«Спліт» таки стався: як НБУ отримав нову сировину для реформ
Що тепер буде з фінансовими ринками
Новий склад парламенту, який за жвавість та оптимізм українці вже встигли охрестити «шаленим принтером», 12 вересня остаточно затвердив законопроект «Про спліт», або розділення функцій Нацкомфінпослуг між Нацбанком і НКЦПФР. Відповідна ініціатива була серед вимог МВФ і ЄС з 2015 року, але Раді знадобилося 19 голосувань, аби надати їй силу закону. Наскільки якісний цей документ та як його прийняття позначиться на фінансовій сфері, розбирався Mind.
Що здобули?
2 вересня на зустрічі з членами Кабміну та керівництвом Верховної Ради президент Володимир Зеленський доручив прийняти цей закон до 1 жовтня. Випередження цього плану, ймовірно, повинно було продемонструвати місії МВФ, що прибула до Києва, ефектну продуктивність нового складу парламенту і здатність блискавично долати складні перешкоди.
Втім, складні перешкоди неодноразово доводили, що найефектніші рішення щодо їх швидкого долання не завжди є найефективнішими з точки зору продуктивності, а часто й навпаки. Затверджені ініціативи, незважаючи на масштабні пропагандистські зусилля НБУ, довгий час грузнули у дискусіях, оскільки не давали належної впевненості у вирішенні старих проблем без формування нових аналогічних або навіть більших.
Йдеться про 2000 корпорацій, що передаються під нагляд і регулювання Нацбанку, робота якого викликає величезну кількість нарікань.
Сумарні активи небанківських фінустанов становлять 215 млрд грн, що майже вдев'ятеро менше, ніж у банків. Разом з тим зростання активів у небанківському секторі становить 14%, тоді як у банківському співставний показник менший за 2%.
Небанківський фінринок станом на початок 2019 року
Джерело: Нацкомфінпослуг
Хто жаба, а хто гадюка?
У результаті реформи, проведеної Нацбанком в останні роки, ліквідовано близько 100 вітчизняних банків, фактично конфісковано 112 млрд грн у юросіб і 70 млрд грн – у фізосіб. За 2015–2018 роки в Україні відбулося різке зменшення ролі банків в економіці – від 84,1% ВВП на початок 2015 року до 38,2% у 2018 року, що суттєво менше, ніж у сусідніх країнах (Польщі, Росії, Білорусі).
При цьому сформовано величезний держсектор у банківській системі: частка держбанків у чистих активах і депозитах населення становить 54,1 та 62,4% відповідно. На цьому тлі обсяг проблемних банківських кредитів корпоративного сектору становить понад половину від їх загального обсягу – близько 500 млрд грн.
Зрештою, два колишні очільники центрального банку переховуються від слідства за кордоном. А далеку від досконалості чинну першу заступницю голови НБУ відсторонили від виконання обов'язків через суд.
І ось такий центробанк стає регулятором для страхових, фінансових компаній, кредитних спілок, ломбардів, лізингових компаній, тоді як НКЦПФР – для фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, недержавних пенсійних фондів та їхніх адміністраторів.
Втім, ці факти не знімають питання про необхідність реформ у небанківському фінсекторі. Окремі страхові компанії ведуть відверто недобросовісну діяльність, гарячково збираючи гроші з ринку, а потім зникаючи. А вартість позик окремих фінкомпаній сягає 1620% річних (у банків – близько 200%).
Підвищити якість регулювання і нагляду можна було б, посилюючи вагомість Нацкомфінпослуг, у тому числі й фінансово. Але це лише теоретично. Витрати на утримання нацкомісії у 2018 році склали 79,4 млн грн – ці кошти були виділені з держбюджету. Адміністративні витрати НБУ – понад 1 млрд грн на рік і ні копійки з держбюджету: НБУ сам друкує гроші.
Фінансовий потенціал наглядових інститутів у 2017 році
| у 2017 році | НБУ | Нацкомфінпослуг | НКЦПФР |
| штат, осіб | понад 5000 | 228 | 331 |
| бюджет/адмінвидатки, млрд грн | 1.3 | 0.06 | 0.09 |
| фонд оплати праці, млрд грн | 1.4 | 0.04 | 0.06 |
| середня зарплатня, тис. грн | 22.8 | 14.6 | 13 |
Джерело: фінансовий комітет ВР
«Дружба та братство – найбільше багатство»
«Слуги народу» досить емоційно радіють, відзначаючи прийняття закону. Новий розподіл повноважень починається з 1 липня 2020 року: якими будуть прізвища голови Нацбанку і його першого заступника до цього часу – відкрите питання. Проте, до 30 червня 2020 року Нацкомфінпослуг – регулятор з усіма повноваженнями. Нормативні акти НКФП та ліцензійні умови Кабміну залишаються чинними, допоки НБУ не ухвалить нові документи.
«Відтепер реформа фінансового сектору буде повноцінно завершена, враховуючи небанківський ринок… Спліт був потрібен ще вчора. Він відіграє роль каталізатора, який надасть додатковий серйозний стимул для подальшого розвитку фінансового ринку в Україні», – пообіцяла перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова.
«Неправдою є те, що НБУ зневажає небанківський фінсектор і створюватиме неконкурентні переваги для банків порівняно з небанками. Це абсолютно не так», – запевняє директор департаменту ліцензування НБУ Олександр Бевз.
Член наглядової ради Укрексімбанку, екс-корпоративний секретар ПриватБанку, член команди новообраного президента Володимира Зеленського Вікторія Страхова зазначила, що законопроект максимально відпрацьовували влітку, щоб урахувати побажання небанківських фінустанов і зняти всі заперечення з аудиту і фінансової звітності. «В останню ніч і день відпрацьовували питання штрафів», – повідомила вона.
За її словами, доопрацюванням тексту законопроекту в парламенті керував заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Олександр Дубинський, колишній журналіст каналу «1+1», близький до олігарха Ігоря Коломойського.
У Раді Дубинський представляв законопроект у футболці з написом «Яких тобі ще, бл**, реформ не вистачає?» – цією лінгвістичною комбінацією попередній президент Петро Порошенко свого часу нібито докоряв голові Нацкомісії з цінних паперів Тимуру Хромаєву.
Вірогідно, реформ бракувало переважно МВФ та Світовому банку, які, зокрема, активно просували «спліт». Проте така участь у процесі вже не може однозначно розглядатися як доказ корисності законопроекту для фінсектора: чинна модель регулювання фінринку формувалася у 2004 році також за директивних настанов цих МФО.
Чого чекати далі?
Перед голосуванням до парламенту звернулося Об'єднання фінансових установ, попереджаючи про ризики переходу до ручного управління.
«Більшість учасників фінансового ринку, а також незалежних професійних експертів не підтримують цей законопроект, оскільки запропонована ним модель передбачає перехід від законодавчого регулювання ринку небанківських фінансових послуг підзаконними нормативними актами НБУ і НКЦБФР, фактично делегуючи законодавчі повноваження цим органам», – зазначили в об'єднанні.
НБУ ще влітку 2015-го отримав право не реєструвати свої нормативні акти у Мін'юсті, а також імунітет від судових рішень, які зупиняють дію його рішень. При цьому залишилася проблема конфлікту інтересів. Що відбуватиметься, коли в одному коридорі Нацбанку зустрічатимуться регулятор, наглядач і захисник прав споживачів фінпослуг?
«З часом нагляд за банками теж треба виділяти, але на сьогодні найбільша інституціальна здатність – це НБУ», – написав виконавчий директор Центру економічних досліджень і прогнозування «Фінансовий пульс» Станіслав Шлапак у ході обговорення «спліту» в мережі Facebook.
Експерт у сфері фінансового права, екс-співробітник департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Олександр Ярецький вважає прийняття «спліту» помилкою.
«Хочу звернути увагу всіх зацікавлених осіб, у першу чергу народних депутатів і особисто Олександра Дубинського як голови банківського підкомітету ВРУ, на нежиттєздатність і неефективності прийнятої моделі щодо «спліту» і неконституційність статусу самого НБУ. Дуже хочу сподіватися, що це вимушений тимчасовий варіант і у чинного складу ВРУ дійдуть руки до правильного розподілу НБУ на центробанк з монетарними функціями і окремий орган нагляду за фінринком», – підкреслив Ярецький.
Економіст Олексій Кущ наголошує, що окремі положення закону анулюють усі досягнення останніх років у частині дерегуляції та контролю суспільства і професійних учасників ринку за діями держінституції стосовно Нацбанку. «Концентрація функцій контролю в руках одного мегарегулятора може призвести до зростання корупційних рент, що знімаються з бізнесу, і додаткового тиску на бізнес», – вважає він. Практичним наслідком цього може стати, зокрема, підвищення розцінок на страхування.
У цьому плані ситуація зі «сплітом» частково нагадує давню історію виділення Держказначейства зі складу Мінфіну. Тоді основним результатом рішучої реформи стало переміщення черги «небайдужих і вдячних» клієнтів від одного урядового будинку до іншого.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
