Нова петродержава: Гаяна вривається на глобальний нафтовий ринок. Чи накличе це на країну «ресурсне прокляття»
І до чого тут Ніколас Мадуро
Війна в Україні змінює глобальну нафтову торгівлю: залежність від росії падає, натомість збільшуються постачання з Північного моря, США. Крім того, на ринку зростає вага нового гравця – Гаяни. Зараз це найбідніша країна Південної Америки, але через потужні поклади нафти вона опинилася в центрі великого геополітичного перерозподілу, який відбувається на тлі поточної кризи сучасного світового порядку.
3 грудня у Венесуелі, яка межує з Гаяною, пройде консультативний референдум щодо майбутнього так званої території Ессекібо. Президент Боліваріанської Республіки Ніколас Мадуро хоче включити її до складу країни – «відновити територіальну цілісність». Згадана територія займає близько двох третин Гаяни (колишньої британської колонії, яка отримала незалежність 1966 року і стала Кооперативною Республікою), і саме на ній виявлено перспективні запаси нафти.
Чому активізувалося протистояння в регіоні? Новий етап у конфлікті країн, що підштовхнули Венесуелу вдатися до політичних односторонніх кроків, спровокований двома подіями. Першою стало відхилення позову Каракасу Міжнародним судом ООН у квітні 2023 року, який ухвалив відмовити в розгляді заперечення Венесуели щодо питання приналежності Ессекібо та залишив поза увагою заклик Каркаса розв'язати спір через перемовини між урядами Венесуели та Гяани. Другою ключовою подією стало завершення владою Гаяни першого раунду торгів на видобуток нафти на 11 блоках, що розташовані на шельфі в територіальних водах країни.
Режим Ніколаса Мадуро, проти якого низка країн Заходу запровадила санкції 2018 року (причиною, зокрема, стала тотальна корупція у Венесуелі), негативно налаштований щодо видобутку ресурсів у неделімітованих водах іноземними корпораціями. Влада Гаяни ж надала право на видобуток нафти відразу цілій низці компаній із США, Катару, Франції, Малайзії, Китаю і Саудівської Аравії, які там активно розвивають бізнес.
Хто зацікавився нафтовими покладами Гаяни? Зокрема, американська ExxonMobil повідомила про початок 14 листопада видобутку нафти на родовищі Payara на шельфі Гаяни, внаслідок чого загальна виробнича потужність компанії в цій країні сягнула 620 000 барелів на добу (для порівняння: сусідня Венесуела видобуває зараз приблизно 750 000 барелів)
Крім американських ExxonMobil і Hess (нещодавно її придбала корпорація Chevron), у Гаяні також працюють китайська CNOC, катарська QatarEnergy, французька TotalEnergies і малайзійська Petronas. Заявлений владою південноамериканської країни рівень видобутку майже 1 млн барелів нафти на добу до 2027 року здатен перетворити цю невелику державу в одного із нафтових лідерів регіону.
Скільки грошей і кому це принесе? За оцінками норвезької консалтингової компанії Rystad Energy, це приноситиме Гаяні понад $6 млрд на рік. У глобальному масштабі це не так багато – як за ресурсами, так і за обсягом виробництва. Розвідані та доступні запаси Гаяни – приблизно 5,5 млрд барелів; загальні, за деякими оцінками, можуть бути в кілька разів вищими (це можна порівняти з резервами деяких країн ОПЕК, хоча нижче за наявні в розпорядженні в інших – наприклад, у Кувейту або Іраку). Але для самої Гаяни, яку вже зараховують до петродержав, це більш ніж істотно. Доходи в $6 млрд – цифра, яку можна порівняти з її нинішнім ВВП, а деякі прогнози стверджують, що нафта забезпечить економіці й істотніше зростання (посольство США, коментуючи цю тему, припустило, що до 2025 року економіка Гаяни може зрости в межах від 300% до 1000%).
Зараз і влада, і населення чекають великих грошей – як висловився один із місцевих фінансистів, «грошового цунамі». Уряд говорить про відкриття родовищ майже як про «божий промисел» та обіцяє, що вже за кілька років «кожен може стати доларовим мільйонером», а сама держава – «перлиною» регіону.
«Я чула, що Гаяна стане однією з найбагатших країн світу. Люди чекають, що життя тут зміниться», – каже продавчиня на ринку в Джорджтауні, столиці Гаяни.
У чому ризики таких устремлінь? Але багато хто очікує і проблем. Є ризик, що Гаяна може поповнити список країн, які постраждали від ресурсного прокляття, де природні багатства призвели до зростання корупції, конфліктів і занепаду промисловості. За негативного сценарію, якого побоюються економісти, вона може стати наочним прикладом того, як це відбувається від самого початку. І деякі передумови для цього є вже зараз.
Як проявляється ресурсне прокляття? У нього є різні форми.
Одна з найпоширеніших – корупція. І річ не тільки у великій кількості ресурсів, які чиновники можуть використовувати в особистих цілях, а й у соціальних механізмах, якими це супроводжується.
«Це відбувається приблизно так. Коли доходи від нафти зростають, значення податків для влади знижується. Це створює ефект «немає податків – немає представництва» (сплата податків вважається однією з передумов політичного представництва громадян у демократичній системі, відсутність такого представництва стала однією з причин війни за незалежність США, хоча політологи і сперечаються щодо того, наскільки ця концепція є актуальною зараз). Уряд може фінансувати соціальні програми завдяки доходам від нафти – реальним або очікуваним (наприклад, за рахунок кредитів). Це знижує потребу в демократії – як із боку населення, так і з боку влади», – пояснює Дженніфер Сіфелд, доцент політології Центрального коледжу в Кентуккі.
«Така ситуація провокує зростання корупції, доходи від нафти стають тіньовим фондом уряду – наприклад, для купівлі голосів на виборах. Загалом це може призвести до того, що підзвітність влади в таких країнах знижується», – констатує вона.
Інша форма ресурсного прокляття – «голландська хвороба», коли на тлі нафтового достатку інші галузі занепадають. Одним із прикладів дослідники називають Тринідад і Тобаго – країну, де розвиток енергетичного сектору (нині він забезпечує приблизно 40% ВВП) супроводжувався скороченням виробництва в інших галузях, а рівень бідності становить майже 20%. «Вони думали, що можуть жити за рахунок нафти. Вони закинули виробництво та імпортували все, що їм було потрібно. Таке може статися й у нас», – каже підприємниця з Джорджтауна.
«Голландська хвороба» проявилася і по сусідству з Гаяною – у Венесуелі, яку називали світовим лідером за доведеними запасами нафти.
Її економіка переживає затяжну кризу (зокрема, через неефективне управління в енергетичній та інших галузях), виробництво нафти скорочується, інфляція обчислюється мільйонами відсотків, а зовнішній борг зростає (за десятиліття він зріс більш ніж удвічі). У 2019 році Bloomberg назвав її найгіршою економікою світу, а у 2022-му опинилася на другому місці (після Зімбабве).
Ресурсне прокляття – не неминучість. Норвегія або Австралія – приклади того, що природні багатства можуть поєднуватися з демократією і високим рівнем людського розвитку.
Чи можна протистояти цим викликам? При цьому уряд Гаяни визнає ризики й обіцяє намагатися їх уникнути. Влада країни оголосила, що регулюванням нафтогазової галузі – зокрема, видачею ліцензій – опікуватиметься незалежна комісія. Доходи, згідно з обіцянками уряду, надходитимуть до фонду добробуту – витрати будуть санкціонуватися парламентом, а дані про них публікуватимуться у відкритих звітах. Країна також приєдналася до кількох міжнародних ініціатив щодо ефективного використання природних ресурсів.
Проте, як зазначає місцеве представництво Transparency International, у країні поширена корупція (за Індексом сприйняття корупції Гаяна перебуває приблизно в середині міжнародного рейтингу).
А демократичні інститути, за словами критиків, можуть виявитися недостатньо розвиненими, щоб впоратися з нафтовим багатством. «У нас поки що не склалася демократична культура. Конституція допускає можливості для зловживань. Проблеми ігноруються. Якщо говорити про передумови ресурсного прокляття, то тут вони є», – каже місцевий юрист Кріс Рам.
Що не так із ліцензіями? Механізм отримання ліцензій на розвідку й розробку вже викликав низку питань. Деякі компанії отримали їх на початку 2015 року, незадовго до того, як інформація про великі запаси нафти в Гаяні стала публічною. У таких випадках, як зазначає оглядач Bloomberg Кріс Кроулі, багато що залежить від часу укладення контракту.
Поки нафту не знайдено, держава пропонує компаніям вигідніші умови, але, коли запаси підтвердилися, незайняті ділянки стрімко зростають у ціні. Це створює можливості для зловживань (наприклад, через інсайдерську інформацію до оголошення даних про запаси). Чи було таке в Гаяні? Дехто підозрює, що так. Зараз обставини угод перевіряє місцеве агентство з боротьби з корупцією.
Питання викликала й угода 2016 року, коли уряд країни продовжив контракт з Exxon – компанією, яка, власне, і виявила першою великі поклади нафти на шельфі країни. Критики кажуть, що держава могла б серйозно переглянути умови на свою користь, але не зробила цього (на «сприятливі» умови для інвестора навіть звернув увагу Міжнародний валютний фонд). І пізніше з'ясувалося, що уряд приховав деталь – $18 млн, отримані як бонус за підписання контракту. Такі бонуси – поширена практика у видобувній галузі. Але спроба їх приховати (про що дізналася місцева преса, водночас міністри від початку все заперечували) викликала скандал. «Якщо вони так поводяться вже зараз, то що буде, коли нафта почне приносити нам мільярди?» – задається питанням один з опозиційних політиків.
«На країну чекає серйозна боротьба за владу. І цілком можливо, що значна частина доходів, на які ми можемо розраховувати, буде розтрачена під час політичних конфліктів», – прогнозує економіст Томас Сінг з університету Гаяни.
Gas United. Авторський Telegram-канал Світлани Долінчук:
- Про реальний газовий бізнес, спираючись на здоровий глузд.
- Як торгують енергоресурсами під час війни в Україні та світі.
- Факти, тренди, коментарі.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: editor@mind.ua.
