Дикий захід: як дрібні енерготрейдери збагачуються завдяки антиросійським санкціям
Куди переїжджає «сірий» ринок і чи можна цьому завадити
Міжнародне енергетичне агентство попереджає: Європа має негайно підготуватися до повного припинення постачання російського газу взимку. Про це заявив глава МЕА Фатіх Біроль в інтерв'ю Financial Times, опублікованому сьогодні, 22 червня.
Він вважає, що рішення росії обмежити постачання газу до європейських країн, озвучене минулого тижня, може виявитися провісником подальших скорочень, оскільки москва сподівається отримати «важелі впливу» під час війни з Україною. Тому, щоб забезпечити надійну роботу енергосистеми, урядам потрібно вжити заходів задля скорочення попиту на газ та збереження роботи атомних електростанцій, які планувалося вивести з ринку.
Як змінюється глобальний енергоринок, які компанії вирішили зірвати куш в обхід санкцій і чи може світова спільнота вплинути на них, розбирався Mind.
Маленькі, але хитрі
Торік МЕА стало одним із перших офіційних органів, які публічно звинуватили росію в маніпулюванні постачанням газу до Європи під час підготовки до вторгнення в Україну.
Цього разу свій коментар Біроль озвучив напередодні публікації нового інвестиційного звіту МЕА. Його головний висновок: влада недостатньо стимулює інвестиції у відновлювані джерела енергії, щоб стримувати попит на викопне паливо і тим самим знизити ризики нестабільності на ринках.
За даними МЕА, минулого року на доходи від продажу нафти та газу припадало 45% федерального бюджету росії. Високі ціни на енергоносії, частково спричинені війною, продовжують наповнювати кремлівську скарбницю. Проблема в тому, що газові постачання з рф складно замінити відразу, тому вони не увійшли в перші шість санкційних пакетів Євросоюзу.
Ембарго на російську нафту та нафтопродукти, які схвалили західні союзники, розтягнуте в часі на кілька етапів, а покупці з Індії та Китаю підтримують «сірі» постачання, домагаючись від росії значних цінових знижок (близько $40 за барель від Dated Brent).
«Здатність маловідомих трейдерів постачати нафту має вирішальне значення для путіна. Невеликі посередники одержують значний прибуток, оскільки такі гіганти, як Glencore, Trafigura, Vitol і Gunvor, відмовляються торгувати російськими енергоносіями», – на цю особливість сировинної торгівлі під час війни в Україні звернула увагу The Wall Street Journal.
Трейдери не порушують антиросійські санкції. Обмеження, запроваджені ЄС та Швейцарією, змусили найбільших сировинних торговців відмовитися від бізнесу з державною компанією «роснєфть». Але чинні заборони не заважають маловідомим компаніям укладати угоди.
Такі трейдери, як Paramount Energy & Commodities та Coral Energy, «купують непотрібну російську нафту з великим дисконтом». Завдяки таким ризикованим операціям, вони можуть заробити $20 млн і більше на одному вантажі (залежить від розміру танкера). До війни дохід був значно меншим – близько $600 000.
Цей бізнес може виявитися недовговічним, тільки якщо Захід посилить санкції проти російської нафтової промисловості або фінансисти та судновласники відмовляться брати участь в угодах з російськими енергоносіями.
«Грали в теніс, укладали угоди»
WSJ розкриває цікаві деталі того, як маленькі трейдери роблять бізнес на російській нафті та хто ними керує.
Paramount – фірма з Женеви, належить громадянину Нідерландів Нільсу Троосту. Щоб уникнути санкцій ЄС, він структурує угоди через Дубай в Об'єднаних Арабських Еміратах.
Одним із постачальників Paramount є Concept Oil – гонконгська компанія, заснована резидентом Монако Майклом Зелігманом. Вона працює з російськими виробниками, зокрема з «газпром нєфтью».
У будівлі на березі Женевського озера, де зареєстрована Paramount, розташовано також офіс Tenergy Trading – це трейдер, заснований Нільсом Троостом разом зі швейцарським торговцем енергоресурсами Мішелем Туором.
Tenergy торгувала нафтопродуктами, які отримувала від компанії International Petroleum Products російського олігарха Геннадія Тимченка. Він – співвласник великого енерготрейдера Gunvor, нафтохімічного холдингу «сібур» та найбільшого російського виробника СПГ «новатек». У вільний час Туор та Тимченко любили разом грати в теніс.
Coral Energy базується в Дубаї, головний офіс – у Женеві. Фірму заснував азербайджанський бізнесмен Тахір Гараєв 2010 року. Торгує переважно російським дизпаливом, близько чверті нафти купує в «роснєфті».
«Індіанці та ковбої»
Фінансовий директор Coral Energy Ахмед Карімов повідомив WSJ, що компанія згортає операції з російською сировиною, тому що багато банків відмовляються супроводжувати такі угоди. «Ми повинні йти тим самим шляхом, як і інші трейдери, тому що працюємо на регульованому ринку. Наш бізнес контролюють банки, які диктують умови фінансування», – сказав він.
За даними WSJ, «роснєфть» пропонує їм вигідні фінансові умови, щоб закордонні трейдери могли обійти банківські обмеження. «Це підкреслює розпач російського нафтового гіганта», – зазначає видання.
За словами людини, знайомої з діяльністю фірми, Coral переводить співробітників із Женеви до Сингапуру, щоб мати можливість продовжити бізнес на російських енергоресурсах. В азіатському торговому полі компанії не підпадають під санкції ЄС та Швейцарії за ведення бізнесу з держкомпаніями рф.
Ахмед Карімов підтвердив, що Coral будує сингапурський офіс, але набирає для роботи в ньому місцевих співробітників і не планує використати нову команду для операцій із росією. За інформацією агентства Bloomberg, продавці російськими сировинними продуктами прагнуть перевести бізнес у Дубай.
Традиційно нейтральна Швейцарія, яка довгі роки виступає головним центром посередників, через війну в Україні ускладнює роботу з москвою, підтримуючи західні санкції. Тому «роснєфть», «газпром нєфть», «літаско» (трейдинговий підрозділ «лукойлу») хочуть розширити свою присутність у Дубаї та відкрити там офіси.
«Торгівля сировинними товарами схожа на північноамериканський Дикий Захід, де всім заправляють індіанці та ковбої, без будь-якого значного втручання з боку держави», – каже журналіст Bloomberg Хав'єр Блас, співавтор бестселера «Світ на продаж. Гроші, влада та трейдери, які торгують природними ресурсами».
Тому абсолютна блокада торгових операцій із російською сировиною на глобальному ринку неможлива. Натомість влада провідних західних країн може ускладнити умови укладання угод – це збільшить витрати для виробників під санкціями, але також може спровокувати торгові війни.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].