Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель, а також 15 єврокомісарів сьогодні перебувають у Києві, щоб обговорити виконання Україною умов вступу до Євросоюзу та повоєнну реконструкцію української економіки. Серед питань на порядку денному – енергетична безпека. Вона в обговореннях посідає особливе місце.
Дефіцит енергоносіїв, спричинений агресивною політикою кремля проти України та Заходу, залишається найактуальнішим викликом для світової спільноти. А логічним наслідком енергокризи стало повсюдне посилення ролі державних керівників та урядів у врегулюванні її наслідків для споживачів. Саме на вищому державному рівні приймаються головні антикризові рішення. І приватний бізнес теж здатен мати з цього зиск, якщо йдеться про конструктивну співпрацю та взаємодію з владою в складних ситуаціях. Доказом цього твердження може слугувати останнє рішення Єврокомісії, пов’язане зі створенням запасів природного газу до наступної зими. Цим єврочиновники опікуються вже зараз.
Як це стосується України та на що тепер доведеться зважати учасникам вітчизняного енергоринку, розбирався Mind.
Наприкінці січня стали відомі результати тендеру Єврокомісії на організацію та управління спільними закупівлями газу для потреб європейських компаній. Переможцем визнано німецьку компанію Prisma (штаб-квартира в Лейпцигу), яка керує найбільшою в ЕС цифровою платформою резервування потужностей із транспортування газу.
Тепер Prisma також керуватиме всіма процесами, пов’язаними зі збором даних про попит на газ, обсяги якого дорівнюють 15% зобов’язань країн ЕС зі створення запасів у підземних сховищах до наступного опалювального сезону. Інформація про обсяги газу, що перевищують цю позначку в 15%, компаніями надаватимуться добровільно – у разі їхньої зацікавленості розширити свою участь у європейській програмі спільних закупівель.
«Ми пишаємося, що змогли запропонувати Євросоюзу переконливе цифрове рішення... у ці неспокійні часи, аби зробити свій внесок у безпеку майбутнього енергопостачання Європи», – сказав Гьотц Лінке, керуючий директор Prisma.
Що таке Prisma? Це – провідна платформа для транспортування газу в ЄС. Вона використовує та керує власним хмарним програмним забезпеченням, що дозволяє об’єднувати близько 20 ринків країн ЕС і надавати цифровий доступ до європейської газової інфраструктури гравцям, кількість яких перевищує 3000.
Німецька компанія надаватиме свої послуги Єврокомісії в рамках енергетичної платформи ЄС, створеної у квітні 2022 року. Головна мета – оптимізувати ціноутворення на ринку й подолати негативні наслідки залежності від російського газу для споживачів. Ця платформа також працює на підтримку плану REPowerEU для скорочення споживання викопного палива й посилення ролі відновлюваних джерел енергії в європейській економіці.
Як у ЄС вирішили оцифрувати торгівлю газом? Поглибленню технологічного співробітництва євробюрократії та приватного бізнесу передувала напружена робота на політичному рівні, яку прискорила російська агресія проти України і Заходу. В травні минулого року країни ЕС погодили наміри створити запаси газу на початок опалювального сезону 2023/24 року не менше 90% від загальної місткості ПСГ для посилення енергетичної безпеки.
9 грудня міністри енергетики ЄС домовилися створити цифрову платформу для керування спільними закупівлями блакитного палива. Урсула фон дер Ляєн пояснила, що це дозволить «використати економічну та політичну вагу ЄС, аби забезпечити громадян і промисловість необхідними обсягами газу».
Як це працюватиме? Суть ідеї в тому, що об’єднання попиту забезпечить кращий вплив на глобальних трейдерів при укладанні контрактів на закупівлю газу, досягати кращих комерційних умов, а також зробить неможливими конкурентні цінові війни між державам ЕС.
Йдеться про створення на рівні ЄС монопсонії – ринкової умови (маркетингової структури), у якій є лише один домінувальний покупець товарів і послуг, що пропонують багато потенційних продавців. Такий домінувальний гравець зазвичай використовує свою переговорну силу з постачальниками для зниження ціни.
Монопсонія також може використовуватися для протидії монополії, коли домінувальний продавець встановлює умови, а покупці змушені погоджуватися, бо не мають альтернативи.
Чому Європа прийшла до цього лише зараз? Саме зусилля об’єднаної Європи як єдиного покупця здатні покласти край енергетичній гегемонії росії. Про це у квітні 2014 року, коли Україна потрапила у вир карколомних революційних і геополітичних подій, у статті для Financial Times писав відомий політик Дональд Туск. Він тоді обіймав посаду прем’єр-міністра Польщі, а через кілька місяців був обраний головою Європейської ради.
«Незалежно від того, як розвиватиметься протистояння навколо України, один урок очевидний: надмірна залежність від російських енергоносіїв робить Європу слабкою… Домінувальний постачальник має право підвищувати ціни та скорочувати пропозицію. Спосіб виправити це викривлення ринку простий. Європа повинна протистояти монопольному становищу росії за допомогою єдиного європейського органу, якому доручено купувати її газ. Як тільки цього буде досягнуто, Європі слід взятися за довгострокове завдання зруйнувати російську газову монополію та відновити вільну ринкову конкуренцію», – констатував Дональд Туск.
Що пропонував Туск? Якщо коротко, то суть його ініціативи зводилася до пропозицій створити енергетичний союз, який базуватиметься на солідарності та спільних економічних інтересах, зміцнювати безпеку та встановлювати справедливі правила там, де бракує вільного ринку. Зрозуміло, що це складне завдання – домогтися від урядів країн ЄС зайняти єдину позицію (і ситуація з узгодженням посилених антиросійських санкцій це доводить). Але таких подвигів координації Євросоюз уже домагався раніше. Зокрема, для спільних закупівель урану для атомних електростанцій через агентство ЄС з атомної енергії «Євратом».
Серед інших заходів посилення європейської енергетичної безпеки Дональд Туск назвав розбудову інфраструктури (газових сховищ, терміналів для зрідженого газу, газових мереж), використання країнами ЄС викопного палива власного видобутку («нікому не можна заважати це робити, якщо це робиться в екологічно чистий спосіб»), розширення європейського газового ринку на схід («потрібно підвищити енергетичну безпеку не лише ЄС, а й Європи загалом»).
Чи все задумане вдасться реалізувати? Зараз очевидно, що майже через десять років після публікації ініціативи Туска з посилення енергобезпеки Брюссель визнав її доцільність і втілює на практиці. Це доводить, зокрема, угода Єврокомісії з цифровою платформою Prisma, через яку здійснюватиметься керування спільними закупівлями газу та його транспортування замовникам.
Єврокомісія має намір завершити першу спільну закупівлю газу до початку літа. Працівники платформи Prisma вже почали проводити дослідження, щоб визначити необхідні процеси для проведення прозорих закупівель, надати рішення для їх оптимізації та унеможливити будь-які зловживання чи порушення в доставках газу споживачам.
Який зиск від цього отримає Україна? Кейс партнерства Єврокомісії та компанії Prisma може зіграти важливу роль в подальшій інтеграції українського та європейського газових ринків. Та він уже доводить, що в сучасному газовому бізнесі цифрові технології виходять на перший план, бо здатні забезпечити якісний облік і надання послуг споживачам без втручання людського фактору.
Також залишається актуальним питання ролі держави в економіці та міри її втручання в ринок. Для України це – одна з найболючіших проблем, розв’язання якої визначатиме ефективність повоєнної відбудови країни та залучення інвестицій.
Під час великої війни та кризи виглядає логічним, що вищі органи державної влади зосередили ключові функції в координації всіх процесів. Подібна тенденція спостерігається зараз навіть у Сполучених Штатах Америки – країні, яка відома своєю прихильністю до вільного підприємництва з вельми обмеженим впливом уряду. Проте українській владі, вірогідно, доведеться ще докладати значних зусиль не тільки для повної перемоги над росією, а й для відновлення довіри приватних інвесторів, які зосередили увагу на українському газовому секторі.
Gas United. Авторський Telegram-канал Світлани Долінчук: