Книжка тижня: «1984. Графічний роман» Джорджа Орвелла й Ксав’є Коста

Бекграунд. Ця книжка є не першою в доробку французького ілюстратора Ксав’є Коста. Усі його попередні роботи були створені на основі творчості чи біографій відомих людей (наприклад, Артюра Рембо) або подій (розлив Сени 1910 року). Тож не дивно, що 2021 року Кост випускає мальовану адаптацію найвідомішого у світі роману-антиутопії Джорджа Орвелла «1984».

Видавництво: Vivat

Наклад: 1500 примірників

Сюжет. Класичний твір Орвелла в цьому якісному й гарному виданні, звісно ж, скорочений і адаптований до малюнків. Проте унікальність графічного роману в тому, що його можна читати як людям, які ще не знайомі з романом «1984», так і тим, хто читав цю класику антиутопії навіть неодноразово.

Для перших мальопис дещо полегшить сприйняття складної і жахливої теми, але водночас дасть чітке розуміння змісту оригінального твору. Для других – поновить відчуття від попереднього читання Орвелла завдяки візуальному наповненню, спонукає до переосмислення тоталітаризму вже в сучасному світі.

Ксав’є Косту вдалося створити потужний інструмент стимуляції свідомості читача через зорове сприйняття завдяки стилю ілюстрацій. Усі вони витримані в двоколірних і триколірних поєднаннях: чорно-червоні, чорно-жовті, сіро-жовто-чорні, сіро-червоно-чорні, синьо-чорно-жовті. Це створює ефект пригніченості, і на тлі постають поодинокі слова героїв чи автора. Ілюстрації дуже нагадують стиль совітського конструктивізму – вони такі ж лаконічні, геометричні, похмурі й водночас передають масштаб. І все, своєю чергою, сприяє формуванню певного сумного й трагічного настрою від подій, що розгораються. Обличчі героїв Ксав’є Кост також намалював так, що одразу стає зрозуміло хто перед нами – позитивний чи негативний герой. А обличчя Великого Брата, чий пронизливий і жорстокий погляд стежить не лише за героями роману, а й за читачем, сильно нагадує одразу дві ганебні історичні постаті: Леніна й Сталіна.

Щодо тексту, то Кост витримав основні сюжетні лінії класичного твору, зберіг найголовніші орвеллівські тези й думки. Якщо хтось не читав оригінал роману, то все одно будуть зрозумілі й особливості життя під тотальним наглядом, ставлення до індивідуальності, усі жахіття нелюдської системи, що справжня правда є тою, що каже держава, головні гасла: війна – це мир, свобода – це рабство, незнання – це сила, 2+2=5 тощо.

Цей графічний роман варто прочитати. Бо періодичне повернення до найпотужніших творів світової класики (та ще у різний спосіб) дає можливість переосмислити сьогодення, проаналізувати минуле, зробити висновки з помилок, яких припустилося людство, і докласти зусиль задля зупинення повернення подій минулого.

Вам сподобається, якщо: ви є шанувальником творчості Джорджа Орвелла, уважно стежите за зміною світу й бажаєте, щоб антиутопії залишалися лише на сторінках геніальних творів.

Вам не сподобається, якщо: ви не сприймаєте жанр графічного роману або не любите антиутопії та не цікавитеся історією.

Головна причина прочитати. Минуле завжди повертається у той чи інший спосіб. Сучасний світ, здавалося б, давно подолав людожерські тоталітарні режими. Але колесо історії вчергове зробило повне обертання і людство, на жаль, спостерігає тривожні соціально-політичні тенденції у певних країнах. Тож важливо ще раз усвідомити все про диктатури й фальсифікацію історії, щоб протистояти перетворенню антиутопії на реальність.

Тімоті Снайдер «Про тиранію. Двадцять уроків двадцятого століття. Графічна адаптація»

За короткий час це видання стало однією з найважливіших книжок останніх років про уроки історії, які необхідно знати всім. Це актуальний і лаконічний екскурс у ХХ століття, найтемніші моменти якого ілюструють уроки протистояння сучасному авторитаризму в переконливій і доступній формі. Тімоті Снайдер звертає увагу на світові тенденції підваження демократії та пише про громадянську відповідальність за теперішні історичні процеси.

Арт Шпіґельман «Маус. Усторія уцілілого»

Автобіографічна розповідь нью-йоркського художника-інтелектуала, що його батьки, польські євреї, пережили свого часу Голокост. Головний герой «Мауса» розпитує батька про довоєнне життя і досвід під час Голокосту, щоб створити про це комікс. Це один з найцікавіших літературних текстів про травму другого-третього покоління після катастрофи, про тих, хто виріс у тіні чужого болю й намагається привласнити й переповісти по-своєму досвід, що опирається оповіданню, знайшовши власний голос, усупереч тиску традиції.

Петр Сіс «Стіна. Як я зростав за залізною завісою»

Це унікальна книжка, що наближає до малих читачів та їхніх батьків 1948–1989 роки, часи комунізму й соціалізму, коли за залізною завісою у Чехословаччині жили, працювали й мріяли звичайні люди. Це автобіографічна історія про захоплення музикою і малюванням, про панування ідеології, вагомість історії та потребування свободи. Книжка про надію, у яку ми не маємо права перестати вірити.

Підписуйтеся на телеграм-канал Аліни Бутенко «Гербарій книжкових корінців»