Печера Алі-Баби: як заможні росіяни обходять санкції за допомогою інвестицій у мистецтво
І чому «вільні порти» Швейцарії не підвладні загальноєвропейській політиці
До війни з Україною надлишок природних ресурсів дозволив росії стати однією з найбільших економік, але країні не вдалося уникнути «нафтового прокляття», і тепер під тиском безпрецедентних санкцій її благополуччя летить у прірву. Усе йде до того, що обмеження торкнуться постачання на світовий ринок російської нафти, експорт якої – головне джерело фінансування агресивної політики кремля. США та Євросоюз обговорюють механізми для скорочення «нафтових доходів путіна», повідомляє Bloomberg.
Україна обговорює із західними союзниками заходи, які дозволять не лише посилити санкції, а й ліквідувати можливості для їхнього обходу компаніями та громадянами з росії. США та ЄС налаштовані фінансувати також повоєнне відновлення України. Для цього планується використати і кошти, вилучені в рф.
Унікальність ситуації ще й у тому, що осторонь не залишилася навіть Швейцарія. Вона порушила свій традиційний нейтралітет задля підтримки всіх антиросійських санкцій, запроваджених Євросоюзом, та анонсувала конференцію з відновлення України, яка має відбутися в липні.
Однак у цій країні зберігаються можливості для обходу санкцій, пов'язані з арт-ринком та предметами розкоші, що зберігаються на території «вільних портів». Питання, чи можуть угоди з мистецтвом допомогти російським олігархам зберегти їхні статки, залишається відкритим.
До війни вони були найбільшими інвесторами в предмети розкоші по всьому світу. Тепер, коли політичний та санкційний тиск на росію посилюється, юридичні лазівки, пов'язані з роботою фріпортів, знову опинилися під пильною увагою контролюючих органів та правоохоронців.
Про це розповідає британське видання The Art Newspaper у центральній публікації свого останнього номера. Mind пропонує читачам адаптований переклад цього тексту, доповнений роз'ясненнями деяких специфічних аспектів роботи сучасного арт-ринку.
Після початку війни в Україні по всій Європі стрімко збільшився тиск на активи, пов'язані з росією. За даними The Art Newspaper, у швейцарських банках зберігається близько $150 млрд, що належать громадянам рф, – це 5% всього багатства, розміщеного у швейцарських банках. Із 200 осіб, які пов'язані з владіміром путіним та потрапили під санкції Вашингтона у 2018 році, 30 мають значні активи у Швейцарії.
Щодо творів мистецтва, які належать російським олігархам, то ніхто точно не знає, скільки їх зберігається всередині знаменитого Женевського фріпорту (Geneva Freeport) – «вільного порту», тобто митного комплексу для зберігання предметів мистецтва та розкоші, який називають «печера Алі-Баби». Вартість товарів на його складах, майже 70% яких складають картини та антикваріат, оцінюється приблизно у $100 млрд.
4 березня 2022 року уряд Швейцарії ввів санкції щодо кількох російських громадян. Серед них – олігархи Алішер Усманов, Олексій Мордашов та Геннадій Тимченко, який разом зі своєю дружиною виявляє неабияку активність у світі швейцарської благодійності. Через тиждень уряд Швейцарії підтримав рішення ЄС і додав до свого санкційного списку ще 200 осіб.
Державний секретаріат з економічних питань Швейцарії (SECO), що займається санкційними питаннями, відмовляється називати суму конфіскованих коштів, оскільки його «фахівці продовжують процес збору даних», тож «цифри постійно змінюються». Також SECO не розголошує інформацію про те, чи вилучено будь-які предмети мистецтва та розкоші зі швейцарських фріпортів.
Але політичний тиск настільки великий, що швейцарський банк Credit Suisse, за даними Financial Times, доручив хедж-фондам та інвесторам знищити всю документацію, пов'язану з предметами розкоші їхніх клієнтів серед російських олігархів.
Побоюючись арешту активів, надбагаті інвестори шукають можливості для захисту своєї власності та капіталу. Деякі обирають золоті зливки чи інші предмети, які важко контролювати державним органам. А більшість багатих росіян віддають перевагу образотворчому мистецтву.
«Їм повідомили про війну заздалегідь»
Галерист, який брав участь у ярмарку Art Genève на початку березня, звернув увагу, що «цього разу незвично багато екскурсій проводилося російською мовою». Подібним спостереженням поділився й інший учасник заходу. Організатори Art Genève зазначають, що загальний обсяг продажів суттєво не збільшився порівняно з попередніми роками, але вони не збирали конкретних відомостей про продажі від кожної галереї.
Прагнення багатих росіян інвестувати в мистецтво підтвердив The Art Newspaper інсайдер галузі, який заявив: «Усі мої зустрічі з російськими бізнесменами чи їхніми представниками скасувалися після початку війни. Але я розмовляв із трьома різними галеристами, і вони підтвердили, що за три тижні до вторгнення рф в Україну відбулося величезне зростання продажів російським покупцям. Я припускаю, що їм повідомили про війну заздалегідь».
На відміну від Євросоюзу, який заборонив оплату готівкою покупок дорожчих за 1000 євро, Швейцарія, як і раніше, приймає готівкові платежі до 100 000 швейцарських франків (близько 97 000 євро). Продавці зобов'язані перевіряти паспортні дані та повідомляти поліцію про будь-якого підозрілого клієнта, проте роблять це дуже рідко.
Що приховує «чорна скринька»
За межами ярмарку Art Genève вся увага прикута до Женевського фріпорту – величезного митного складу для зберігання цінностей. Фріпорт – це особлива економічна зона, у якій товари вважаються транзитними вантажами і тому не обкладаються податками та митами. До 2007 року вважалося, що такі товари навіть не перебувають на території Швейцарії.
Контрольний пакет акцій фріпорту належить кантону Женева. У спеціальному комітеті Європарламенту з розслідування фінансових злочинів та ухилення від сплати податків його називають «чорною скринькою». Це сховище набуло широкої популярності після публікації у 2016 році розслідування Panama Papers.
Його автори розповіли про картину Амедео Модільяні «Чоловік із тростиною, який сидить», що зберігалася там майже 20 років (вона була викрадена нацистами в єврейського колекціонера Оскара Штеттінгера, вимушеного втекти з Парижа в 1939 році, і потім опинилася в руках у знаменитої дилерської династії – родини Нахмад).
Крім того, Женевський фріпорт опинився в центрі скандальної суперечки між російським олігархом Дмитром Риболовлєвим і швейцарським арт-дилером Івом Був'є з приводу суми комісійних за продаж 38 картин (тоді випливла інформація, що низку шедеврів таємно переміщували через фріпорт).
Кінцеві бенефіціари невідомі
Ів Був'є, міноритарний акціонер Женевського фріпорту, каже, що на відміну від Люксембурзького фріпорту, де він є мажоритарним власником, фріпорти у Швейцарії не цікавляться особистістю кінцевого бенефіціара товарів.
Ів Був'є
«Єдине, чого хочуть у Женеві, – щоб той, хто відповідає за оформлення документів на зберігання предметів розкоші, був із Швейцарії. Зазвичай це юрист чи інша довірена особа», – каже він. Друга серйозна проблема, додає Був'є, – це слабкий митний контроль, який дозволяє уникати повідомлень про майно, що підпадає під санкції.
Проте, за словами юристки Анн-Лор Бандл, яка спеціалізується на мистецтві, з 2015 року багато що покращилося. «Фріпорти зобов'язані виконувати вимоги швейцарського законодавства, проводити інвентаризацію предметів розкоші, що знаходяться на зберіганні, у тому числі творів мистецтва та антикваріату. Опис має містити ім'я та адресу власника. Хоча розкриття імені кінцевого бенефіціара арт-об'єкта згідно із законом не потрібне, фріпорти систематично запитують цю інформацію у своїх орендарів та суборендарів», – розповіла вона.
Девід Хілер
А втім, хоча прокурор може відносно легко заблокувати рух товарів у швейцарських фріпортах, він не має можливості дізнатися, що саме він шукає. Швейцарський політик Девід Хілер, експрезидент Geneva Freeport, у 2017 році розповідав, що 65% складських площ митного складу в Женеві (35 000 кв. м, або майже половина площі Британського музею) використовувалися для зберігання творів мистецтва та антикваріату.
Колишній мер Женеви, лівий політик Ремі Пагані сумнівається, що лазівки в законодавстві, які обмежують державний контроль роботи фріпортів, будуть закриті. Він каже: «У нас у Женеві немає інформації про транзакції, що там відбуваються. Я ніколи не міг потрапити до митного складу, коли був мером. Тільки швейцарський уряд може контролювати роботу фріпортів, але він цього не робить. Якщо є транзакція і росіянин продає картину, картина залишається на складі, фізично нічого не відбувається. Гроші від угоди надходять безпосередньо продавцю в зручний йому спосіб».
Моніка Рот, швейцарський юрист і викладач права в університеті, також сумнівається, що фріпорти перестануть надавати послуги особам, які потрапили під санкції. Вона посилається на розслідування Сенату США щодо російських олігархів Бориса та Аркадія Ротенбергів: «У тому випадку ми дізналися, як фріпорт у Німеччині використовувався для обходу санкцій. У братів був посередник, який представляв їхні інтереси під час укладання угод. Оскільки його ім'я не значилося в жодному санкційному списку, ніхто не побачив нічого протизаконного».
Ще Моніка Рот розповіла, що у справі Ротенбергів згадувався кінцевий бенефіціар, але він так і не був підтверджений, попри значні зусилля Сенату США. «Поки швейцарська митниця не може верифікувати бенефіціарного власника, будь-які закони дуже легко оминути», – каже вона.
Адміністрація Женевського фріпорту вважає за краще не коментувати подібні аспекти своєї діяльності. Але в документальному фільмі Arte, прем'єра якого відбулася в листопаді минулого року, його директорка Енн-Клер Біш наголосила на можливості для покупців успішно приховувати свою особу.
Ось її дослівна цитата: «Клієнт, який хоче створити складну фінансову схему, чи то офшорну, чи швейцарську… [робить паузу]. Ви знаєте, творчість властива не тільки світу мистецтва… Її можна застосовувати до всіх наявних напрямків діяльності, у тому числі юридичних чи фінансових. Але ми не зацікавлені бути творчими діячами у нелегальній сфері».
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
