Верховна Рада 20 березня ухвалила у другому читанні законопроєкт №8131, який запроваджує європейські стандарти податкової звітності та в рази піднімає прозорість платника податків перед державою, – так званий стандарт CRS. Це одна з найвагоміших складових у євроінтеграційному пакеті законодавчих актів, які зобов'язалася затвердити Україна під час свого руху до ЄС. Норми цього законопроєкту дозволяють запустити автоматичний обмін даними про рахунки українських платників податків, які відкриті за межами нашої країни, а також рахунки юридичних осіб.
Це відкриває нові можливості для Державної податкової служби щодо відстеження податкових ухилянтів та бенефіціарів контрольованих іноземних компаній.
Mind розібрався, яку саме податкову інформацію отримуватиме ДПС і як працюватиме механізм обміну.
Що таке обмін даними? Єдиний стандарт обміну даними про платників податків існує вже понад 10 років. Його розробила Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та до нього приєдналося понад 110 держав.
Головна мета цієї ініціативи – налагодити між країнами, які беруть участь в обміні, вільну циркуляцію даних про рахунки юридичних і фізичних осіб (включаючи трасти та фонди), про відсоткові виплати та дивіденди, про продаж активів тощо. Простіше кажучи, податковий орган держави «А» без проблем може отримати необхідну йому інформацію про своїх податкових резидентів, яку має податкова служба держави «Б». І навпаки. Тому що обмін – взаємний.
Передання даних проводиться у межах двох стандартів:
CRS – саме він передбачає обмін в автоматичному режимі. Фінансові структури (банки, інвестиційні та страхові компанії, трасти) передають відомості про рахунки нерезидентів (фізособ та юридичних осіб) податковим органам. У свою чергу, до цих відомостей мають доступ не лише місцева фіскальна служба, а й податкові структури тих країн, де ухвалено цей стандарт обміну. Тобто Державна податкова служба України теж потрапить до одержувачів даних про рахунки.
У рамках CRS розкривається така інформація:
EOIR – обмін інформацією на запит податкової. Це специфічні дані, яких немає у звітах стандарту CRS, але ДПС зможе отримувати те, що їй необхідно, надіславши окремий запит. До відомостей у рамках EOIR, як правило, належать дані про бізнес-діяльність українських резидентів. Наприклад, чи є громадянин України кінцевим власником контрольованої іноземної компанії, чи керує він трастом, зареєстрованим в іншій країні, тощо.
Що конкретно передбачає законопроєкт №8131? Уточнимо, що фінальну версію документа, за яку проголосували депутати, не оприлюднено. Тому виходимо з тієї редакції, яка опублікована на сайті парламенту, та таблиці поправок до неї.
Якщо проаналізувати основні положення законопроєкту, можна зробити такі висновки.
1. Усі банківські та небанківські структури України наділяються статусом фінансового агента, і відтепер вони не лише акумулюватимуть дані про рахунки своїх іноземних клієнтів, а й передаватимуть їх до податкових органів. Щоправда, уточнимо, що ті дані, які підлягають обміну в рамках стандарту CRS, стосуються обмеженого кола осіб. А саме:
2. Фінансові агенти здійснюватимуть комплексну перевірку (due diligence) рахунків та, відповідно, передаватимуть отриману від клієнтів інформацію до податкової. Примітно те, що під CRS потрапляє навіть та особа, яка звертається за наданням послуг (але не факт, що вона отримає ці послуги). Скажімо, прийшов клієнт у банк відкривати рахунок, але йому з якихось причин відмовили. Проте в банку вже залишилася деяка інформація (про місце роботи, про джерела доходу тощо). І ця інформація стане надбанням ДПС.
3. Податкова проводитиме камеральну (дистанційну) перевірку даних про рахунки, які їй передають фінансові агенти. На перевірку відводиться до 30 днів із моменту, коли ДПС отримує на руки чергову порцію інформації. Фінансові агенти будуть зобов'язані зберігати документацію, пов'язану з CRS, щонайменше п'ять років.
4. За невиконання вимог щодо обміну інформацією фінансових агентів штрафуватимуть. Штраф для фінансового агента становитиме 100 мінімальних зарплат (670 000 грн). При цьому банк чи страхова компанія, навіть сплативши штраф, не звільняються від обов'язку передати податкову інформацію про рахунки.
5. Санкції будуть застосовуватись і до власників рахунків за подання недостовірних відомостей. Розмір штрафу такий самий, як і для фінансових агентів – 100 мінімалок, або 670 000 грн. Знову ж таки, після сплати штрафу платнику податків все одно доведеться повідомити коректну інформацію про себе та свої рахунки.
6. Фінансові агенти будуть змушені надавати дані не лише в автоматичному режимі, а й на запит ДПС. Тобто це додаткова інформація, яку запитує податкова та яка не виходить за межі стандарту CRS. Ба більше, подібні дані ДПС може запросити і безпосередньо у платника податків.
7. Юридичні особи, які є іноземними компаніями з місцем ефективного управління в Україні, та нерезиденти, які ведуть в Україні діяльність через постійні представництва (включаючи партнерства), зберігатимуть первинну документацію п'ять років (було три роки). Це необхідно для цілей обміну інформацією на запит (EOIR).
8. КІК та постійні представництва нерезидентів будуть зобов'язані розкривати державним реєстраторам всю структуру власності, як це роблять українські компанії. Щоправда, за умов воєнного стану розкриття подібної інформації тимчасово заморожене. Але після скасування воєнного стану протягом трьох місяців увесь бізнес буде змушений оприлюднити своїх бенефіціарів.
Коли почнуть діяти норми законопроєкту №8131? Запуск механізму обміну інформацією (як CRS, так і EOIR) буде поетапним.
Якщо виходити із таблиці поправок, яка була підготовлена до другого читання законопроєкту:
Які ризики виникають для українських платників податків? Незважаючи на те, що українські фінансові агенти акумулюватимуть дані про рахунки іноземних клієнтів, податкові резиденти України також потраплять під посилений нагляд.
Адже обмін інформацією через CRS та EOIR працює в обидві сторони. Іншими словами, якщо український банк відкриває рахунок громадянину Польщі та повідомляє про це в українську податкову службу, то польський банк, який оформлює поточний рахунок громадянинові України, так само передає інформацію до польських податкових органів. І згодом українські та польські фіскали обмінюються цими даними один з одним.
Таким чином ДПС отримує доступ до інформації про те, які рахунки мають за межами країни громадяни України, яким бізнесом вони володіють, у яких трастах беруть участь і т. д.
Що буде по цьому – очевидно: пошук прихованих доходів і активів, перевірки, донарахування податкових зобов'язань і, цілком імовірно, санкції за ухилення від сплати податків.
І хоча складається помилкове враження, що все це віддалена перспектива, насправді країни, які давно приєдналися до обміну податковими даними, вже мають всю необхідну інформацію про українців. А отже, тільки-но Державна податкова служба України надішле перший звіт у рамках CRS, вона одразу отримає величезний масив відомостей про українських платників податків у відповідь.