Національний банк вирішив поновити підходи до нагляду за небанківським фінансовим сектором. Для цього він розробив положення, на підставі якого відбуватиметься допуск страхових компаній, кредитних спілок, фінкомпаній і ломбардів на ринок, а також подальший контроль за їхньою діяльністю.
Нацбанк пояснює: нове положення врегулює порядок авторизації фінустанов, спростить процес їх ліцензування та чітко визначить умови, у рамках яких вони можуть надавати фінансові послуги.
Після того як відбувся «спліт» і Нацбанк став регулятором не лише банківського ринку, а й ринку небанківських фінпослуг, він не встиг привести свою нормативну базу у відповідність до вимог законів. Зокрема, це закони «Про фінансові послуги та фінансові компанії», «Про страхування» та «Про кредитні спілки», які набудуть чинності з 1 січня 2024 року.
І, щоб не виникало протиріч із цими законами, НБУ поспішає затвердити нове положення щодо регулювання небанківського сектору.
Проєкт нормативно-правового акта до 4 грудня оприлюднено для обговорення. Регулятор планує, що документ буде затверджено до кінця 2023 року і він набуде чинності з 1 січня 2024 року. При цьому чинне Положення про ліцензування та реєстрацію учасників ринку небанківських фінансових послуг №153 втратить чинність.
Mind розбирався, що саме зміниться в регулюванні представників небанківського фінсектору.
Кого торкнеться документ, який розробив НБУ? Норми нового положення поширюватимуться на:
Сфера дії положення розповсюджується на широкий перелік питань, що стосуються діяльності небанківських фінустанов. А саме це:
Як зміняться підходи до видачі ліцензій? Одне з ключових нововведень полягає в тому, що Нацбанк обіцяє спростити алгоритм ліцензування. Має відбутися перехід від принципу «одна ліцензія – одна фінансова послуга» до ліцензії на вид діяльності, який у свою чергу може включати одну, дві або навіть десяток фінансових послуг.
Наприклад, страховики матимуть ліцензії на страхування життя, на інше страхування, ніж страхування життя, на вхідне перестрахування. А вже в рамках одержаних ліцензій компанії зможуть здійснювати страхування конкретних видів. Наприклад, продавати накопичувальні поліси, укладати договори КАСКО, ОСЦПВ чи добровільного медстрахування.
Для порівняння: у рамках чинного закону про страхування №85/96-ВР (він втратить чинність із 2024 року) існує поділ більш ніж на 20 видів добровільного та на 53 види обов'язкового страхування. І на кожний цей вид страховик має оформлювати окрему ліцензію.
За таким же принципом відбуватиметься ліцензування інших учасників ринку. Стандартна ліцензія для кредитної спілки дозволить йому видавати кредити та залучати кошти (у тому числі банківські метали) на депозитні рахунки.
Фінансові компанії в рамках отриманої ліцензії видаватимуть кредити, оформлятимуть гарантії, надаватимуть послуги факторингу та фінансового лізингу, платіжні послуги з переказу коштів без відкриття рахунку та послуги еквайрингу.
У ломбардів і поготів усе просто. Маючи відповідну ліцензію, ломбарди зможуть надавати кредити під заставу цінностей. Крім того, до ліцензії на діяльність ломбарду можуть бути включені платіжні послуги з переказу коштів і послуги еквайрингу платіжних інструментів.
Що впливатиме на процес ліцензування? При видачі ліцензій учасникам небанківського ринку НБУ приділятиме особливу увагу фінансовому стану (насамперед капіталізації), діловій репутації менеджменту та власників, наявності системи управління ризиками (внутрішнього контролю).
Зокрема, заявник для отримання ліцензії зобов'язаний сформувати мінімальний статутний капітал (крім кредитних спілок) у грошовій формі та з розміщенням коштів на банківському рахунку. Розмір такого капіталу має становити від 1 млн до 48 млн грн, залежно від того, про яку ліцензію йдеться. Наприклад, статутний фонд ломбарду не може бути меншим за 5 млн грн, а статутний капітал страховика – не менше 32 млн грн.
Керівники та ключові особи фінансових структур повинні відповідати вимогам бездоганної ділової репутації і професійної придатності.
Під небездоганною діловою репутацією топменеджера / ключової особи мається на увазі наявність судимостей за терористичні дії, за злочини проти громадської безпеки та проти власності, запроваджені санкції; подання недостовірних даних Нацбанку; наявність інформації про те, що представник фінустанови-ліцензіата має значну частку або керує компанією, до якої застосовані санкції з боку іноземних держав; зв'язок із країною-агресором (мається на увазі рф).
Критерій профпридатності передбачає, що керівники та власники страховиків, фінкомпаній і ломбардів повністю дієздатні, мають вищу освіту, профільні знання та управлінський досвід, потрібні для виконання посадових обов'язків, у них немає конфлікту інтересів, який може потенційно нашкодити бізнесу, і вони виконують вимоги антикорупційного законодавства.
У зв’язку з чим може бути анульована ліцензія? Анулювання ліцензій учасників небанківського фінринку відбувається, по суті, у двох випадках:
Якою буде система внутрішнього контролю? Доволі вагомий блок у проєкті Положення НБУ присвячений вимогам до організації системи внутрішнього контролю у фінансових установах, які займаються валютообмінними операціями.
Така система має бути побудована за трьома лініями:
Отже, система внутрішнього контролю має виглядати так.
Фінансови установа розробляє певний набір правил і документів, яких мають дотримуватися всі без винятку співробітники. За виконанням цих правил стежать спеціальні структурні підрозділи.
Причому внутрішній контроль призначений не лише для того, щоб співробітники компанії не порушували законодавства, а й для того, щоб не виникали проблеми з різними державними структурами та відомствами (НБУ, податкова, служба захисту прав споживачів). Для цього й потрібен внутрішній аудит, щоб не допускати зриву термінів подання звітності, неетичної поведінки стосовно клієнтів або порушення вимог законодавства щодо фінансового моніторингу.
До речі, ті звіти, які формує служба внутрішнього аудиту, потім передаються на розгляд і затвердження наглядовій раді або ж загальним зборам акціонерів (учасників).
Чого чекати небанківському сектору? НБУ неодноразово анонсував перегляд правил нагляду на небанківському фінринку.
З одного боку, відбудеться спрощення процесу ліцензування. Якщо компанія відповідає вимогам до рівня капіталізації, а її керівники і власники не мають прогалин у репутації та профпридатності, вона отримує одну ліцензію замість умовних 10 і надає фінансові послуги. Чи то страхування, кредити або ломбардні позики.
Водночас для входу на ринок з'явиться дедалі більше різних фільтрів. Нестача «живих грошей» у акціонерів, які необхідно влити в капітал компанії, або наявність незакритих судових справ у топменеджерів або зв’язок із країною-агресором можуть перекреслити перспективи отримання ліцензії.
Взагалі-то, подібні критерії відбору фінансових структур існують і зараз. Просто вони будуть чіткіше прописані – і в Нацбанку з’явиться ширший інструментарій для того, щоб відмовляти у видачі ліцензій та карати порушників.
У підсумку фінансовий ринок стискатиметься. Наприклад, з вересня 2022 року до вересня 2023-го кількість учасників небанківського сектору скоротилася майже на чверть – до 1215 установ.
Звісно, чинник війни відіграє велику роль у тому, що попит на фінпослуги падає і на ринку не з'являються нові гравці (точніше, з'являються лише одиниці). Але велике значення мають законодавчі та інші нормативно-правові зміни.
Інакше кажучи, регулювання ринку стане жорсткішим, через що чимала кількість учасників його залишить у перспективі року-двох. З іншого боку, є підстави сподіватися, що надійність фінустанов підвищиться, а слідом за цим зросте якість їхніх послуг, а також ступінь захищеності прав і грошей клієнтів.