Жіноче лідерство і гендер: українські бізнес-реалії очима успішних бізнес-вумен та політикинь

За даними ООН від 2018 року, середня частка жінок у законодавчих органах по світу становить 26,5%. Україна на той час мала співставний показник – 20,5%. Натомість, перше місце посідала Руанда з 60% жінок в парламенті, далі – Нова Зеландія, Куба, Мексика та Нікарагуа. В Європі на першому місці опинилася Фінляндія, за нею – Іспанія, Швейцарія, Бельгія, а найнижчий показник було відмічено в росії та Угорщині. З тих пір ситуація в Україні покращилася і це, ймовірно, буде відображено у наступному дослідженні.

Тим не менш, «проблема гендерної нерівності в світі незаперечна та потребує активної уваги для подальшого й прискореного розв'язання. У цьому контексті Україна виділяється, займаючи кращі позиції від середньосвітових показників щодо гендерної рівності та надихаючи інші країни. Особливо слід підкреслити внесок жінок-керівників бізнесу та підприємництва», – констатувала Ірина Папуша, засновниця та президента міжнародної спільноти Women Leaders for Ukraine, членкиня Наглядової ради Асоціації експертів зі сталого розвитку та Наглядових рад компаній в Україні, Великій Британії, Нідерландах та США, відкриваючи вебінар «Жіноче лідерство та гендер: Жіноче підприємництво в Україні. Підтримка жінок у лідерських позиціях», організований Асоціацією експертів зі сталого розвитку (ASDE)*.

Чи є проблема?

Згідно з останніми дослідженнями, жінки-власниці бізнесу в Україні складають 28%, а жінки-директорки компаній – 30,6%, зазначимо, що в банківській системі, зокрема, в Національному банку, цей показник становить приблизно 50%. Ці показники є вищими, ніж у країнах G7 та ЄС (22% та 26% відповідно). Однак, все ще є проблеми щодо представництва жінок у венчурній індустрії та можливостей комбінування роботи та виховання дітей.

Катерина Рожкова, перша заступниця Голови Національного банку України не  вважає, що в Україні є гендерна нерівність. «Так склалося і з точки зору правил суспільства, і з точки зору релігії, що жінок в Україні не утискали, і в нас немає перепон для того, щоб жінки обіймали керівні посади. В Україні жінки зазвичай дуже активні, рішучі, готові брати на себе відповідальність, тобто, вміють і можуть проявляти себе, тому тут проблеми не бачу», – прокоментувала пані Рожкова. Натомість, реальну проблему вона бачить у недостатньо розвиненій інфраструктурі для молодих жінок, які розпочинають свою кар'єру в Україні, яка би допомагала їм поєднувати роботу з побутом і вихованням дітей. Яскравий приклад цього ми побачили під час ковідного локдауну, коли не працювали школи і дитячі садки, не було на кого залишити малюків. Чоловіки продовжували працювати, а молодим мамам було вкрай важко поєднати роботу з вихованням дітей. Наразі не всі організації та установи готові запропонувати жінкам такий робочий день, який можна було б підлаштувати під розклад роботи дитячого садка. Не всі готові пропонувати додаткові вихідні та опції для мам, які хочуть працювати, будувати одночасно сім’ю і кар'єру.

Українська підприємиця, засновниця та керівна партнерка венчурного фонду TA Ventures, голова Наглядової ради Українського фонду стартапів Вікторія Тігіпко підкреслює наявність проблеми у венчурній індустрії в підтримці технологічних стартапів: «Вона є в світі, вона є і в Україні. Для прикладу, підтримку венчурного капіталу мали 86% компаній, заснованих чоловіками і тільки 1% компаній, що засновані жінками. Десь шість до одного – і це тільки офіційна статистика, а реально ця цифра набагато гірша, тому що в цю статистику попадали тільки топові фонди. Тобто на 6 чоловіків, які працюють партнерами у фондах, припадає одна жінка-партнерка фонду, і цю проблему треба вирішувати, – зазначила пані Тігіпко. – Українки мають високий рівень емоційної інтелігентності, що допомагає їм будувати взаємини з іншими людьми та зміцнювати партнерські відносини. Це дуже важливо у венчурній індустрії».

Роль стереотипів

Однією з ключових перешкод, з якими зустрічаються українки при розширенні бізнесу на зовнішні ринки, є стереотипи. На жаль, в деяких країнах світу є досі поширене уявлення про те, що жінки не в змозі ефективно керувати бізнесом та самостійно ухвалювати важливі рішення. Крім того, існують культурні різниці та зведення норм культури, які можуть призвести до неуспіху розширення бізнесу на зовнішні ринки. Важливо бути готовим до культурної адаптації та необхідності шукати компроміси, зокрема, у відносинах з іноземними партнерами та клієнтами. Незважаючи на наявні перешкоди, українки мають низку унікальних характерних рис, які можуть допомогти їм долати ці перешкоди. Українські жінки дуже рішучі й цілеспрямовані, готові брати на себе відповідальність та швидко знаходити й ухвалювати ефективні  рішення, що є ключовим у бізнесі.

За даними дослідження McKinsey&Company, стать та етнічна належність є ключовими факторами, які знижують рівень зайнятості чоловіків і жінок з меншістними національностями. Проте жінки поводяться у бізнесі менш ризиковано і стабільніше виконують функції лідерства.

Згідно з дослідженням компанії Boston Consulting Group, яке аналізувало десять різних країн, компанії з більшою кількістю жінок у керівництві мають більші шанси на успіх. Більше того, компанії з жіночою домінантою мають більшу ймовірність здобути доступ до фінансових ресурсів та залучити інвесторів.

Юлія Ковалів, пані Посол України в Канаді, розповіла про місцевий досвід, де за останніми дослідженнями в управлінні публічних компаній 45% вакансій закривається власне тим, що обирають жінку. Цей показник був вдвічі менший ще 8 років тому. Досягти цього вдалося завдяки застосуванню принципу регулювання, який називається «Complain or explain». Канадці встановили, що 30% – це мінімальний поріг позицій в управлінні публічних компаній, які повинні обіймати жінки, але у випадку, якщо компанія не може досягти цього відсотка, вона повинна публічно пояснити, чому вона не може його досягти. З одного боку, компанії не мають жодного прямого зобов'язання це зробити, але через необхідність публічно пояснювати, чому це неможливо зробити, більшість компаній починають більш активно шукати вирішення тих проблем самостійно і забезпечувати необхідний відсоток місць саме для жінок.

«Знайомлячись з різними культурами, цікаво було зрозуміти, де, по суті, проблема. І зводиться до того, що найбільша проблема – це насамперед сприйняття жінками самих себе і свого потенціалу лідерства. Формування цього йде саме з дитинства, з сімейного та шкільного виховання, коли було чітке розрізнення: чим мають займатися хлопчики, а чим дівчата. Більшість розвинених країн вже позбавляються цього принципу у вихованні і навпаки підкреслюють приклади жіночого лідерства і гендерної рівності», – зазначила пані Посол.

Українські жінки мають великий потенціал для створення та розвитку бізнесу. Національна платформа жіночого підприємництва, яку було створено в Україні, є важливим кроком у забезпеченні підтримки для жінок-підприємниць. Ця платформа допоможе їм розвивати різні аспекти бізнесу, зокрема, лідерство, маркетинг, фінанси, правові аспекти тощо.

Окрім того, гейміфікація та розвиток технологій можуть допомогти жінкам розширити свій зовнішній аудиторію та залучити нових клієнтів. У майбутньому, зростання українського жіночого бізнесу може бути пов'язане з розвитком інноваційних технологій та електронної комерції.

Ще одну сферу діяльності, де вирують стереотипи, виділила засновниця і креативна директорка українського бренду LITKOVSKA Лілія Літковська: «Існує стереотип, що більшість дизайнерів – чоловіки. Індустрію моди в Україні піднімали жінки, якщо в процентному порівнянні – це було 50 на 50. В креативній індустрії я ніколи не відчувала гендерну нерівність, можливо, тому, що тут настільки багато різних гендерів, людей з різною орієнтацією і баченням», – зазначила творчиня освітнього проекту «SCHOOLL» для представників fashion індустрії.

Що вирізняє українських лідерок?

То які неперевершені національні риси мають саме українські жінки, що можуть бути великим надбанням для світу? Учасниці вебінару виділили кілька позицій:

Українки мають розвинений емоційний інтелект, його високий рівень допомагає їм будувати взаємини з іншими людьми та зміцнювати партнерські відносини.

Українки – адаптивні. Війна змусила багатьох покинути свої домівки і намагатися прилаштуватися до нових умов. Незалежно від обраної професії або роботи, вони прагнуть максимально швидко самостійно освоїтись в новому середовищі. Вони готові брати на себе виклики і працювати багато годин на той проєкт, який налякав би інших. Переживши війну та окупацію у 2014-2015 роках, вони мають загартований дух і знають, що таке боротьба за виживання та забезпечення своїх родин. Це дає їм сильну  мотивацію для подальшого розвитку.

Українки – розумні і рішучі. Вони вміють знайти вирішення проблеми, навіть коли нічого не відомо або не зроблено. Виявляється, жінкам не потрібна пряма допомога, їм просто треба дати можливість працювати – і вони самі зможуть допомогти собі, оскільки звикли розраховувати тільки на себе. У них є внутрішня свобода, завдяки якій вони не бачать перешкод і не відчувають себе жертвами.

Українки – практичні і креативні. Це важливо як у роботі, так і в побуті та вихованні дітей. Розвинена жіноча інтуїція в комбінації з практичністю робить українських жінок сильними і компетентними менеджерами. Вони вміють керувати в умовах обмеженого часу. Їм важливо встигнути всюди: на роботі, з дітьми – і ще й залишити щось для себе, оскільки внутрішня сила, впевненість і краса надзвичайно допомагають у всіх сферах життя.
Для подальшого розвитку цих сильних сторін їм варто нести в собі індивідуальність, впевненість, любов та повагу до самих себе, враховуючи внутрішні резерви, які вони мають.

Українки – це Любов!
Українки – це Сила!
Українки – це Харизма!
Українки – це Краса! (внутрішня та зовнішня)
Українки – це Енергія!
Українки – це Відродження!
Українки – це Різноманітність!
Українки – це Еталон сучасності!

* 25 травня 2023 р. відбулась 5 серія вебінару «Жіноче лідерство і гендер: актуальність даних питань для українок» у межах Sustainability Recovery Guidance. Це найбільший освітній проєкт Асоціації експертів зі сталого розвитку (ASDE), спрямований на підтримку бізнесу та економічного розвитку повоєнного відновлення країни на принципах сталого розвитку. У межах проєкту розроблено Посібник з відновлення сталості. Унікальна серія вебінарів націлена на заповнення інформаційної прогалини щодо найкращих практик і методів ESG для отримання доступу до зеленого фінансування з урахуванням регіональних потреб бізнесу.