Велика міграція «сірої» нафти: чотири сценарії обходу антиросійських санкцій
Нові валюти та маршрути, «тіньовий» флот і маловідомі трейдери. Хто і як готовий іти на ризик заради прибутків
5 лютого почало діяти ембарго ЄС на російські нафтопродукти та супутнє обмеження ціни, запроваджене країнами «Великої сімки». Ці заходи для скорочення експортних доходів кремля, якими фінансується війна проти України, доповнили санкції для російської нафти, що запрацювали в грудні. Однозначної оцінки їх наслідків у спостерігачів немає, проте вони сходяться на думці, що негативний вплив санкцій на російську економіку буде розтягнуто в часі.
На глобальному енергетичному ринку вже більш очевидні зміни, для яких поштовхом стала російська агресія.
Значної трансформації зазнають логістичні мережі, торговельні потоки, терміни доставки вантажів, які тепер затримуються в дорозі через географію нових маршрутів і почасти кілька передач іншим власникам під час перевезення.
Наприклад, за даними Lloyd’s List Intelligence, відучора два танкери з російськими нафтопродуктами вперше пливуть до Південної Америки, в напрямку Бразилії. Ринок відпрацьовує «сірі» схеми, частина угод переходить у тінь і стає непідконтрольною Заходу, перевізники шукають можливостей для оптимізації послуг. Тож бізнес, очевидно, не має намірів відмовлятися від взаємодії з російською нафтою і нафтопродуктами.
Mind дослідив, як ринкові гравці пристосовуються до нових умов та до яких ризиків вдаються, аби наростити власні прибутки в умовах повномасштабної війни в Україні.
Локальні валюти замість долара США
Індійські нафтопереробні заводи, що є основними споживачами російської нафти, закуповують її у трейдерів з Об’єднаних Арабських Еміратів і сплачують більшу частину рахунків дирхамами замість доларів США.
«Раніше такі спроби були безуспішні. Але тепер головний банк Індії проводить розрахунки за цими платежами у валюті ОАЕ», – повідомляє Reuters.
У грудні Китай і Саудівська Аравія провели першу транзакцію в юанях. Пекін також запропонував Ер-Ріяду й іншим нафтовидобувним країнам з Ради співробітництва Перської затоки можливість торгувати нафтою в китайській валюті та зберігати більшу частку своїх резервів у юанях.
У сучасному світі глобальних тектонічних змін ці два приклади можуть означати лише одне – початок скорочення впливу долара США на ринку вуглеводнів, де він є основною валютою розрахунків.
Економіст Нуріель Рубіні в авторській колонці для Financial Times, яка вийшла цього тижня, стверджує: американський долар «рано чи пізно відчує на собі наслідки загострення геополітичного суперництва» Заходу із ревізіоністськими державами, як-от Китай, росія, Іран і Північна Корея.
Тому є підстави вважати, що домінувальні «непомірні привілеї долара» замінить «біполярний валютний режим», де сильні позиції будуть також у китайського юаня. Проте наразі глобальна частка долара США як розрахункової одиниці, засобу платежу й засобу збереження вартості впала незначно, попри «всі балачки про термінальний занепад».
Китайський юань не є повноцінним захисним активом. Це валюта хоч і потужної висхідної країни, але із закритими інститутами влади та значним втручанням держави у справи економіки. Без гарантій вільного обігу перспективи збільшення частки юаня в міжнародних торгових операціях теж не є беззаперечним фактом, як і його широке використання в розрахунках за російські вуглеводні в умовах західних санкцій.
Схоже, розуміють це й у росії. Щоб отримувати плату за нафту й газ в інших валютах, крім долара США, замало самого лише бажання. Треба перестати боятися бути відрізаним від чинної світової фінансової системи, а з цим якраз проблема: «У страху очі великі, і більшість фінансових інститутів із дружніх [росії] країн здригаються від одного лише слова «санкції», – каже Андрей Костін, керівник банку ВТБ.
«Розпорошення» трейдерів
За даними Bloomberg, цієї зими росія суттєво збільшила постачання сирої нафти до Азії. Рекордсмен – Індія, яка не просто стала «всмоктувати» більше сирої нафти сорту Urals, ніж у попередні періоди. Її нафтопереробники також почали приймати російську арктичну нафту, що доставляється з Мурманська, а раніше йшла до ЄС.
З початку грудня Індія загалом імпортувала близько 1,4 млн барелів російської нафти на добу (дані системи відстеження суден Kpler і Energy Intelligence). Для порівняння: 2022 року середній показник був 800 000 барелів на добу, а до повномасштабного вторгнення рф в Україну – 50 000 барелів.
Прикметною ознакою цього рекорду стало те, що експорт російської нафти все частіше здійснює нова група маловідомих дрібних трейдерів, які використовують незахідні танкери. Деталі торгівлі також здебільшого залишаються прихованими, оскільки і судноплавство, і торгівля відходять у тінь, а прозорість навколо постачань дедалі погіршується.
Більшість суден, що здійснюють ці перевезення, або належать росії – контрольованому державою перевізнику «совкомфлот» і його дубайській дочірній компанії Sun Ship Management, або належать до «тіньового» флоту з десятків почасти застарілих танкерів, які контролюються через посередників, пов’язаних із кремлем.
Багато суден, що перевозять російську сиру нафту, зафрахтовані невідомими торговими фірмами, які часто розташовані в Дубаї та раніше не були присутні у рф. Деякі з цих юросіб (Tejarinaft, Sunrise, Bellatrix, Samaria) протягом кількох місяців транспортували російську сиру нафту від імені державного гіганта «роснєфть».
«Цих дивних компаній буде з’являтися ще більше, це неминуче», – повідомив співрозмовник Energy Intelligence, який уважно стежить за російськими поставками.
Ці нові невідомі трейдери приходять на місце традиційних впливових гравців, як-от Vitol, Gunvor і Trafigura, що припинили купувати російську нафту та нафтопродукти через ембарго. Але це не поліпшує фінансове становище рф.
У січні дефіцит російського бюджету сягнув 1,76 трлн рублів, це 60% від річного плану – на весь 2023 рік Мінфін планував дефіцит у 2,9 трлн рублів. Як зазначає Bloomberg, це «рекордний дефіцит січня з 1998 року, що відбувся під знаком дефолту».
Після запровадження ембарго та супутнього ліміту ціни росія була змушена продавати свою нафту сорту Urals із дисконтом до Brent – за різними підрахунками, він становить від $10 до $40 на барелі (Brent останнім часом торгується близько $85 за барель. – Mind).
Ринок очікує, що надалі тіньова торгівля російською нафтою збільшуватиметься, як і флот суден для її перевезення, непідконтрольний Заходу.
«Тіньовий» флот
Перерозподіл ринку танкерних перевезень – ще один значний наслідок санкцій проти нафти та нафтопродуктів із росії. Західні обмеження фактично розділили цей бізнес на два табори: один – приєднався до заборони ЄС і цінової стелі, інший – сприяє розквіту окремого флоту, який працює за межами лімітів і західної логістики.
Тіньовий сегмент танкерних перевезень істотно зростає з літа минулого року через залучення кораблів, вироблених навіть понад 20 років тому. Попитом користуються судна, які вже слід утилізувати. Ігноруючи безпекові ризики, власники цього «металобрухту» мають нагоду виручити за нього кілька десятків мільйонів доларів, тому що ділки тіньового нафторинку йдуть на порушення норм і правил.
Так званий «незахідний» флот зараз налічує приблизно 350 «брудних» танкерів для транспортування нафти, які дозволяють росії підтримувати експорт чорного золота на рівні понад 4 млн барелів на добу (дані Energy Intelligence). Але на відміну від сирої нафти, звичайного підрахунку тоннажу «чистих» танкерів недостатньо, щоб зрозуміти обсяги тіньового обороту російськими нафтопродуктами.
«Хоча існує 292 «чистих» тіньових танкери, більшість із них – малі та непридатні для далеких подорожей у відкритому морі. Робочу потужність ми оцінюємо приблизно в 77 млн барелів. Це становить лише 13,5% від загального тоннажу «тіньового» флоту», – каже Ендрю Вілсон, керівник відділу досліджень BRS shipbrokers.
Специфіка в тому, що судна, які використовуються для перевезення сирої нафти, не можуть бути легко використані для транспортування світлих нафтопродуктів: чим довше танкером перевозили сиру нафту, тим складніше його очищати. Така послуга, за словами Вілсона, «надзвичайно дорога», «резервуари тіньового флоту зазвичай неможливо очистити», тому що вони не мають захисного покриття всередині.
Це пояснює, чому протягом останніх кількох місяців вартість старих «чистих» танкерів «стала захмарною», і судові брокери очікують посилення цієї тенденції.
Перекроювання ринку судноплавства
Менш очевидним наслідком антиросійських санкцій є перерозподіл бізнесу, що заробляє на нафтових перевезеннях. Різке збільшення доходів судновласників спровокувало інтерес впливових гравців до поглинань перспективних і вдалих конкурентів. А також – зміну юрисдикцій, де реєструється флот, щоб уникнути західного контролю.
Наприклад, весь минулий рік західна ділова спільнота стежила за розвитком боротьби між двома найвпливовішими династіями Європи, що заробили статки на послугах транспортування нафти. Йдеться про родину норвезького бізнесмена Джона Фредріксена, бенефіциара компанії Frontline, та Euronav, якою керує бельгійська родина Александра Саверіса.
Намагаючись створити найбільшого у світі публічного танкерного перевізника нафти, Фредріксен розпочав злиття з Euronav минулого літа. Проте до січня 2023 року сторони не змогли дійти компромісу й відмовилися від спірної угоди на суму понад $4 млрд.
Одна з оприлюднених причин, що спонукала Александра Саверіса йти іншим шляхом, пов’язана з його баченням стратегії розвитку судноплавного бізнесу. Свій танкерний флот він збирається перетворити на «екологічну енергетичну компанію», бізнес якої пов’язаний із водневими технологіями.
Бельгійський танкерний магнат вважає, що цей напрям здатен принести більше вигоди акціонерам, ніж транспортування нафти та нафтопродуктів. Але ринок іншої думки. Після оголошення про відмову від злиття акції Frontline зросли на позабіржових торгах у середньому на 14,7% – до $13, тоді як акції Euronav впали на 18,6% – до $12,97.
Цей кейс наглядно ілюструє те, що наразі бізнес в усьому світі продовжує пристосовуватися як до масштабних антиросійських санкцій, так і до агресивної кліматичної політики Заходу, метою якої є зменшення залежності від викопного палива, що видобувається здебільшого в країнах, далеких від демократичних цінностей.
Gas United. Авторський Telegram-канал Світлани Долінчук:
- Про реальний газовий бізнес, спираючись на здоровий глузд.
- Як торгують енергоресурсами під час війни в Україні та світі.
- Факти, тренди, коментарі.