23 млрд), Італії ($1,5 млрд) та Іспанії ($1,5 млрд).
За межами Євросоюзу найбільшим ринком експорту стала Туреччина ($2,9 млрд), яка випередила Китай ($2,46 млрд). Але при цьому експорт до Туреччини в межах року скоротився на 29%, а до Китаю – на 69%.
Лідером по грошах (і за обсягом) є кукурудза. Експорт цієї товарної групи становив 24,99 млн тонн, вартістю $5,94 млрд, що на 1% більше, ніж 2021 року. Олія соняшникова посідає друге місце за вартістю експорту: $5,46 млрд. Водночас у топ-10 входить насіння соняшнику. За 2022 рік Україна експортувала 2,7 млн тонн цієї продукції вартістю $1,255 млрд, що в 33 рази більше, ніж роком раніше.
Пшениці вітчизняний АПК експортував 11,2 млн тонн на загальну суму $2,6 млрд. Експорт сої у фізичному обсязі збільшився на 81,6% і сягнув 1,99 млн тонн. Вартість – $862 млн, що на 42% більше, ніж 2021 року.