«Режим Бакая»: п’ять ризиків для газового ринку під час повоєнного відновлення України
Чому «Нафтогазу» варто не загратися в державного монополіста, аби не відлякнути західних інвесторів. Думки трейдерів
Повоєнне відновлення України є одною з домінувальних тем у порядку денному центральної влади майже від початку повномасштабного вторгнення росії на українську територію. Ця тема щодалі набуває актуальності – навіть попри непередбачуваний розвиток подій на полі бою. Так, у квітні минулого року Президент Володимир Зеленський підписав указ про створення Національної ради з відновлення від наслідків війни, а в липні Офіс реформ Кабінету Міністрів оприлюднив попередній варіант Плану відновлення та розвитку України для експертного обговорення.
Ці заходи не залишилися поза увагою західних партнерів, які всебічно підтримують Україну на шляху до перемоги над агресором та зацікавлені інвестувати в нову українську економіку. Зокрема, Сполучені Штати Америки, що є лідером за масштабами допомоги Києву, уважно стежать за перебігом не лише воєнних подій, а й економічних реформ в Україні, від яких залежить інвестиційний клімат і подальші умови партнерства між країнами.
У центрі уваги США – ситуація в українській газовій галузі, тому що блакитне паливо відіграє значущу роль у нашій енергосистемі й, очевидно, збереже її після закінчення жорсткої війни.
«Київ позиціонує свої газові ресурси та інфраструктуру як актив для забезпечення енергетичної безпеки Європи та енергетичного переходу. Тож газова промисловість може стати опорою повоєнної економіки країни», – йдеться в січневому звіті двопартійної Комісії з економічної реконструкції України, створеної влітку 2022 року при Центрі стратегічних та міжнародних досліджень у Вашингтоні. Проте, як зазначають його автори, залучити приватні інвестиції в українську газову галузь буде доволі складно. Серед причин, пов’язаних із регуляторною та політичною невизначеністю, – відмова від ліберальних реформ після 2019 року та домінувальна роль держхолдингу «Нафтогаз» на ринку. НАК і досі залишається у привілейованому становищі через монополію на транспортування газу й широкий контроль над газовою промисловістю.
Такі висновки впливового аналітичного центру, на які орієнтуються демократи й республіканці, а також їхні спонсори з американської бізнес-спільноти, здатні підірвати довіру західних партнерів до Києва, ускладнити залучення фінансування та розтягнути на довгі роки відновлення економіки країни.
«Українська влада знову повернулася до державного регулювання цін і державного контролю за розподілом газу для забезпечення населення. Зараз немає чітких ознак, що країна повернеться до лібералізованої ринкової структури, особливо коли ціни на природний газ залишаються політично чутливим питанням. Ба більше, цілком імовірно, що українська влада розглядатиме державні, а не приватні компанії як центральних гравців у повоєнному розвитку України», – стверджують експерти ЦСМД.
А як реагує український бізнес на посилення ролі «Нафтогазу» та обмеження конкуренції з боку держави на ринку? Щоб з’ясувати це, Mind провів власне опитування серед трейдерів і з'ясував, що серед них популярний прогноз про посилення зачистки середовища в інтересах держхолдингу та блокування розвитку конкуренції. Приватні гравці також назвали ризики, пов’язані з концентрацією газової галузі в руках однієї компанії. Для зручності сприйняття інформації ми об’єднали основні цитати, почуті під час інтерв’ю з трейдерами, у кілька розділів. В опитуванні взяли участь представники 27 компаній.
1. Інвестиційні ризики
Незрозумілі перспективи конкуренції для приватного бізнесу та іноземних партнерів. Анбандлінг постачання та розподілу газу є базовою вимогою, яка міститься в Третьому енергопакеті ЄС. В Україні зараз спостерігається протилежний процес, коли всі сегменти газового ринку (промисловий, роздрібний) і всі види транспорту (магістральний, розподільний) концентруються в руках однієї компанії – НАК «Нафтогаз України».
У процесі вступу до ЄС українській владі доведеться якісно розділити бізнес «Нафтогазу». Західна спільнота навряд чи схвально сприйматиме той факт, що розподіл сконцентровано на компанії – «онуці» (тобто філіалі) «Нафтогазу».
2. Значна ймовірність, що відновлення лібералізації газової торгівлі в Україні триватиме роками
Ринок зараз повертається до стану 1990-х років, коли він був під повним державним впливом. Уже за підсумками 2022 року можна констатувати, що жодного вільного та ліквідного сегменту на газовому ринку не існує. У країні під час війни залишився один державний гравець – «Нафтогаз» і відбулося повне згортання ринку. Приватні компанії або вибули з гри, або максимально обмежили активність, перейшли в стан очікування розвитку ситуації і продовжують бізнес як хобі.
У Європі, незважаючи на сувору енергетичну кризу, нічого подібного не відбулося. Там уряди лише вдалися до обмеження цін, а всі інші складові ринку продовжують існувати.
Нинішня ситуація в Україні вже на практиці доводить, що лібералізація доступу до газового ресурсу внутрішнього видобутку є ключовим питанням у створенні ринкової моделі. Без цього кроку український ринок ризикує повернутися до «режиму Бакая» – тобто ручного управління для захисту політичних інтересів влади – під час цінових ралі на або карколомних подій.
3. Ускладнення контролю за державною монополією
НАК «Нафтогаз» постійно розбудовує структуру, створює нові «дочки» й «онуки» під своєю парасолькою. Такі компанії не підпадають під інструменти оприлюднення закупівель на кшталт Prozorro.
Це створює великий ризик зловживань, коли фактично центральний офіс «Нафтогазу» вирішуватиме де, у кого і за якою ціною робити закупівлі, а фіналом стануть «яйця кілограмами».
4. Побоювання за фінансову стабільність багаторівневої конструкції «Нафтогазу»
Гігантоманія попередніх років базувалася на стабільних фінансових потоках від «газпрому» і реалізації газу на внутрішньому ринку.
По-перше, з 1 січня 2024 року існує значна вірогідність повного припинення російського транзиту через територію України. Це означає, що обірвуться й надходження від «газпрому» за надання транзитних послуг.
По-друге, «Нафтогаз» виконує усе більше завдань із ПСО (соціальним зобов’язанням). Він повністю закриває реалізацію газу для побутових споживачів, постачає газ державній генеруючій компанії «Центренерго» і ТЕЦ в її структурі за фіксованою ціною бюджетного сектору. Тому в НАК зменшується наявний обсяг газу для продажу на вільному ринку.
За відсутності важелів впливу на кінцевих споживачів газопостачальна компанія «Нафтогаз України» накопичуватиме кредиторську заборгованість. Тому є загроза, що державі доведеться повернутися до субсидування діяльності групи через збільшення статутного капіталу.
5. Заплутана структура групи «Нафтогаз» і концентрація різних напрямів бізнесу в його закритій структурі
Цей чинник може ускладнити кредитування компанії організаціями на кшталт ЄБРР. Імовірно, такі банки зможуть здійснювати кредитування лише на макрорівні – тобто надавати фінансування для закупівлі газу для підтримки балансу країни.
Під інші проєкти знайти зовнішні інвестиції буде доволі проблематично. За таких умов залишиться варіант, коли держава забезпечуватиме фінансування НАК через збільшення його статутного капіталу.
Mind звертає увагу, що представлені в цій публікації думки, отримані під час опитування представників приватного бізнесу, відображають актуальні тренди в розвитку вітчизняної газової галузі. Вони мають цінність як орієнтири для підвищення ефективності державної інвестиційної політики та повоєнного відновлення економіки України на конкурентних засадах, а не концентрації влади на державному рівні.
Gas United. Авторський Telegram-канал Світлани Долінчук:
- Про реальний газовий бізнес, спираючись на здоровий глузд.
- Як торгують енергоресурсами під час війни в Україні та світі.
- Факти, тренди, коментарі.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
