2024-й стартував із низки гучних подій і надалі не планує зупинятися. Протягом року, що настав, очікується багато різноманітних заходів у політичній, економічній та культурній площинах. Також не варто залишати поза увагою всілякі глобальні несподіванки, які так чи інакше можуть змінити (або підкоригувати) хід історії. Як це, приміром, траплялося у 2023-му. Тож Mind пропонує згадати десять найзначніших подій, які бентежили людство протягом минулого року.
6 лютого 2023 року на південному сході Туреччини сталися два найсильніші за 80 років землетруси магнітудою 7,8 та 7,6 бала. Вони зачепили також північну частину Сирії. Природний катаклізм зруйнував і пошкодив понад 100 000 будівель. За офіційними даними, він забрав 59 259 життів: 50 783 людини загинуло в Туреччині та 8476 – у Сирії.
Як писав Mind, ця катастрофа стала найбільш смертоносною у світі з часів землетрусу на Гаїті 2010 року. Економічні збитки від завданих ним руйнувань оцінені в $148,8 млрд у Туреччині та $14,8 млрд у Сирії.
Через сім місяців, 8 вересня 2023 року, найпотужніший землетрус у своїй історії зареєструвало африканське королівство Морокко. Хоча його епіцентр був у Атлаських горах і більшість руйнувань сталася в малонаселеній місцевості, жертв усе одно виявилося багато. Влада Морокко нарахувала 2960 загиблих і більш ніж 2500 поранених.
У третій за розміром державі Африки 15 квітня 2023 року розпочалися бої із застосуванням артилерії, танків, гелікоптерів і винищувачів. Сутичку за контроль над ресурсами Судану влаштували дві його армії – регулярні війська на чолі з Абделем Фаттахом аль-Бурханом та Сили швидкого реагування, що підпорядковуються Мухаммеду Хамдану Дагало. Раніше, у 2021 році, ці два воєначальники захопили владу у своїй країні шляхом держперевороту.
Після кількох тижнів запеклих боїв війна перейшла в затяжну та мляву фазу. Найбільш густонаселені міста Судану – Омдурман і Хартум – були розділені на зони контролю двох армій, які ворогують. До кінця 2023 року, за даними ООН, 12 000 суданців загинули у громадянській війні, 1,4 млн осіб втекли від конфлікту до сусідніх країн, ще 5,4 млн стали внутрішніми переселенцями.
23–24 червня 2023 року світ, затамувавши подих, спостерігав за збройним заколотом Євгена Пригожина. Лідер приватної військової компанії «Вагнер» оголосив, що його 25-тисячне угруповання йде з України на москву розбиратися з військовим керівництвом росії. Підконтрольні Євгену Пригожину найманці захопили адміністративні будівлі в Ростові-на-Дону – і весь світ побачив кадри, як жителі цього 1,1-мільйонного міста радіють та вітають бунтівників.
За добу основна колона вагнерівців пройшла вглиб росії на 780 км, збивши кілька вертольотів і стратегічний винищувач Іл-22. Вони зупинилися, не дійшовши приблизно 200 км до Москви, і розвернулися після втручання президента Білорусі олександра лукашенка, який пообіцяв вагнерівцям гарантії безпеки.
Бунт Пригожина продемонстрував уразливість путінського режиму. Він показав, що путчисти в росії можуть без жодного пострілу захопити мільйонне місто, а потім майже безперешкодно доїхати до столиці. Це породило сподівання, що російські військові зважаться на нову спробу повалення влади. Втім очікування смути в росії зменшилися після ліквідації Євгена Пригожина, який загинув 23 серпня внаслідок катастрофи його літака у Тверській області.
26 липня 2023 року в Нігері – єдиній прозахідній демократії в регіоні Сахель – військові скинули президента Мохамеда Базума. Хунта, що прийшла до влади, зміцнила співпрацю з росією і публічно звинуватила Францію в дестабілізації країни. Парижу довелося вивезти з Нігеру свого посла й майже 1500 французьких військовослужбовців, які придушували повстання джихадистів у Сахелі.
Через місяць путч стався ще в одній колишній колонії Франції. 30 серпня 2023 року в багатому на нафту Габоні було оголошено про переобрання президента Алі бен Бонго Ондімба на третій семирічний строк. Проте група військових помістила його під арешт, анулювала підсумки виборів та оголосила новим лідером країни бригадного генерала Бріса Олігу Нгему.
Відносини Сполучених Штатів Америки та Китаю на початку року були близькими до прямого зіткнення, проте ситуація виправилася до кінця року. Початок 2023-го ознаменувався появою в небі США кількох «розвідувальних куль» китайського походження. Вони були збиті піднятими по тривозі винищувачами й теплоти в дипломатичну риторику не додали.
Однак бізнес бере своє, і 16 листопада 2023 року Сі відвідав Америку, де зустрівся з Джо Байденом і американським бізнесом. Китай відчайдушно потребує поліпшення інвестиційної привабливості й готовий бути договороспроможним партнером найбільшої світової економіки. У Білому домі це оцінили та дещо знизили градус заяв. Окрім того, штаби обох країн відновили обмін інформацією, припинення якого розглядалося як потенційна ескалація напруженості.
Конфлікт через приналежність Нагірного Карабаху, що тривав 30 років, завершився. На території цього вірменського анклаву 19 вересня 2023 року Азербайджан оголосив «антитерористичні заходи локального характеру» і почав завдавати ракетно-артилерійських ударів. Наступного дня армія оборони Нагірного Карабаху погодилася скласти зброю на пропозицію російських миротворців.
Після капітуляції невизнаної республіки до Вірменії прибуло понад 100 000 людей, або приблизно 85% населення Нагірного Карабаху. Цей результат викликав протести в Єревані та порушив питання, чому росія не запобігла падінню анклаву і чи зможе вона захистити Вірменію від подальших посягань на її територію.
Рівно рік знадобився Сему Бенкмену-Фріду на те, щоб з улюбленця ЗМІ та Волл-стріт перетворитися на ізгоя, якому реально загрожує 120-річне ув'язнення. Творця криптобіржі FTX було звинувачено в перенаправленні $8 млрд грошей інвесторів і клієнтів на рахунки фонду Alameda Research, який у свою чергу купував нерухомість на Багамах, робив інвестиції в спірні стартапи та щедро обдаровував політиків.
У листопаді 2023 року закінчилися слухання, і суддя Льюїс Каплан все ще розмірковує над фінальним текстом вироку Сему Бенкмену-Фріду.
Наприкінці 2023 року світ напружився в очікуванні ще однієї війни в путінському стилі на території Латинської Америки. Влада Венесуели оголосила, що 3 грудня понад 10,4 млн з 20,7 млн виборців, які мають право голосу, прийшли на консультативний референдум і майже одноголосно проголосували за те, щоб відібрати в сусідньої Гаяни багатий нафтою регіон Ессекібо, що займає приблизно 74% території країни, де проживає 125 000 з 800 000 її населення.
Експерти вважають, що непопулярний президент Венесуели Ніколас Мадуро розпалив кризу, щоб наступного року під приводом НП скасувати президентські вибори й уникнути програшу. Його також можуть підштовхувати Китай і росія, зацікавлені у відкритті «третього фронту» для Сполучених Штатів, які «тягнуть» війну в Україні та конфлікт у секторі Газа.
Друга за величиною економіка Латинської Америки, одна з найбільш зарегульованих у світі, змінила курс. На виборах 19 листопада 2023 року президентом Аргентини було обрано самопроголошеного «анархо-ліберала» Хав'єра Мілея – прихильника максимальної свободи економіки.
У грудні Хав'єр Мілей влаштував Аргентині «шокову терапію», щоб позбавити країну 160%-вої інфляції. Він прибрав або змінив 366 економічних правил, девальвував песо більш ніж на 50%, зменшив кількість міністерств із 18 до дев'яти, урізав паливні та транспортні субсидії та зменшив пенсії. Критики Хав'єра Мілея стверджують, що від «затягування поясів» країні стане лише гірше. В Аргентині відбулися й очікуються багатотисячні антиурядові протести.
У третьому кварталі 2023 року увагу світу привернув жорстокий конфлікт на Близькому Сході. Вранці 7 жовтня 2023 року майже 3000 палестинських бойовиків угруповання ХАМАС прорвали із сектору Газа прикордонний бар'єр і проникли до прилеглих ізраїльських населених пунктів. За день вони вбили 1139 людей і взяли в полон 242 ізраїльтян.
У відповідь влада Ізраїлю піддала сектор Газа масованим бомбардуванням, за кілька місяців боїв і бомбардувань зруйнувавши величезну кількість будівель. Це змусило 1,9 млн палестинців, понад 85% населення анклаву, залишили свої будинки. Ліквідація деяких високопоставлених функціонерів ХАМАСу, за словами ізраїльського прем'єра Біньяміна Нетаньягу, наблизила закінчення війни, але закінчить її лише повне зачищення.
Проблема в тому, що проти Ізраїлю може виступити низка офіційних армій країн регіону, напівлегальних воєнізованих угруповань і відверто терористичних об'єднань (які є проксі-арміями Ірану) – це призведе до локального конфлікту, в який із кожним днем з обох сторін втягуватиметься все більше країн.