«Спрощенка» під питанням: МВФ просить поміняти оподаткування МСБ, парламент готовий за це взятися. Основою може стати досвід Польщі

Депутати повернулися до ідеї реформування спрощеної системи оподаткування. Як повідомив Mind голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, Міністерство фінансів разом із представниками Міжнародного валютного фонду (МВФ) обговорюють оновлений механізм оподаткування малого бізнесу, який унеможливить зловживання, у тому числі використання нової системи великими платниками податків.

За словами Гетманцева, найімовірнішим варіантом може стати польська модель оподаткування МБ, яку можна взяти за основу, адаптувати до українських реалій і впровадити в Україні.

Mind розбирався, як саме може змінитись оподаткування підприємців у зв'язку з такою ініціативою.

Навіщо змінювати спрощену систему оподаткування? Депутати і представники Мінфіну неодноразово заявляли про те, що «спрощенка» має надто багато лазівок, якими користується бізнес для оптимізації оподаткування.

Основні закиди на адресу спрощеної системи такі:

• використання фізосіб-підприємців для виведення прибутку компанії під виглядом витрат. У такий спосіб підприємство замість 18% податку на прибуток платить 5% податку з обороту;
• дроблення великого бізнесу на кілька невеликих юросіб, які можуть законно працювати на спрощеній системі та відповідно менше сплачувати податків до держбюджету;
• оформлення відносин із найманими співробітниками як із ФОП. Тобто замість трудового договору роботодавець укладає зі співробітником договір підряду. Згідно із цим договором, підприємець надає юрособі послуги за винагороду, яку такий псевдоспівробітник отримує замість зарплати.

У чому головна проблема? Саме «зарплатні ФОП» є тією скалкою, яка турбує і українську владу, і МВФ.

Один із пунктів меморандуму між Україною та фондом передбачає перегляд спрощеного режиму оподаткування з метою прибрати махінації із зарплатними податками за участю фізосіб-підприємців.

Про те, що це питання потрібно вирішувати, ще навесні розповів в інтерв'ю Mind і Данило Гетманцев. Щоправда, він уточнив, що спрощену систему ніхто вбивати не планує. Але її потрібно перебудувати для того, щоб ліквідувати великі схеми, «спрямовані на ухилення від оподаткування з використанням єдиного податку».

За оцінками, які наводив наприкінці 2021 року аналітичний центр «CASE Україна», через зарплатних підприємців щороку «прокручується» до 58 млрд грн, а втрати держбджету від цієї схеми сягають 10 млрд грн на рік.

Який вигляд має модель єдиного податку в Україні? З 1999 року, коли президент Леонід Кучма запровадив спрощену систему оподаткування, вона зазнала чимало змін.

У 2023 році «спрощенка» являє собою таку конструкцію:

• Існують чотири групи єдиного податку. 1 та 2 групи призначені тільки для фізосіб-підприємців (переважно це продаж товарів населенню, надання побутових послуг, виробництво продукції), 3 група – для фізосіб та юросіб (усі дозволені види діяльності), на 4 групі може працювати виключно сільгоспбізнес ( індивідуальні виробники, фермерські господарства).
• Максимальний річний оборот прив'язаний до мінімальної заробітної плати. У 2023 році для платників 1 групи ліміт виручки становить 1,12 млн грн, для платників 2 групи – 5,6 млн грн, для платників 3 групи – 7,82 млн грн.
• Підприємці 1 та 2 груп платять ЄП незалежно від виручки, ставки становлять 10% прожиткового мінімуму та 20% мінімальної зарплати відповідно. Підприємці 3 групи платять 3% обороту (платники ПДВ) або 5% обороту (неплатники ПДВ). У 4 групи розмір податку залежить від площі земель, на яких ведеться діяльність, і від нормативної грошової оцінки землі.
• Використання праці найманих працівників для підприємців 1 та 4 груп заборонено. ФОП 2 групи можуть наймати до 10 співробітників. Для 3 групи обмежень за найманням немає взагалі.
• Крім єдиного податку, всі підприємці сплачують єдиний соцвнесок (ЕСВ) за ставкою 22%. Платити треба хоча б 22% від мінімальної зарплати (1474 грн на місяць). Але в умовах воєнного стану ФОП можуть ЄСВ і зовсім не сплачувати, наслідків (штрафів) за це не буде. Крім того, 4 група має окремі пільгові умови щодо соцвнеску. Вони передбачають часткову компенсацію ЄСВ з держбюджету з моменту реєстрації ФОП та протягом наступних 10 років. Розмір компенсації становить від 90% до 10% суми ЄСВ (по низхідній рік від року).
• Звітність для підприємців є максимально спрощеною. Вони подають декларацію один раз на квартал або щорічно – залежно від обраної групи. Звіт по ЄСВ подається щорічно.
• Є види діяльності, які не дають права користуватися єдиним податком. Зокрема, це операції з обміну валют, організація та проведення азартних ігор, виробництво та реалізація підакцизних товарів, видобуток і продаж дорогоцінних металів/каменів, фінансове посередництво (крім страхових агентів), поштові послуги (список не вичерпний).
• Бізнес на спрощеній системі має використовувати РРО (касові апарати). Виняток є для підприємців, які продають продукцію власного виробництва, торгують на ринках або надають побутові послуги, а також для підприємців, які приймають плату за товари/послуги безпосередньо на банківський рахунок у безготівковій формі.

Як влаштована система оподаткування малого бізнесу в Польщі? Польські підприємці можуть обирати між трьома основними варіантами оподаткування:

1. Ogólne zasady – загальна система оподаткування з прогресивною ставкою.
2. Podatek liniowy – лінійна система з «плоскою» ставкою.
3. Ryczałt – спрощена система оподаткування.

На загальній системі податкове навантаження на підприємця залежить від його доходу. Якщо річний виторг до 120 000 злотих (1,02 млн грн), він оподатковується за ставкою 12%. Сума перевищення – за ставкою 32%. Тобто, якщо підприємець отримав 200 000 злотих доходу, він сплатить податок за ставкою 12% зі 120 000 злотих і за ставкою 32% з 80 000 злотих.

«Плоска» ставка передбачає, що незалежно від суми доходу підприємець заплатить 19% податку. По суті це аналог загальної системи оподаткування в Україні, коли підприємець платить 18% ПДФО.

Підприємці, які продають товари тваринного та рослинного походження, сировина для яких вирощена ними самими (по суті, йдеться про фермерів), сплачують 2% податку.

Підприємці, які володіють точками комунального харчування, а також торгують продуктами харчування, сплачують 3% податку.

Дохід від діяльності зі здачі майна в оренду оподатковується за ставкою 8,5–12,5%, залежно від виручки, яку отримує підприємець.

Для бізнесу, пов'язаного з оптовою торгівлею, туризмом, продажем автомобілів, мотоциклів і запчастин до них, ставка сягає 17%, а для приватної медицини та для репетиторів – 20%.

Внески із соцстрахування, що дублюють український ЄСВ, залежать від рівня доходу підприємця. Розмір таких внесків – у межах 335–1000 злотих на місяць (2900 – 8500 грн).

Як досвід Польщі може вплинути на український бізнес? Наразі жодних подробиць того, як буде трансформовано спрощену систему, немає.

Як уточнив у розмові з Mind Данило Гетманцев, поки що все на рівні розмов. І така кардинальна реформа проводитиметься лише після закінчення бойових дій і скасування воєнного стану.

Але, якщо припустити, якими можуть бути зміни, напрошуються такі висновки:

1. Буде розширено шкалу ставок. Причому не лише в більший, а й у менший бік. Умовно кажучи, мікробізнес платитиме пару відсотків з обороту, а підприємці, чия діяльність приносить вищу маржу – за ставкою, яка явно вища за нинішні 5% (максимум для 3 групи ЄП).
2. Юридичні особи втратять можливість використати спрощену систему. Про це депутати, до речі, попереджали ще рік тому, коли розпочалася чергова дискусія щодо боротьби із зарплатними ФОП.
3. 3. Не виключено, що буде скорочено перелік видів діяльності, доступних для платників єдиного податку.
4. Зрозуміло, паралельно буде посилено контроль за компаніями, які активно вдаються до послуг фізосіб-підприємців, щоб замаскувати трудові відносини. Збільшиться кількість перевірок і тих компаній, які намагаються «дробити» свій бізнес за допомогою ФОП. Тобто реформа «спрощенки» відбуватиметься разом із посиленням відповідальності за оптимізацію оподаткування.

Експерти вважають, що бізнесу однозначно слід готуватися до збільшення податкового тиску. Як пояснив Mind економіст та автор альтернативної моделі податкової реформи Данило Монін, при розширенні податкової шкали фіскальний вантаж на бізнес суттєво зросте.

«Для сфери послуг ставки оподаткування у Польщі сягають 20%. А тепер уявімо, що такому підприємцю треба сплачувати податки не лише за себе, а й за найманий персонал. Отже, за кожного співробітника доведеться віддавати не менше 50–60% доходу у вигляді зарплати й податків», – наводить приклад Монін.

«Економічна влада запевняла суспільство, що піднімати податки 2024 року не будуть. Але простий приклад: проєкт бюджету-2024 за рахунок зростання розмірів мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму пропонує додатково стягнути із самого незахищеного прошарку платників податків – мікробізнесу – 1,43 млрд грн. Черговий удар майже для 800 000 підприємців», – розмірковує В'ячеслав Черкашин, старший аналітик із податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації.

Усе просто: держбюджету дуже потрібні гроші. Але грошей, на жаль, не вистачає. А допомога міжнародних партнерів також не є нескінченною. Тому шукати кошти, яких бракує, будуть у кишенях українського бізнесу. Малого – у першу чергу.