Не лише «скіфське золото»: як росія втрачає тіньові позиції на світовому ринку мистецтва
І як Захід полює на статки підсанкційних олігархів
Поточний тиждень відзначився непересічною подією: у понеділок, 27 листопада, в Україну з Нідерландів повернулося «скіфське золото». Це колекції кількох музеїв, які були відправлені на виставку «Крим. Золото й секрети Чорного моря» в музеї Алларда Пірсона в Амстердамі на початку 2014 року – незадовго до того, як півострів анексувала росія.
Після окупації українських територій виникла судова суперечка щодо права власності на 565 історичних артефактів: повертати їх у музеї Криму (тобто передати окупаційній владі півострова) чи Україні. Так почалася тривала судова й дипломатична тяганина між країнами.
До боротьби за «скіфське золото» з боку росії були залучені не лише юристи, а й спеціалісти всесвітньовідомого пітерського «Ермітажу», який 2009 року відкрив філіал в Амстердамі, щоб лобіювати інтереси російської музейної бізнес-імперії. 3 березня 2022 року він був закритий.
Кримській колекції також загрожував арешт у зв'язку з рішенням гаазького арбітражу, який зобов'язав росію виплатити $50 млрд колишнім акціонерам нафтової корпорації ЮКОС Міхаїла Ходорковського.
Зрештою, 10 років судової тяганини закінчилися перемогою України. Вага рішення – не лише в культурній значущості експонатів. Для України воно має символічне значення як один з епізодів боротьби за визволення Криму.
А також ця перемога свідчить про те, що російський режим, міць якого пов’язують із «ресурсним прокляттям» і мільярдами «нафтодоларів» від експорту вуглеводнів, не має достатньо влади, аби нав’язати Заходу власне бачення нового світового розподілу всупереч міжнародному праву.
Як тьмяніє «всесильність» російського олігархату під тиском західних санкцій і як це позначається, зокрема, на ринку творів мистецтва, спостерігав Mind.
Мисливці за шедеврами
Токсичність росії на тлі її глобальної ізоляції продовжує посилюватись. Хоча американські та європейські правоохоронці неодноразово визнавали, що зустріли в особі російських мільярдерів досвідчених і розумних супротивників, взяти гору над якими не надто просто. У США за активами російських багатіїв полює KleptoCapture – міжвідомча оперативна група слідчих під егідою Мін'юсту на чолі з прокурором Ендрю Адамсом створена невдовзі після початку повномасштабної війни в Україні – 2 березня 2022 року.
Країни G7 разом з Австралією створили об'єднану групу слідчих «Російські еліти, ставленики та олігархи» (REPO), які теж шукають активи опальних російських мільярдерів і які, за даними західних медіа, вже заарештувала їх більш ніж на $30 млрд.
Про заарештовані рахунки, особняки та вілли, літаки й особливо суперяхти багатих росіян за час, що минув після 24 лютого 2022 року, не писав тільки ледачий. Останнім часом американці прицільно взятися за твори мистецтва, що належать російським мільярдерам із санкційних списків. Насамперед йдеться, звісно, про картини, які коштують десятки, а часом і сотні мільйонів доларів, але займають незрівнянно менше місця порівняно з яхтами та особняками.
Від початку цього року прокуратура Нью-Йорка запросила від найбільших аукціонних домів США (Sotheby’s, Christie’s, Phillips) інформацію щодо купівлі та продажу творів мистецтва опальними олігархами з росії.
Наразі невідомо, який період часу цікавить правоохоронців – є інформація лише про те, що більш ніж за останні місяці. Розслідування веде прокуратура Південного округу Нью-Йорка разом із KleptoCapture. Вони планують найретельніше перевірити всі угоди супербагатіїв із рф на предмет відповідності законам.
Підсанкційні «поціновувачі прекрасного»
Як пише Bloomberg із посиланням на свої джерела в прокуратурі та слідчих органах, насамперед слідчі прокуратури цікавляться знайомими іменами: Андрієм Мельниченком, Віктором Вексельбергом і Романом Абрамовичем.
Заради справедливості варто сказати, що нью-йоркські прокурори виявляють підвищений інтерес до смаків у світі живопису й українського олігарха Ігоря Коломойського, який зараз перебуває в київському СІЗО через підозру СБУ в багатомільярдних фінансових махінаціях і тіньових оборудках через «ПриватБанк», «Укрнафту» та «Укртатнафту».
Правоохоронні органи Америки його шанують, схоже, не більше за російських мільярдерів, які потрапили до санкційних списків за зв'язки з кремлем.
У випадку з російським «королем добрив» Мельниченком, статки якого Bloomberg Billionaires Index оцінює в $12,5 млрд, відомий і предмет інтересу – картина «Ставок з лататтям», написана Клодом Моне 1919 року і куплена російським мільярдером ще 2008-го за 40,9 млн фунтів стерлінгів.
Bloomberg звернувся до найбільших аукціонних домів за коментарями й отримав роз'яснення від компанії Christie's International Plc, що «вона надає правоохоронним органам усе необхідне сприяння». Phillips Auction House пояснив, що вжито заходів, які не дають змоги прямо або побічно брати участь в аукціонах цього будинку фізичним особам або організаціям, що перебувають під санкціями.
«У міру продовження агресії росії ми пильно спостерігаємо за всіма витворами мистецтва та об'єктами нерухомості, купленими на брудні гроші», – пояснила дії свого відомства на пресконференції навесні минулого року заступниця генерального прокурора США Ліза Монако.
Відомий адвокат Джордж Ледерман, який спеціалізується на злочинах у світі мистецтв і конфіскації активів, вважає, що посилення атаки правоохоронців на російських мільярдерів стало результатом плідного співробітництва та координації дій між Міністерством юстиції США, Управлінням з контролю за іноземними активами (OFAC) при Міністерстві фінансів, що опікується санкційними списками, і прокуратурою, яка прагне перешкодити відмиванню коштів.
«Зараз через санкції проти російських мільярдерів і ажіотаж, що виник, боротьбі з відмиванням коштів приділяється набагато більше уваги, ніж раніше», – пояснює Ледерман.
«Банкір путіна не прийде в галерею»: як росіяни обходять санкції
У 2020 році Сенат США вже обговорював спроби обходу санкцій за допомогою творів мистецтва. Після цього аукціонні будинки і приватні торговці картинами почали, за словами нью-йоркського адвоката Томаса Данзігера, додавати до контрактів пункт про те, що ні покупець, ні продавець не перебувають під санкціями й не скоювали раніше злочинів. Аукціонери почали використовувати спеціальні програми, що перешкоджають відмиванню коштів. Але очевидно, цього недостатньо для того, щоб визначити справжніх власників картин, які нерідко ховаються за безліччю родичів та інших підставних осіб.
«Малоймовірно, що банкір путіна увійде в картинну галерею на Медісон-авеню і купить Пікассо», – каже Томас Данзігер.
Російські мільярдери навчилися обходити санкції на ринку творів мистецтв, звісно, не торік, а значно раніше. Наприклад, як стало давно відомо з розслідування сенатського комітету в США, брати Аркадій і Борис Ротенберги, незважаючи на санкції, запроваджені проти них ще 2014 року, спокійно купували на аукціонах наступними роками роботи Марка Шагала, Рене Магрітта, Жоржа Брака й інших митців через компанію Advantage Alliance. Зокрема, вони сплатили $7,5 млн за картину «Пуатрін» (La Poitrine) Рене Магрітта.
Заробивши багатомільярдні статки в «лихі 90-ті», олігархи з пострадянського простору швидко зрозуміли, що одним з атрибутів розкішного життя є твори мистецтва. Переважно – картини майстрів живопису різних століть, головні шедеври яких коштують десятки і сотні мільйонів доларів, тобто стільки ж, а почасти й дорожче за суперяхти, приватні літаки та найрозкішніші особняки й вілли. Супербагаті росіяни стали бажаними гостями на головних світових виставках-продажах творів мистецтва та аукціонах у Базелі, Лондоні, Нью-Йорку, Токіо.
Але визначити в цифрах їх присутність на ринку мистецтва доволі складно через його закритість. У США цей ринок вважається одним із найменш врегульованих. Головні аукціони планети намагаються якомога рідше називати імена своїх клієнтів, але ні для кого не є таємницею, що в останні пару десятиліть російські багачі інвестували в картини мільярди.
Санкційні нововведення
У будь-якому разі за останній рік присутність багатих росіян на цьому ринку помітно ослабла. З початком повномасштабної війни в Україні вони активно виходять – як добровільно, так і в примусовому порядку – з правлінь і наглядових / опікунських рад не лише промислових компаній, а й музеїв і картинних галерей.
Голова Alfa Group Пьотр Авен, наприклад, вже за тиждень після 24 лютого 2022 року позбувся місця в опікунській раді Королівської академії Великої Британії, яка ще й повернула його пожертвування на організацію виставки творів Френсіса Бекона, а Владіміру Потаніну довелося піти з опікунської ради нью-йоркського Музею Гуггенхайма.
Світу мистецтв зараз доводиться звикати до життя без багатих росіян – останніми роками одних із найщедріших гравців на цьому ринку. Роман Абрамович, приміром, з'явився на цьому ринку завдяки своїй подрузі Дар’ї Жуковій ще 2008 року. Причому одразу почав із рекордів. Він увірвався на нього, як ураган, і за лічені тижні до банкрутства Lehman Brothers купив «Триптих» Френсіса Бекона на аукціоні Sotheby's за рекордні (на той час) $86,3 млн. Приблизно тоді ж він придбав за $33,6 млн на аукціоні Christie's полотно Люсьєна Фрейда «Спляча соцпрацівниця».
Нещодавно журналістське розслідування показало, що Абрамович і Жукова (тепер це його колишня дружина) змогли сховати від санкцій через кіпрський траст колекцію картин майже на $1 млрд.
Мистецтво як «податкова гавань»
Заможні колекціонери, і не лише з росії, почасти зберігають свої найдорожчі картини в супертаємних спецсховищах у Швейцарії, Ліхтенштейні або Люксембурзі, у так званих фріпортах, що дають змогу заощадити чимало грошей на перевезенні, страховці, митах, податках тощо.
«Що там зберігається – велика таємниця. Так само, як і багато чого іншого у світі мистецтв, що славиться секретами і відсутністю прозорості», – пише Frankfurter Allgemeine Zeitung.
Численні санкції останніх років, як свідчать результати дослідження американського Конгресу 2020 року, діють на цей напівпрозорий ринок вкрай слабко.
Хоча, звісно, певні зміни все ж відбуваються. Наприклад, зараз на ньому теж діє поширене у світі фінансів правило: «Знай свого клієнта» (KYC), яке зобов'язує аукціонерів і торговців перевіряти клієнтів на благонадійність. Щоправда, слова «російський» у KYC немає, воно передбачає, що аукціонні доми мусять ретельно перевіряти клієнтів на предмет знаходження в санкційних списках.
І тут особливий інтерес викликає Phillips, який входить до «великої трійки» аукціонних домів. Його контрольний пакет акцій з 2008 року належить російській компанії Mercury Group, яка спеціалізується на продажу товарів категорії люкс. У лютому 2023 року він став першим аукціонним домом у Гонконзі, що відкрив постійний виставковий простір і VIP-зал для багатих клієнтів, а також збільшив на 40% кількість співробітників, спираючись на рекордні продажі.
Дерипаска починає… і не виграє
Однією з перших мішеней нового «фронту» проти російських мільярдерів (причому за півтора року до його відкриття) став Олег Дерипаска, якому в Україні належав Миколаївський глиноземний завод (націоналізований 1 вересня 2023 року). США запровадили санкції проти нього у 2018 році, звинувативши у зв'язках із кремлем і втручанні в президентські вибори.
У заяві американського Мін'юсту стверджувалося, що Дерипаска виконував доручення російського високопосадовця (згідно з документами, самого путіна), їздив світом із дипломатичним паспортом і діяв як емісар кремля, а у вересні 2017 року нібито скасував IPO своєї компанії «Русал» лише для того, аби приховати, що він зберігав активи російського президента й відмивав у 2016–2017 роках через неї для путіна гроші. За провину російському олігарху також поставили його фінансування Зимової олімпіади в Сочі 2014 року на $800 млн.
У 2020 році на процесі, під час якого Дерипаска намагався оскаржити законність запровадження санкцій проти нього, він заявив, що правоохоронні органи США не надали достатньо вагомих доказів, які могли б виправдати його занесення до чорного списку. Однак його позов до Міністерства юстиції США було відхилено.
Олег Дерипаска
Санкції проти компаній Дерипаски згодом було скасовано, але його самого із санкційного списку не виключили, а в жовтні 2021 року ФБР навіть обшукало його будинки у Вашингтоні та Нью-Йорку. У столичному особняку російського мільярдера, зокрема, було заарештовано з пів десятка творів мистецтва. Відомо, що одне з полотен належить пензлю Дієго Рівери.
Цікаво, що у квітні 2022 року американські журналісти бачили на воротах нью-йоркського будинку повідомлення енергетичної компанії, яке попереджало про вимкнення газу й електроенергії в разі несплати заборгованості в розмірі $400.