Посол Єгипту в Україні: «Найбільше чекаємо на будівництво українським бізнесом зернового хабу біля Суецького каналу»

Єгипет – найбільший економічний партнер України серед держав Африки й арабського світу. Арабська Республіка Єгипет (АРЄ) посідає шосте місце серед провідних країн за показниками експорту товарів з України (4,87%). За найсвіжішими даними посольства України в Єгипті, обсяг двосторонньої торгівлі товарами України з Єгиптом за І квартал 2025 року становив $535,6 млн.

Якщо ж говорити про минулий рік, то, згідно зі статистикою української Держмитслужби, загальний обсяг двосторонньої торгівлі товарами між Україною та Єгиптом досяг $1,855 млрд, що демонструє зростання на 44,25% (проти показника 2023 року). Український експорт переважно представлений агротоварами та харчопромом: зернові культури – 70% (кукурудза – 3,3 млн тонн, пшениця – 1,9 млн тонн, соя – 0,8 млн тонн); олійні культури – 21,1%; металопродукція – 8%, жири та олії – 3,1%; залишки харчової промисловості – 2,6%.

А от інвестиційна складова з обох боків, на противагу двосторонній торгівлі, потребує значної активізації. Прямі інвестиції Єгипту в Україну та у зворотному напрямку доволі обмежені – в українських держорганах наразі навіть не фіксується відповідна звітність. Причини майже повної відсутності єгипетських інвестицій в українську економіку та в поточні проєкти відновлення (станом на сьогодні) Mind спробував дізнатися в нового посла АРЄ в Україні – цими днями виповнюється рівно рік, як Баракат Алі Еллейті перебуває на посаді в Києві. На жаль, чітких відповідей ми не отримали. Зрозуміло одне: у цій площині залишається дуже багато «білих плям» і великий простір для активізації роботи.          

Про ситуацію з поточними єгипетськими інвестиціями

– Наскільки активними є інвестиції з Єгипту в Україну на сьогодні? Як скоротилися обсяги інвестування після вторгнення рф (динаміка капіталовкладень до війни та під час воєнних дій), згідно з єгипетською статистикою?

– Ми завжди дивимося на паритетність: які інвестиції вкладаються в економіку Єгипту, така сама віддача йде й у зворотному напрямку. Загалом ми маємо мінімальну торгівлю між нашими країнами, а також мінімальний рівень інвестицій. А коли почалася війна в Україні, ця активність ще зменшилася. Я б навіть сказав, що зараз немає конкретних єгипетських інвестицій в Україні. Водночас ми імпортуємо дуже багато пшениці – і ці обсяги зараз навіть більше за довоєнні.

Загалом зараз нараховується не більше п’яти єгипетських компаній, які працюють в Україні, – це малі та середні бізнеси у сфері торгівлі (переважно трейдери). Наприклад, одна з них постачає деревину. Але це не є прямими інвестиціями, про які ви запитуєте.

Також чимало невеликих єгипетських фірм працює безпосередньо з українськими приватними підприємцями, про які посольство не має жодної інформації. У довоєнний період в Україні функціонували єгипетські бізнеси, пов’язані із сільським господарством, виробництвом меблів, харчових продуктів, текстилю тощо.

Але з початком війни багато цих компаній припинили тут свою діяльність – підприємці або повернулися до Єгипту, або перенесли свій бізнес до Європи. Та це не означає, що вони не повернуться: єгиптяни чекають на закінчення воєнних дій в Україні, і після цього вже, думаю, почнеться їх інвестиційна активізація.   

Тим паче, як я думаю, Україну не задовольняє торгівля лише з європейськими державами. А зерновий хаб дасть змогу зберігати в ньому пшеницю й вільно торгувати, адже після початку війни на території України були проблеми з цим. Як відомо, Єгипет є найбільшим покупцем українського зерна, тому цей проєкт, який є результатом домовленостей між президентами Єгипту та України, буде вигідний обом сторонам.

– Яка динаміка розвитку цього проєкту? На якій він стадії та коли, на ваш погляд, можна очікувати конкретних результатів? 

– На початку лютого 2025 року із цього питання відбулася зустріч тодішнього українського міністра аграрної політики Віталія Коваля з єгипетським колегою. Але станом на сьогодні ми лише вивчаємо розроблений проєкт і, як тільки дійдемо до якихось остаточних результатів, зробимо офіційну заяву.

Найближчим часом – можливо, у листопаді – планується візит офіційної делегації: української до Єгипту чи єгипетської в Україну. Деталі наразі на стадії узгодження. І вже після цього будуть зрозумілі подальші конкретні кроки стосовно будівництва хабу, зокрема орієнтовна вартість проєкту, обов’язки сторін і терміни виконання.     

Про потенційні інвестиційні інтереси в Україні

– А чи є ще приклади зацікавленості єгиптян в інвестуванні в українську економіку?

– На мій погляд, майбутнє за спільними інвестиціями, і слід робити акцент саме на створенні спільних інвестиційних проєктів.

– До повномасштабного вторгнення рф єгипетських підприємців цікавила співпраця з Україною в енергетиці (відновлювальній і ядерній), а також участь України в модернізації енергетичних об’єктів у Єгипті. Що відбувається зараз, чи перейшов інтерес у практичну площину?

– На жаль, усі проєкти в цій галузі зупинено через війну. Але я прагну поновити цю співпрацю, особливо у сфері відновлювальної енергетики. Можливо, скоро будуть якісь проєкти та пропозиції від єгипетської сторони, бо ми дуже зацікавлені в цьому. Посольство намагається напрацювати певні варіанти шаблонів співробітництва, на основі яких потім наші бізнеси зможуть контактувати. Тобто зі свого боку ми максимально заохочуємо підприємців вступати в діловий діалог, проте фінальне рішення – за ними.    

– А чи відновлена на сьогодні колишня співпраця НАК «Нафтогаз України» з Міністерством нафти АРЄ (видобуток нафти в Західній частині пустелі Єгипту – родовище Алам-ель-Шавіш)?

– Станом на сьогодні – ні. Але цього місяця я збираюся зустрітися з керівництвом Нафтогазу й обговорити можливі варіанти поновлення нашої минулої активної співпраці. 

– Як ви вже наголосили, єгипетських інвестицій в Україні наразі майже немає. А які існують перепони для інвесторів з Єгипту, окрім війни?

– Я в Україні працюю на посаді посла вже рік. Але якихось особливих нарікань від єгипетських підприємців не чув. Можливо, тому що наразі єгипетських інвестицій як таких в Україні не спостерігається.

– А який ваш прогноз щодо єгипетських інвестицій в Україну на 2026 рік? Які галузі економіки можуть бути потенційно цікаві підприємцям з Єгипту після закінчення війни?

– У Єгипті багато компаній працюють над відновленням (у плані будівництва). Тому думаю, що після закінчення війни в Україні безліч пропозицій єгипетської сторони будуть саме в цій ніші. Я вже спілкувався з деякими єгипетськими компаніями стосовно проєктів із відновлення України, і вони виявляють свою зацікавленість.

Також думаю, що єгипетські інвестиції в майбутньому з’являться в аграрній та енергетичній сферах, продовольчій галузі.

Про торгово-економічні відносини та їхні перспективи

– На початку розмови ви зазначили, що Єгипет дуже багато імпортує української пшениці. Дійсно, єгипетський ринок є одним із важливих для постачання аграрної продукції, зокрема пшениці та кукурудзи. А які ще товари з України можуть зацікавити єгипетських підприємців, на що зростає попит?

– Окрім постачання української пшениці, зараз Єгипет найбільше зацікавлений у постачанні української олії. А ще – у розширенні співпраці в галузі тваринництва та експорту українського м’яса.

Нещодавно ми обговорювали з українською стороною можливості постачання на єгипетський ринок м’яса птиці (зокрема, курятини). Раніше компанія «Миронівський хлібопродукт» (МХП) регулярно постачала до Єгипту м’ясні та молочні товари в доволі значних масштабах. Але зараз таких контактів немає. Проте станом на зараз ми вже отримали сім заявок від українських компаній щодо постачання м’яса птиці. І вже спільно обговорюємо всі технічні моменти.   

– Очільник українського МЗС Андрій Сибіга під час візиту в Каїр наприкінці жовтня 2024 року говорив про готовність України започаткувати переговори щодо укладення угоди про преференційну торгівлю. Також питання про скорочення відстрочки платежів для українських експортерів і скасування торговельних обмежень з єгипетською стороною обговорював колишній міністр аграрної політики Віталій Коваль. Про які саме преференції йдеться, які проблеми існують та на якому етапі перемовини?

– Під час цієї зустрічі український міністр Сибіга передав очільнику єгипетського МЗС Бадру Абдельатті пропозицію «дорожньої карти» пріоритетних кроків для розвитку двосторонньої співпраці.

Щодо скасування торговельних обмежень (спрощення процедур торгівлі, митних процедур) з єгипетською стороною – дійсно, колишній міністр АПК Віталій Коваль обговорював це питання, зокрема, зі мною.  Також йшлося про скорочення відстрочки платежів для українських експортерів. Уже домовлено, що відтермінування становитиме максимум до 60 днів. Ці переговори також стосувались і можливого створення українського продовольчого хабу в Єгипті (про що я вже зазначав у нашій розмові).

– Ви говорили про паритетність у питанні взаємних інвестицій. Наскільки я розумію, українських інвестицій у єгипетській економіці рівно стільки ж – по суті, немає. Чому так? Які перешкоди для виходу наших підприємців на ринок Єгипту загалом, у чому особливості виходу іноземного бізнесу на єгипетський ринок?

– Про відсутність українських інвестицій в єгипетську економіку краще запитати в самих українських підприємців і посла України в Єгипті. Я знаю лише, що в Єгипті є українці, які займаються туризмом. Конкретних прикладів серйозних інвестицій, на жаль, не спостерігається.

І якихось особливих умов виходу на наш ринок не існує – і вони набагато простіші, аніж європейські вимоги для іноземного бізнесу.

– А в яких галузях єгипетської економіки чекали б на українські інвестиції?

– Насамперед, ми чекаємо інвестиції в зерновий хаб. Це було б дуже перспективне вкладення України в єгипетську економіку, і ми сподіваємося на неї.

Окрім цього, ми будемо раді кожному українському бізнесу, який захоче прийти в Єгипет. Зокрема, дуже чекаємо на популярні інноваційні українські розробки в різних сферах.

– Зараз Україна має інноваційні розробки насамперед у воєнній галузі, зокрема у виготовленні й модернізації різних видів дронів і ракет тощо. До речі, у жовтні президент Володимир Зеленський анонсував старт експорту української зброї вже до кінця цього року – досягнуто домовленості з країнами Європи, США та на Близькому Сході. Чи долучиться Єгипет до такої української пропозиції?

– Єгипет сам є виробником зброї і поки що повністю забезпечує свої потреби. Тому наша країна не долучатиметься до цієї української ініціативи.