Книжка тижня: «Дихай і живи. Як опанувати себе в кризових ситуаціях» Тетяни Вишко

Посібник «Дихай і живи» повертає до життя через любов. До нормального життя. Попри війну. Викладені у книжці психологічні техніки та вправи можна застосовувати, коли йдеться про тривогу, стрес, ПТСР, психологічну травму, втрату, провину вцілілого, депресивні стани.

Докладніше – в огляді Mind.

Бекграунд. Тетяна Вишко – українська психологиня і психотерапевтка, яка консультує у методі позитивної психотерапії. Здобувала освіту у КНУ імені Тараса Шевченка, членкиня Української асоціації позитивної психотерапії, проходила численні професійні курси та тренінги за кордоном.

Почасти книжку написано як діалог психологині з клієнткою, тож замість нудьги від сухої теорії читач відчуває присутність у своєму житті психолога, з яким можна «на ти» і який запитує «Як ти?».

Видавництво: Vivat

Сюжет. Коли народжується дитина, її крик дзвінко розрізає тишу, аби сповістити про нове життя. Цей звук рідні сподіваються почути найбільше. Радість маляти, бо воно тепер дотичне до великого світу, але водночас  – і стрес, біль та страх від незвіданого й непоясненного, що його тільки-но пройшла маленька людина. Це  – емоційна травма, перша з травм, які отримує кожен і «щеплення» проти яких дає нам сама природа.

Згодом ми вчимося приймати емоційні травми усвідомлено, із вдячністю за досвід, як сходинки до зростання. Розуміємо, що вони наші супутники по життю  – поряд із любов’ю та втіхою, зі щастям та успіхами.

Тетяна Вишко розповідає, що ми можемо зробити просто зараз у тих умовах, у яких опинилися:

• Сказати рідним, що ви  – поряд. Що боїтеся також, але разом впораємося. Є слабші, старші люди, діти, для яких ми – фізична опора й велика моральна підтримка.
• Обійматися з рідними. Тримати за руку  – у прямому й переносному значенні. Гріти в душі тих, хто далеко. Безоціночно слухати людей, давати можливість висловитися. Бути добрими вухами й помічними руками для близької людини чи людей.
• Розуміти, чим можемо підтримувати одне одного: матеріально, морально.
• Слухати й дивитися лише перевірені джерела інформації. Їх має бути мінімум: що більше – то важче для психіки.
• Не намагатися планувати, забігання наперед не працює. Скласти короткий список дій на найближчий час і виконувати його так, як записали.
• Не боятися просити про допомогу й пропонувати допомогу, це – про людяність.
• Подумати про посильну допомогу війську: надіслати кошти, здати кров, зібрати продукти – робити все можливе там, де ти є.
• Не забувати, що любов тримає світ. Любов – це турбота. Це бути поряд подумки. Любов – це: «Я думаю про тебе. Як ти?»

«Невеликий стрес  – букет емоцій, який спонукає нас бути обережними в певній ситуації, настороженими й готовими до дій. Такий стрес ми називаємо еустресом, або добрим стресом: здорова норма адреналіну, виділювана при цьому, тримає нас у тонусі. Отож невеличка доза стресу позитивно впливає на нашу психіку, повертає життєві сили, відточує навички долати побічні ефекти неприємних ситуацій. Але стрес невідреагований, надмірний і затяжний – то велика проблема, це так званий дистрес, поганий стрес. Справжня проблема полягає в руйнівних наслідках дистресу  – руйнує і здоров’я, і кар’єру, і стосунки, і шлюб, і загалом життя людини», – пише психотерапевтка.

Вона додає, що усвідомлювати себе на кожній стадії стресу – це важливий момент самодопомоги: «Лист до себе  – хороша техніка самодопомоги. Людина викладає на папір емоції, відтак більше розкривається її потенціал і підсвічуються сенси. Або пише те, що тримається глибоко в несвідомому, так звільняючись від цих думок. Викласти на папері  – це свідомо перенести внутрішні переживання у зовнішній світ, а отже, і заземлитися, і стабілізувати стан. Під час тривоги листи до себе сприяють адаптації, тобто свідчать, що гостра стадія минула».

Вам сподобається, якщо: ви розумієте, що тема цієї книжки  – непроста й болюча. Однак вона життєствердна та важлива, адже стрес, психологічна травма, утрата, депресія значно ускладнюють життя, якщо на них вчасно й грамотно не відреагувати.

Вам не сподобається, якщо: ви очікуєте отримати у книжці медичні рекомендації. Тут зібрані практики й техніки самодопомоги під час важких емоційних станів, – це стало у пригоді іншим і може знадобитися вам.

Головна причина прочитати: книжка написана у формі діалогу психологині з клієнткою. Так читачеві легше зрозуміти ключові моменти теоретичної частини книжки.

Роберт Волдінґер і Марк Шульц «Щасливе життя. Уроки найдовшого у світі дослідження щастя» 

Керівники Гарвардського дослідження розвитку дорослих Роберт Волдінгер і Марк Шульц представляють науковий погляд на те, що робить нас щасливішими в різному віці та від чого найбільше залежить наш добробут. Ця новаторська робота об’єднує наукову точність, традиційну мудрість, неймовірні реальні історії та практичні ідеї, щоб раз і назавжди довести, що наше щастя залежить тільки від нас самих.

Книжка містить не лише статистичні та наукові дані, які збирали понад 80 років, а й натхненні життєві історії і покрокові вказівки, які допоможуть створити своє щасливе життя навіть у найскладніші часи.

Автори книжки – відомі експерти в галузях психіатрії та філософії, які сформували книжку на основі фактів і науково доведених даних.

Меґан Девайн «Це ОК, якщо ви не ОК»

Горе або втрата близької людини може спіткати кожного з нас. Меґан Девайн зазначає, що «у період сильного емоційного потрясіння ми всі відчували, що оточення нас не розуміє». Хтось не може добрати слів, хтось хоче бути постійно поруч, хтось навпаки – вважає, що для горювання не час… Усе це травмує людину у скорботі, але й пригнічує її друзів і близьких, щирі поривання яких завдають лише нового болю.

Авторка книжки «Це ОК, якщо ви не ОК» пояснює, що в цій ситуації ніхто не винен, просто нас неправильно вчили допомагати та підтримувати.