Зерно нарізно: Європу «затопило» українською агропродукцією. Чи зашкодить це затоварення відносинам з ЄС

Зерно нарізно: Європу «затопило» українською агропродукцією. Чи зашкодить це затоварення відносинам з ЄС

П'ять країн Східної Європи, включно з Польщею, просять Єврокомісію збалансувати допомогу Україні в експорті її врожаю

Этот материал также доступен на русском языке This material is also available in English
Зерно нарізно: Європу «затопило» українською агропродукцією. Чи зашкодить це затоварення відносинам з ЄС
Фото: depositphotos.com

Минулої п'ятниці, 20 січня, у Берліні під час міжнародного форуму «Зелений Тиждень» міністри Чехії, Болгарії, Угорщини, Польщі та Румунії погодили спільне звернення до Єврокомісії із проханням захистити їхні ринки від українського зерна. Про це повідомив міністр сільського господарства Угорщини Іштван Нодь. «Закликаємо Єврокомісію вжити заходів, спрямованих на стабілізацію внутрішнього ринку через імпорт зерна з України, – написав він. – Необхідні негайні кроки через нестримне зростання імпорту українського збіжжя».

Попри лише часткове відновлення навігації з українських портів, імпорт вітчизняного зерна через західні кордони продовжує зростати. Проблема в цьому подвійна. Перша – у тому, що частина агропродукції залишається на ринках «транзитних» країн і створює тиск на внутрішню кон'юнктуру. Друга – міжнародні трейдери почали замінювати українським зерном закупівлі в місцевих фермерів, оскільки логістика виходить однакова.

«Наша мета – насамперед захист вітчизняних та європейських фермерів, підтримання балансу внутрішнього ринку Євросоюзу та дотримання заходів ЄС, які допомагають українським товарам вийти на світовий ринок», – каже Нодь.

Цими ж днями побоювання з приводу засилля української агропродукції в Європі було продемонстровано радикальнішим способом – масовими протестами фермерів у Польщі.

Mind розбирався – чи може продукція українського АПК стати «зерном розбрату» у європейській політиці.

Чому стався такий потужний наплив зерна до Євросоюзу? Українське збіжжя імпортується до ЄС у рамках ініціативи «коридори солідарності», оголошеної Брюсселем у травні 2022 року на тлі блокади морських портів. Зерно транспортується від польсько-українського кордону до портів Балтійського моря.

Щоб зробити такий транзит безперешкодним, мито на агропродукцію made in Ukraine було обнулено. Офіційно близько половини з 24 млн тонн українського зернового експорту від початку поточного маркетингового сезону було організовано наземними шляхами. У грудні експорт «коридорами солідарності» становив близько 3 млн тонн.

Наприкінці 2022 року Єврокомісія констатувала, що ці «коридори» вже досягають межі своєї пропускної спроможності. Тому ЄК акумулює до 1 млрд євро фінансування від держав-партнерів для розширення логістичного потенціалу.

Якою є роль Польщі у протестній кампанії? 17 січня в польському Хелмі та деяких інших містах розпочалися акції фермерів, організовані впливовим об'єднанням AgroUnia. Протестувальники перекрили міжнародну трасу, яка веде до України, сотнями тракторів.

«Рух вантажних автомобілів на ділянці DK 12, що проходить через Хелм, буде повністю зупинено. Проблеми з рухом можуть виникнути і на інших під'їзних шляхах, що ведуть до Хелма, і на головних вулицях міста. Водіїв вантажівок, які прямують до України або виїжджають з України, просять проїхати через інші прикордонні переходи», – йшлося в повідомленні пресслужби поліції Хелма.

Мета 48-годинного пікету – захист внутрішнього ринку, аж до повернення скасованих раніше мит на українське зерно та ріпак.

У чому основні претензії європейських аграріїв? За словами протестувальників, ніхто б не заперечував, якби продукцію з України просто везли через Польщу, як це спочатку й було передбачено. Але насправді значна його частина осідає і навіть переробляється на польському ринку.

Великі комбінати, комбікормові заводи та птахофабрики дедалі більше перелаштовуються на українське збіжжя. Наприклад, завод Agrolok в Осеку, який переробляє олійні культури, більшу частину ріпаку закупив в Україні. Невдоволені фермери також не залишили без уваги це підприємство – і заблокували його на добу.

За оцінками представників AgroUnia, у Польщі залишається до 80% імпортного українського товару, що провокує зниження цін на польський продукт. Найбільше страждають агровиробники з прикордонних територій, проте вплив відчутний по всій галузі.

Чи лише в зерні проблема? Приплив українських продуктів харчування на польський ринок не контролюється, а номенклатура постійно розширюється. Якщо на старті ввозилося лише зерно, причому переважно фуражне, то тепер це борошно, заморожені ягоди, птиця, крупи.

«Польська (вироблена в Польщі. – Mind) їжа – це незалежність. Сьогодні ми боремося за польський зерновий ринок. Його робота під загрозою, адже наші силоси завалені зерном з України. Крупи, які мали пройти через нашу країну та вирушити до Африки, залишилися в нас через некомпетентний уряд, який не може із цим упоратися», – цитують польські ЗМІ керівника об'єднання AgroUnia Міхала Колодзейчака.

Чи так багато українського товару осідає в Європі? За даними Європейської комісії, імпорт пшениці до ЄС із 1 липня до 11 грудня 2022 року збільшився більш ніж утричі порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 3,5 млн тонн. Різке зростання імпорту здебільшого пов'язане зі стрімким збільшенням постачання дешевої пшениці з України.

Локальна польська статистика великих обсягів не фіксує, але їй мало хто вірить. Офіційно за перше півріччя 2022 року Польща імпортувала з України 640 000 тонн зерна. Ця цифра ставиться під сумнів польськими учасниками агроринку, які вважають, що українське зерно ввозиться у безпрецедентних масштабах.

«Поширення неправдивої інформації про мільйони тонн зерна, яке надходить до Польщі з-за кордону України, – це велика проблема», – заявляв віцепрем'єр, міністр сільського господарства Польщі Генрік Ковальчик.

Кожна польська компанія може легально придбати українське зерно на кордоні – різниця в ціні становить щонайменше 20%. Зазначимо, що це звичайна практика: свого часу українські хлібопекарські компанії чинили так само, купуючи борошно в прикордонних областях білорусі, де воно було дешевшим.

Польща виробляє 24 млн тонн зернових на рік.

Чи можна вважати протести незаангажованими? Щодо цього є різні думки.

Діяльність AgroUnia сприймається в Польщі неоднозначно. Анджей Зібертович, радник польського президента Анджея Дуди, заявив, що хоча деякі претензії фермерів виправдані, але дії AgroUnia спрямовані на дестабілізацію ситуації всередині країни.

За іншою версією – лідер організації переслідує політичну мету. А фермерський активізм слід розглядати як передвиборчу кампанію.

Чи можуть бути запроваджені радикальні обмеження на імпорт українського зерна? Малоймовірно.

18 січня представники страйкарів зустрілися з Генріком Ковальчиком. За словами протестувальників, його основний аргумент зводився до того, що режим імпорту зерна з України затверджено не польською владою – це рішення ЄС.

На державному рівні Польща навряд чи продавлюватиме обмеження на постачання українського зерна. Навіть самі організатори польських протестів скаржилися, що ЗМІ замовчують акцію, оскільки вона йде врозріз із генеральною лінією допомоги Україні.

І хоча тема дрібного фермерства чутлива для польських керівників, геополітичний ризик може виявитися значнішим за короткочасні втрати прибутку в АПК. Не сказане цього разу, але багаторазово усвідомлене «якщо Україна програє, ми – наступні» і тут змушує розставляти пріоритети відповідно до глобальнішого порядку денного.

Які зміни в правилах зовнішньої торгівлі можуть відбутися? Єврокомісія має відреагувати на скарги.

Оскільки зараз на перегляді умов імпорту українського збіжжя наполягають п'ять європейських країн, це підвищує шанси щонайменше на корекцію статусу-кво. Найімовірніше, зміни стосуватимуться системи контролю за використанням зерна та його походженням на внутрішніх ринках.

Хто ще скаржиться надлишок українського врожаю? Румунські виробники зерна ще у вересні заявляли, що надходження продукції з України загрожує їм банкрутством.

У Болгарії і раніше не приховували побоювань аграріїв щодо незаконного або, якщо говорити м'якше, нерегульованого імпорту продовольчого українського зерна, що збиває ціни локальних виробників. Імпорт олійних культур та їх насіння до Болгарії з України збільшився в I кварталі 2022 року в 77 разів.

Для порівняння: експорт українських олійних культур до Польщі підскочив утричі – з 629 000 тонн за січень – квітень 2021 року до 1,763 млн тонн за аналогічний період 2022 року. У Румунію постачання збільшилися з 8000 тонн у I кварталі 2021 року до 872 000 тонн за аналогічний період 2022 року, а Угорщини – з 19 000 тонн до 566 000 тонн.

Як відреагувала Єврокомісія? У заяві ЄК сказано, що вона усвідомлює вплив так званих європейських коридорів солідарності на сусідні країни – зокрема, Румунію чи Польщу.

«Ніхто не передбачав такого успіху, запускаючи «коридори солідарності». Але, звісно, це дорого обходиться з погляду порушення місцевої торгівлі в сусідніх країнах», – сказав Майкл Сканнелл, заступник генерального директора Єврокомісії.

Варіантами виходу з кризи затоварювання в ЄК називають поліпшення логістики. Серед іншого – налагодження автомобільного, залізничного та баржового сполучення, щоб допомогти транспортувати зерно далі. Ще один із запропонованих заходів – поліпшення умов зберігання у «проблемних» країнах.

Очікується, що це питання буде розглянуте Єврокомісією на засіданні Аграрної ради у Брюсселі до кінця січня.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло